Д₁

Зона очикування

Д₂

ТО-1­­­­

Д₁

ТО-2­­­­

Д

ПР­­­­

Д

З б е р і г а н н я

Рис.1. Схема організації технологічного процесу технічного обслуговування і поточного ремонту з діагностуванням для АТП загального користування

Організація технологічного процесу ТО і ПР з діагностуванням в тому або іншому варіанті потребує визначення капіталовкладень на спорудження або реконструкцію постів, на здобуття діагностичного обладнання, а також поточних експлуатаційних витрат, пов’язаних з проведенням діагностування (амортизаційні відрахування), заробітна плата ремонтного і обслуговуючого персоналу тощо). Тому важливою задачею є обгрунтування оптимальної кількості ліній ТО-1 з Д-1, дільниць Д-2 і постів ТО-2 і ПР, необхідного для виконання виробничої програми АТП, а також проведення аналізу ефективності їх роботи при впровадженні того чи іншого варіанта організації технологічного процесу ТО і ПР з діагностуванням.

Складність питання стає у тому , що звичайно розрахунок ведеться по середньодобовим виробничим програмам, а фактична потреба в різних видах обслуговування і ремонту в окремі дні може відрізнятися від середньої величини. Збільшення ж кількості постів за порівнянням з розрахунками веде до подорожання будівництва або реконструкції АТП.

Для вирішення задач, пов’язаних з вибором прийнятих рішень у питаннях планування і управління підприємствами або окремими їх підрозділами , користуються методом аналізу, що має назву “дослідження операцій”, що дозволяє знайти оптимальне рішення , Дослідження операцій передбачає побудову математичної моделі системи, що дозволяє знайти оптимальне

рішення. Дослідження операцій передбачає побудову математичної моделі системи, через те що вивчення складних процесів економічно недоцільне.

Математична модель системи технічного обслуговування і ремонту представляє собою деякий ідеалізований аналог реального процесу або явища і відображає всі суттєві властивості системи, що досліджується, не враховуючи несуттєві явища і зв’язки. Використання такої моделі в якості засобу для аналізу реальної системи дозволяє в результаті перебору ряду варіантів її поведінки.

В залежності від потужності АТП, виробничої програми ТО-1 і ТО-2, наявності засобів діагностування , а також умов реконструкції можливі різні варіанти організації і технології технічного обслуговування з діагностуванням (рис.2,3,4,5).

При малої кількості автомобілів (рис.2) , коли ТО-1 і ТО-2 доцільно проводити на універсальних постах, діагностування технологічно пов’язують з обслуговуванням і ремонтом і забезпечують відносно недорогим переносним обладнанням: газоаналізаторами, динамометричними люфтомірами тощо. З стаціонарних засобів діагностування можливо використання роликового стенду для перевірки гальмів.

На невеликих АТП поглиблене діагностування можна організувати на основі договорів з крупними АТП або станціями технічного обслуговування.

АТП середньої потужності (рис.3) , в яких ТО-1 проводять на потокових лініях, а ТО-2 – на універсальних одиночних постах ТО-2 , озброюють повним комплектом діагностичного обладнання. При цьому стенд ходових якостей і гальмівний стенд розташовують на лінії Д-1 і ТО-1, а стенд тягових якостей на дільниці Д-2.

КТП

ПМР