Б.О. Баховець

ТЕСТИ

до курсу

“Автоматизований електропривод”

Модуль 2

Рівне 2010

Тестові завдання

до курсу “Автоматизований електропривод”

Поточний і підсумковий контроль успішності студентів з курсу “Автоматизований електропривод” проводиться шляхом тестування з використанням комп’ютерної технології.

Для поточного (модульного) контролю весь курс обсягом 16 лек-цій поділений на два модулі по 8 лекцій в кожному. До кожної лек-ції розроблено 10 тестових завдань теоретичного та практичного характеру, правильна відповідь на кожне з яких оцінюється в 1,5 бала. Кожному тестованому під час модульного контролю пропо-нується з кожної лекції по одному тестовому завданню,номери яких визначаються за законом випадкових чисел. Таким чином, кожний студент повинен дати відповіді на 8 завдань тесту і може набрати до 12 балів. Нумерація завдань в тестах є послідовною і складається з номера завдання в лекції і номера лекції. Завдання 1-10 відносяться до першої лекції, 11-20 до другої і т.д.

Ці самі завдання використовуються і для підсумкового контро-лю, але кожен студент отримує вже 16 завдань – по одному з кож-ної лекції. Правильна відповідь оцінюється по 2,5 бала. Максималь-на кількість балів, що може отримати студент за тестове складання іспиту, дорівнює 40.

Кожне завдання тесту містить 4 варіанти відповіді: один варіант правильний (ключ), три варіанти неправильні або неповні (диструк-тори). Вибір правильного на думку тестованого варіанту здійснює-ться поміткою його за допомогою миші. Після введення відповідей на всі завдання тесту на екрані монітора висвітлюється результат тестування – сума отриманих балів.

За бажанням студента викладач може вивести на екран протокол тестування. Для вияснення можливих помилок програми студент повинен записувати номери завдань і відповіді на них.

Завдання, надруковані курсивом, входять до тестових завдань, що включаються до програми державного іспиту на здобуття ступе-ня бакалавра.

Тестові завдання

1. Визначити спад кутової швидкості у замкненій системі регулювання при номінальному навантаженні, якщо ; ; об/хв.

1. рад/с.

2. рад/с.

3. рад/с.

4. рад/с.

2. Визначити коефіцієнт передачі розімкненої системи авто-матичного регулювання кутової швидкості, якщо рад/с; А; Ом і .

1. .

2. .

3. .

4. .

3. Визначити коефіцієнт зворотного зв’язку за швидкістю , якщо В, об/хв, .

1. .

2. 

3. .

4. .

4. Якими параметрами характеризується технічно-оптималь-ний перехідний процес?

1. і .

2. і .

3. і .

4. і .

5. Якими засобами забезпечується технічно-оптимальний процес в системі з сумуючим підсилювачем?

1. Збільшенням коефіцієнта передачі підсилювача.

2. Введенням інтегруючої ланки.

3. Введенням зворотних зв’язків за похідними.

4. Введенням додаткового впливу, пропорційного похідній від похибки регулювання.

6. Зворотні зв’язки за похідними в системах автоматичного регулювання використовують з метою:

1. забезпечення технічно-оптимального перехідного проце-су;

2. зменшення усталеної похибки;

3. збільшення діапазону регулювання;

4. зменшення часу перехідного процесу.

7. Як впливають зворотні зв’язки за похідними на усталену похибку?

1. Збільшують усталену похибку.

2. Зменшують усталену похибку.

3. Не впливають на усталену похибку.

4. Збільшують діапазон регулювання.

8. Яким способом досягається обмеження струму в системах автоматичного регулювання швидкості?

1. Введенням від’ємного зворотного зв’язку за струмом.

2. Введенням затриманого зворотного зв’язку за струмом.

3. Обмеженням напруги на вході підсилювача.

4. Обмеженням напруги на виході підсилювача.

9. Яким шляхом перевіряють розрахунки параметрів систем автоматичного регулювання швидкості?

1. Шляхом фізичного моделювання.

2. Шляхом математичного моделювання.

3. Повторними розрахунками.

4. Експериментальним шляхом.

10. При моделюванні диференціюючу ланку замінюють послі-довним з’єднанням диференціюючої і інерційної ланок, тому що:

1. вона ускладнює процес моделювання;

2. її не можна реалізувати;

3. вносить додаткову статичну похибку;

4. вносить додаткову динамічну похибку

11. Регулятор струму в системі підпорядкованого регулюван-ня вибирають за умови, щоб:

1. у системі регулювання протікав технічно-оптимальний перехідний процес;

2. у контурі струму протікав технічно-оптимальний перехід-ний процес;

3. у контурі струму протікав монотонний перехідний про-цес;

4. у контурі струму струм був менший допустимого.

12. Передавальну функцію регулятора струму в системі під-порядкованого регулювання визначають із умови:

1. рівності бажаної передавальної функції замкненого конту-ру струму дійсний передавальній функції контуру;

2. рівності бажаної передавальної функції розімкненого кон-туру струму дійсний передавальній функції розімкненого контуру;

3. заданої перехідної функції замкненого контуру;

4. заданої перехідної функції розімкненого контуру.

13. Регулятора швидкості в системі підпорядкованого регу-лювання вибирають за умови, щоб у:

1. контурі швидкості протікав монотонний перехідний про-цес;

2. контурі струму протікав технічно-оптимальний перехід-ний процес;

3. контурі швидкості протікав технічно-оптимальний пере-хідний процес;

4. системі регулювання протікав оптимальний за швидко-дією перехідний процес.

14. За якої умови система підпорядкованого регулювання з П-регулятором швидкості може забезпечити задану точність ре-гулювання в усталеному режимі?

1. .

2. .

3. і .

4. і

15. На базі яких пристроїв реалізують регулятори струму і швидкості в системах підпорядкованого регулювання?

1. Програмованої логічної матриці.

2. Апаратного контролера.

3. Сумуючих підсилювачів.

4. Операційних підсилювачів.

16. Коефіцієнт зворотного зв’язку за струмом визначають із умови роботи двигуна в:

1. номінальному режимі;

2. стопорному режимі;

3. режимі холостого ходу при номінальній напрузі живлен-ня;

4. режимі холостого ходу при мінімальній напрузі живлення.

17. Коефіцієнт зворотного зв’язку за швидкістю визначають із умови:

1. ;

2. ;

3. ;

4. .

18. Струм в системі підпорядкованого регулювання здійсню-ють обмеженням:

1. напруги на вході регулятора швидкості;

2. напруги на виході регулятора швидкості;

3. напруги на вході регулятора струму;

4. напруги на виході регулятора струму.

19. З якою метою використовують задавач інтенсивності в системі підпорядкованого регулювання?

1. Для обмеження струму при пуску двигуна.

2. Для обмеження струму при різкій змінні навантаження.

3. Для плавного регулювання швидкості двигуна.

4. Для обмеження стопорного струму двигуна.

20. Чи буде обмежуватись струм при різкій зміні навантаже-ння в системі автоматичного регулювання з здавачем інтенсив-ності?

1. Буде.

2. Не буде.

3. Буде обмежуватись номінальним струмом.

4. Буде обмежувати стопорний струм.

21. Яким способом можна забезпечити плавний пуск асин-хронного двигуна з короткозамкненим ротором?

1. Зменшенням напруги живлення на час пуску.

2. Зміною напруги живлення при пуску.

3. Включенням на час пуску активного опору в коло обмотки статора.

4. Включенням на час пуску реактивного опору в коло обмо-тки статора.

22. Систему плавного пуску асинхронних двигунів допов-нюють функцію бустера у випадку:

1. великого початкового моменту виробничого механізму;

2. малого початкового моменту виробничого механізму;

3. вентиляторної характеристики виробничого механізму;

4. гіперболічної характеристики виробничого механізму.

23. За умови використовувати розімкнені систе-ми частотного керування асинхронними двигунами доцільно при діапазоні регулювання:

1. до 10;

2. в межах 10-25;

3. в межах 25-50;

4. більше 50.

24. Суть скалярної системи частотного керування асинхрон-ними двигунами полягає в зміні частоти:

1. і миттєвих значень напруги чи струму;

2. і модулів напруги чи струму;

3. і середнього значення моменту;

4. і миттєвого значення моменту.

25. Визначити модуль жорсткості лінійної частини механіч-ної характеристики асинхронного двигуна, якщо ; ; і .

1. .

2. .

3. .

4. .

26. Якою ланкою представляють частотний перетворювач в системі частотного керування з автономним інвертором стру-му?

1. Пропорційною ланкою.

2. Інтегруючою ланкою.

3. Інерційною ланкою.

4. Ланкою з постійним запізненням.

27. У чому суть векторного керування частотно-регульова-ного електропривода?

1. В прямому керуванні миттєвим значенням напруги.

2. В прямому керуванні миттєвим значенням струму.

3. В прямому керуванні миттєвим значенням електромагніт-ного моменту.

4. В змінні кута між векторами напруги і струму.

28. Суть прямого керування моментом асинхронного двигу-на полягає в зміні положення вектора:

1. напруги шляхом відповідного перемикання ключів інвер-тора;

2. струму статора шляхом відповідного перемикання ключів інвертора;

3. струму ротора шляхом відповідного перемикання ключів інвертора;

4. потокозчеплення ротора шляхом відповідного перемикан-ня ключів інвертора.