Результати розрахунку показників оборотності кредиторської заборгованості звітного періоду (в нашому випадку – це 2011 рік)
дні
Складові |
Період обороту |
Поточна кредиторська заборгованість за: |
|
довгостроковими зобов’язаннями |
1,3 |
товари, роботи, послуги |
189 |
розрахунками з бюджетом |
2,4 |
розрахунками зі страхування |
1,5 |
розрахунками з оплати праці |
4,8 |
Інші поточні зобов'язання |
7,8 |
Період обороту окремих складових кредиторської заборгованості розраховується за допомогою ділення середнього значення обсягу кредиторської заборгованості на обсяг собівартості і множення отриманого результату на 360 днів.
Базова формула для розрахунку планового обсягу кредиторської заборгованості за окремими її складовими є такою:
,
де
|
КЗіпл |
― і-та стаття кредиторської заборгованості у плановому періоді, тис.грн; |
|
ПОіз |
― період обороту і-ї статті кредиторської заборгованості у звітному період, дні; |
|
ОСоднпл |
― одноденний обсяг собівартості реалізації у плановому періоді, тис.грн. |
Період обороту кредиторської заборгованості за довгостроковими зобов’язаннями за 2011 рік обчислимо таким чином:
Аналогічно обчислюються періоди обороту для решти складових кредиторської заборгованості. Результати обчислень див. у таблиці, яка наведена вище.
Тепер можна спланувати складові кредиторської заборгованості підприємства. Плановий розмір поточної кредиторської заборгованості за довгостроковими зобов’язаннями (р.1610) становитиме:
Аналогічно планують обсяги інших складових поточної кредиторської заборгованості підприємства (р. 1615,1620,1625,1630,1690).
Поточних забезпечень досліджуване підприємство не мало.
Обсяги доходів майбутніх періодів (р.1665) коливалися. Зробимо план на основі абсолютного приросту за 2011 рік:
Отже, загальний обсяг поточних зобов’язань та забезпечень досліджуваного підприємства на кінець планового періоду (на 01.01.13) становить:
12309 + 1750449 + 22545 + 13481 + 44222 + 64390 + 72051 = 1979447 тис.грн.
ІV розділ пасиву балансу – зобов’язання, пов’язані з необоротними активами, утримуваними для продажу, та групами вибуття (р. 1700) – якщо при плануванні активу балансу ми не передбачаємо наявності сум в розділі ІІІ активу, то в цього розділі пасиву сум теж не планується.
Далі обчислюємо загальний обсяг наявних джерел фінансування активів підприємства (без банківських кредитів)
3702777 + 1289985 (розділ ІІ пасиву без довгострокових банк.кредитів) + 1979447 (розділ ІІІ пасиву без короткострокових банк.кредитів) = 6972209 тис.грн.
Порівнюємо дане значення із загальною плановою потребою підприємства у формуванні активів (7746639 тис.грн.). Маємо ситуацію, за якої наявні джерела фінансування (6972209 тис.грн.) менші за потребу у формуванні активів на 774429 тис.грн. (7746639 – 6972209). Це свідчить про дефіцит джерел фінансування.
Тоді на суму нестачі виникає потреба у залученні банківських кредитів.
Умовний приклад. Наприклад, планові активи = 1500 тис.грн., наявні джерела фінансування = 1300 тис.грн., значить на 200 тис.грн. є потреба залучити банківський кредит, щоб забезпечити фінансування активів у плановому періоді в повному обсязі і досягти рівності балансу.
Суму, на яку у підприємства виникла потреба у залученні кредиту, доцільно внести до р.1600 «Короткострокові банківські кредити», бо короткостроковий кредит попереднього року у плановому році має бути погашений, але згідно проведених обчислень виникає потреба у залученні нового короткострокового кредиту (в умовному прикладі – це 200 тис.грн.). Проте треба дивитися: наприклад, у ДП «Антонов» у звітному періоді були тільки довгострокові кредити.
Якщо у складі позикового капіталу підприємства у звітному періоді були довгострокові та короткострокові банківські кредити, то необхідно загальну потребу у залученні кредиту (ці 200 тис.грн.) розподілити і найкраще це зробити, припустивши, що у плановому періоді збережеться співвідношення обсягів довго- та короткострокових кредитів, яке склалося на кінець звітного періоду. Можна зробити таку таблицю:
Таблиця
Структура банківських кредитів на кінець звітного періоду
Вид кредиту |
Значення |
Довгостроковий банківський кредит, тис.грн |
… |
Короткостроковий банківський кредит, тис.грн |
… |
Загальний обсяг банківських кредитів, тис.грн |
… |
Частка у загальному обсязі кредитів, %:
|
Х Y |
Враховуючи структуру банківських кредитів на кінець звітного періоду, їх обсяги на кінець планового періоду мають бути такі:
сума довгострокового банківського кредиту (р.440):
200тис.грн. * X / 100 =… тис.грн.
сума короткострокового банківського кредиту (р.500):
200тис.грн. * Y / 100 = … тис.грн.
Пропоную потребу у банківському кредиті в даному в випадку, з огляду на її досить суттєву суму, розподілити таким чином: 70% - довгостроковий банківський кредит – до р. 1510 вносимо суму 542101 тис.грн. (774429*0,7), а 30% - короткостроковий банківський кредит - записуємо до р.1600 – 232329 тис.грн. (774429*0,3).
Якщо матиме місце протилежна ситуація – профіциту, тобто надлишку джерел фінансування:
Активи планові < Наявні джерела фінансування (без кредитів банку)
Тоді можна скоротити обсяги залучення підприємством позикових коштів. Насамперед, це стосується кредиторської заборгованості за товари, роботи, послуги. Враховуючи сьогоднішні реалії, навряд чи постачальники будуть особливо зацікавлені в продажу матеріальних ресурсів торговельному підприємству на умовах відстрочки платежу. Тому можливість зменшити товарну кредиторську заборгованість є досить сприятливим фактом для підприємства.
Тоді до рядка 1615 (та при необхідності ще до якихось рядків поточної кредиторської заборгованості) треба внести зменшену суму.
Таким чином, досягається рівність балансу: АКТИВИ = ПАСИВИ !!!