1.5. Визначення стійкості дтз у процесі гальмування

У випадку дорожніх методів випробувань стійкість ДТЗ у процесі гальмування оцінюється за виходом чи невиходом ДТЗ за межі коридору руху шириною 3,5 м. Це може бути як розмітка на випробній ділянці шляху, так і коридор, що позначено фішкам. При цьому, конструкція таких фішок не повинна створювати небезпеку виникнення дорожньо-транспортної пригоду у випадку наїзду на фішку чи інших випадках.

У випадку стендових випробувань стійкість ДТЗ у процесі гальмування оцінюється за значенням коефіцієнта нерівномірності гальмівних сил коліс осі у відсотках, який обчислюється за виразом

, (2)

де  - гальмівні сили, відповідно, лівого та правого коліс однієї осі ДТЗ, Н;

- більше з двох значень чи , Н.

У стандарті зазначено, що значення коефіцієнта нерівномірності не повинне перевершувати нормативне значення (20%) у діапазоні гальмівних сил від 30% до 100% максимального значення, що значно ускладнює роботу операторів-діагностів.

У відповідності з стандартом [3] ДТЗ повинні випробуватись у стані завантаження до повної маси. У спорядженому стані допускається проводити випробування ДТЗ тільки з пневматичним приводом. Якщо ДТЗ з пневматичним приводом випробовувався у спорядженому стані, то необхідно обчислити приведені значення гальмівних сил і тривалостей спрацьовування, які можна одержати за умови випробувань того ж ДТЗ з повною масою, і, виходячи з них, обчислити коефіцієнт нерівномірності. У додатку “В” стандарту [2] встановлена методика приведення і зазначено, що можна застосовувати інші, більш точні методики.

1.6. Контроль герметичності привода

Критерієм оцінки герметичності пневматичного або пнемогідравлічного гальмівного привода є значення пониження тиску повітря в ресиверах за встановлений проміжок часу як у приведеному, так і у вільному стані органа керування. Зниження тиску в ресиверах не повинно перевершувати 0,05 МПа (0,5 кгс.см²) на протязі 30 хв – при вільному положенні органа керування та 15 хв при повному приведенні в дію органа керування робочою гальмівною системою.

Герметичність гідравлічного та гідравлічної частини пнемогідравлічного гальмівних приводів контролюють візуально за слідами підтікань гальмівної рідини.

Герметичність в магістралі вакуумного підсилювача контролюється за зниженням розрідження за встановлений проміжок часу¹.

1.7. Контроль роботоздатності системи сигналізації, пристроїв очищення повітря, запобігання від замерзання та видалення конденсату

Роботоздатність системи сигналізації, що відноситься до гальмівної системи, контролюється візуально у відповідності до нормативної документації виробника ДТЗ.

Роботоздатність пристроїв очищення повітря, запобігання від замерзання та видалення конденсату контролюється у відповідності до вимог нормативної документації виробника ДТЗ.

1.8. Контроль рівня, запасу та продуктивності джерел енергії

Для ДТЗ з гідравлічним приводом контролюється рівень гальмівної рідини у резервуарі головного гальмівного циліндра у відповідності з вимогами нормативної документації виробника ДТЗ.

Для ДТЗ з пневматичним приводом контролюється значення тиску в контурах робочої гальмівної системи (як правило, в першому та у другому), а також наявність стисненого повітря з заданим значенням тиску за сигнальною лампою чи лампами решти контурів і систем. Значення тиску повинно бути в межах границь регулювання тиску, що встановлене у нормативній документації виробника ДТЗ і забезпечується системою регулювання.

Розрідження у магістралі вакуумного підсилювача з ресиверами контролюється за сигнальною лампою.

Продуктивність компресора ДТЗ з пневматичним приводом контролюється за тривалістю заповнювання контурів або тривалістю наростання тиску у заданому діапазоні значень відповідно до вимог нормативних документів виробника ДТЗ.

Серед стендових методів випробувань найбільш розповсюдженими є методи випробувань на роликових та площадкових гальмівних стендах.

На роликових стендах колеса осі ДТЗ, що випробовується, встановлюються на ролики, на площадкових – процес випробувань відбувається після наїзду, як правило, усіх коліс ДТЗ на спеціальні площадки.

І роликові і площадкові стенди можна поділити на інерційні та силові. На інерційних роликових стендах застосовується інерція маховиків, які приводять у обертання колеса автомобіля через ролики стенда. На силових роликових стендах встановлені на ролики колеса примусово прокручуються електродвигунами привода із незначною постійною швидкістю (25 км/год).

На інерційних площадкових стендах використовується інерція ДТЗ, який розганяється до невеликої швидкості (до 15 км/год) і загальмовується у момент, коли всі його колеса наїхали на спеціальні площадки. На силових площадкових стендах колеса ДТЗ встановлюються на спеціальні площадки, і у процесі “протягування” його за допомогою стороннього привода, він загальмовується.

Усі стенди дозволяють визначити гальмівні сили, які реалізуються в контакті коліс ДТЗ з роликами чи площадками або безпосередньо або за розрахунком.

Показники, що контролюються:

І – Тривалість спрацювання гальмівної системи:

• з гідроприводом – 0,5с.

• - інші – 0,8с.

ІІ – Гальмівний шлях

• М₁ – S=V₀(0,1+V₀/150)

• M₂,M₃,

N₁,N₂,N₃ – S=V₀(0,1+V₀/130)

III – Стійкість при гальмуванні

ДТЗ не повинен вийти за коридор шириною 3,5 м.

Допускається контролювати ефективності РГС за критерієм значення сталого сповільнення деселерометром.

Гальмівний шлях

S_T = V₀/3,6 (_a+0,5_н) + V₀²(26 j_ст)

де - _a – проміжок часу від початку гальмування до моменту виникнення сповільнення;

• _н – тривалість наростання сповільнення, с.

• j_ст – стале сповільнення ДТЗ, м/с².