
- •Тема 1: Основні поняття і їх визначення та основні нормативні документи в галузі технічної діагностики.
- •1.1. Технічна діагностика, терміни та визначення
- •1.2. Законодавчі акти, міжнародні та державні стандарти України в галузі технічної діагностики та метрологічного забезпечення засобів діагностування.
- •Тема 2: Теоретичні основи технічної діагностики.
- •2.1. Основні типи задач з визначення технічного стану
- •2.2. Основні види задач технічної діагностики
- •2.3. Основні види оцінок технічного стану
- •2.4. Системи діагностування автомобілів
- •Система функціонального діагностування
- •Система тестового діагностування
- •Лекція 3
- •Тема 2: Розроблення систем постановки діагнозу
- •Завдання, які повинні бути вирішені при розробленні системи діагностування
- •Методи побудови алгоритмів постановки діагнозу
- •Застосування логічних математичних моделей для побудови алгоритмів постановки діагнозу
- •Поняття “матриці можливих технічних станів”
- •Тема 4: Діагностичні параметри, основні методи вимірювання та нормування.
- •Діагностичні параметри та їх основні характеристики
- •Нормування діагностичних параметрів
- •Методи прогнозування змінювання діагностичних параметрів та технічного стану
- •Зовнішні зтд
- •Розділ 2. Основні методи та засоби діагностування автомобіля
- •2.1 Основні об’єкти діагностування
- •Автомобіль у цілому
- •2.2 Діагностування двигуна і трансмісії автомобіля
- •2.3 Діагностування гальмівних систем автомобіля
- •1.3. Контроль ефективності гальмування методами дорожніх випробувань
- •1.4. Контроль ефективності гальмування методами стендових випробувань
- •1.5. Визначення стійкості дтз у процесі гальмування
- •1.6. Контроль герметичності привода
- •1.7. Контроль роботоздатності системи сигналізації, пристроїв очищення повітря, запобігання від замерзання та видалення конденсату
- •1.8. Контроль рівня, запасу та продуктивності джерел енергії
- •Випробування стоянкової гальмівної системи
- •1. Метод дорожніх випробувань.
- •Тема: Діагностування ходових якостей автомобіля
- •Діагностування геометрії встановлення коліс автомобіля
- •Діагностування коліс
- •Діагностування шворневих вузлів керованого мосту
- •Лекція 10 Тема: Діагностування технічного стану двигунів
- •Гранично-допустимий вміст
- •Лекція 11 Тема: Метрологічне забезпечення технічної діагностики Технічна діагностика пов’язана з вимірюванням різних фізичних величин.
- •Повірка засобів вимірювання
- •Лекції 5,6 Тема: Організація діагностування автомобіля
- •Зона очикування
- •Зона очикування
- •Зона очикування
- •Зона очикування
- •Зона очикування
- •Лекція 7 Лекція 12 Тема: Ефективність діагностування автомобілів та перспективи розвитку технічної діагностики
Діагностування шворневих вузлів керованого мосту
Автомобіль встановлюється на спеціальні майданчики діагностичного стенду, які передають на колеса поздовжньо-поперечні коливання (за діагоналлю 45о). Контроль з’єднань здійснюється за допомогою підсвічування.
Лекція 10 Тема: Діагностування технічного стану двигунів
Діагностування бензинового двигуна за складом відпрацьованих газів.
В процесі експлуатації автомобілів в атмосферу викидується велика кількість відпрацьованих газів (ВГ). Склад відпрацьованих газів бензинових двигунів дуже складний. В наш час виявлено вже біля 1200 компонентів ВГ.
Розглянемо основні компоненти ВГ бензинових двигунів і межи їх концентрацій.
Азот N (74-77% по об’єму).
Кисень О (0,2-0,8%)
Водяна пара Н2О (3-13,5%)
Діоксид вуглецю (5-14%).
Оксид вуглецю СО2 (0,1-10%).
Вуглеводні (0,2-3,0%).
Оксиди азоту (0-0,6%)
З’єднання свинцю (0-60 мг/м3).
Перші чотири є нетоксичними, хоча накопичення СО2 в атмосфері є небезпечним з точки зору виникнення парникового ефекту, що обумовлено уловлюванням СО2 залишкової сонячної енергії.
Інші компоненти є токсичними і негативно впливають на навколишнє середовище і здоров’є людини.
В наш час токсичність відпрацьованих газів автомобілів з бензиновими двигунами регламентовано вимогами ГОСТ 17.2.2.03-87“Охрана природы. Атмосфера. Нормы и методы измерения содержания окиси углерода и углеводородов в отработавших газах автомобилей с бензиновими двигателями”.
Цей ГОСТ обмежує вміст СО і СmСn у режимах мінімальної і підвищеної частоти обертання колінчатого валу на холостому ході.
%
СО СmHn,
до
4 цил >4
цил nmin
xx
1,5 1200 3000 nпідвищ.хх 2000-0,8nном
2,0 600
1000Гранично-допустимий вміст
Перевірку токсичності автомобілів здійснюють за такими умовами:
прогрівають автомобіль;
автомобіль повинен бути заправлений паливом і змащувальними матеріалами , які рекомендуються заводом виготовлювачем;
під’єднують до двигуна тахометр (встановлюють зонд газоаналізатора у випускну трубу автомобіля на глибину 300 мм від зрізу і вмикають прилади);
виконують замір вмісту СО і СmNn на мінімальній частоті обертання колінчатого валу (при цьому педаль акселератора повинна бути відпущена, а повітряна педаль відкрита повністю).
натискаючи на педаль акселератора і спостерігаючи за показниками тахометра довести частоту обертання колінчатого валу двигуна до n=2000-0,8nном.;
вимірювання вмісту СО і СmNn виконати не раніше , ніж через 30 секунд після встановлення цієї частоти обертання.
Такому контролю підлягають автомобілі:
не рідше ніж при ТО-2;
після ремонту або регулювань вузлів і систем , що впливають на екологічні показники автомобілів;
органами державного контролю при експлуатації автомобілів на лінії.
Для визначення вмісту СО в ВГ використовують газоаналізатори:
“Інфраліт-8” – Т, 2Т, 121 ФА-01, ГАИ-1,ГАИ-2, а вмісту СmNn ГЛ-1121,ГЛ—1122.
Найбільш універсальним є прилад ФА (аналітприлад), який дозволяє виконувати вимірювання СО і СmNn, а також має вмонтований тахометр.
Діагностування дизельного двигуна за складом відпрацьованих газів.
При експлуатації автомобілів з дизельними двигунами в атмосферу викидаються відпрацьовані гази, зміст яких аналогічний складу ВГ бензинового двигуна. Однак ВГ дизелів мають набагато менше
СО (0,001-0,3%) – в бензинових до 10%;
СmNn (0,001-0,03%) – в бензинових до 3%;
NOх (0,005-0,2%) – в бензинових до 0,
Особливістю ВГ дизелів відносно бензинових двигунів є те, що вони мають такий компонент , як сажа. При роботі дизелів в атмосферу викидається до 17кг сажі на тону згорілого палива.
При недостачі кисню в умовах високого тиску і температури виникає піроліз палива з виділенням чистого вуглецю (сажі).
Кількість сажі в ВГ зростає з збільшенням навантаження і збагаченням суміші.
Небезпечність сажі полягає насамперед у тому, що на її поверхні адсорбуються шкідливі речовини , що містяться в відпрацьованих газах. При вдиханні разом з повітрям частинки сажі глибоко проникають у дихальні шляхи , фіксуються там, тим самим підсилюючи дію шкідливих речовин , які містяться в відпрацьованих газах. Крім того, сажа шкідлива , як і будь-яка інша суміш твердих частинок у повітрі.
Кількісна характеристика вмісту сажі в ВГ є їх димність.
Для автомобілів з дизелями методи вимірювань і норми димності визначаються ГОСТ 21393-75. Автомобили с дизелями. Дымность отработавших газов. Нормы и методы измерений . Требования безопасности”.
Цей ГОСТ обмежує димність ВГ дизелів в двох режимах холостого хода:
вільного прискорення;
максимальної частоти обертання холостого хода.
Режим вимірювання
димності
Димність,%, не більше
Вільне прискорення
для дизелів: без
наддува
40% з
наддувом
50% nmax
x.x
15%
Димність ВГ визначається їх оптичною густиною і повинна перевищувати табличні значення.
Димність повинна вимірюватись приладами (димомірами), які працюють на принципі просвічування відпрацьованих газів.
Порядок роботи:
Прогріти двигун.
Встановити приймальну трубку димоміру у випускну трубу.
Натискаючи на педаль подачі палива встановлюють nmax.x.x. витримують >30с. до стабілізації показань.
Провести вимірювання:
при 10-ти кратному швидкому, але плавному натисненню на педаль подачі палива до упору з інтервалом 15с. замір показників слід проводити при останніх 4-х циклах.
В якості показника приймають середнє арифметичне значення за крайніми показниками приладу.
Якщо димність ВГ перевищує встановлені ГОСТом норми, то подальша експлуатація автомобілів заборонена.
Причиною підвищеної димності ВГ дизелів є різні несправності систем двигуна. Однак різноманітність несправностей обумовлює різницю впливу на димність ВГ:
Дс.у.>N; Dn.max.=N;
циклова подача палива більше норми;
неправильна робота коректора паливопроводу;
погане розпилювання палива форсункою;
збільшення теплових зазорів в клапанному механізмі;
забруднення повітряного фільтру;
заїдання повітряного фільтра;
заїдання рейки ПНВТ або його приводу.
Дс.у.=N; Dn.max.>N;
нерівномірність циклової подачі палива по циліндрам;
зменшення тиску початку відкривання голки форсунки;
попадання масла у камеру згорання (синій дим):
а) знос ЦПГ;
б) залягання поршневих кілець ;
в) знос стержнів впускних і випускних клапанів;
г) підвищений рівень рівень масла у повітрьоочищувачі.
Дс.у.>N; Dn.max.=N;
- неправильне встановлення кута випередження вприскування палива;
неспрацьовування муфти випередження вприскування палива;
зменшення паливних зазорів клапанного механізму;
зависання або нещільне прилягання до седла клапанів Г.Р.М.;
двигун розвиває частоту обертання вищу номінальної;
зависання голки форсунки;
негерметичність нагнітальних клапанів ПНВТ через забруднення погнутості або вм’ятин;
втрата компресії двигуна.
Причиною білого диму ВГ є:
низька температура охолоджуючої рідини;
попадання води у паливо.
Перевірка димності ВГ дизелів дозволяє с судити о наявності несправностей, однак конкретно виявити характер несправностей можна тільки за допомогою:
роликових стендів тягових якостей (для імітації навантажувальних режимів);
дизель-тестерів (для безпосереднього виявлення тих чи інших несправностей).