2. Аналіз методів дослідження конкурентоспроможності підприємств

З економічної точки зору, конкуренція має на меті максимізацію прибутку з продажу чи користі із закупівлі продуктів і послуг через економічних суб’єктів. Вона означає суперництво за джерела постачання в центри виробництва і трудовий колектив, а також ринки збуту. Діяльність підприємств спрямована на пошук нових ринків і збільшення своєї участі в них через виключення чи обмеження конкурентоспроможних суб’єктів.

При оцінюванні конкурентоспроможності суб’єктів господарювання, беруться до уваги показники мікроекономічної ефективності. Це результати фінансово-економічної діяльності, а також джерела побудови потенціалу конкурентоспроможності (інновації, інвестиції) і способи формування мікросередовища. Вони окреслюють позиції підприємства на ринку, тобто його роль і фінансову спроможність та можливість утримання тривалої переваги по відношенню до конкурентів.

До основних методів оцінки конкурентоспроможності підприємств можна віднести наступні: факторний аналіз; аналіз ієрархій; метод вивчення корпоративного профілю; концепція ланцюга вартості; аналізу фінансової та виробничої ефективності підприємства; матричний метод, розроблений Бостонською консалтинговою групою; метод, що ґрунтується на SWOT – аналізі або аналізі ринкових стратегій конкурентів, метод, заснований на оцінці конкурентоспроможності товарів підприємств; метод оцінки за теорією ефективної конкуренції. Серед методів визначення показників конкурентоспроможності підприємств виділяють вимірювальні, розрахункові, експертні, соціологічні, експериментальні та реєстраційні. Більшість методів оцінки конкурентоспроможності організацій ґрунтуються на застосуванні коефіцієнтів для аналізу виробничого, фінансового, інвестиційного потенціалів.

Запропоновано два варіанти алгоритму аналізу, що ґрунтуються на різних типах інформаційного забезпечення: параметричний аналіз на сонові якісної інформації та рейтингова оцінка з використанням фінансової звітності, звітів управлінського обліку та опитування експертів.

З метою типізації та узагальнення виділено наступні основні підходи до оцінки рівня конкурентоспроможності підприємств:

– опис конкурентної боротьби;

– узагальнення думок експертів;

– оцінка конкурентоспроможності підприємств по конкурентоспроможності товару;

– розрахунок інтегрального коефіцієнта по фінансових і техніко-економічних показниках;

– аналіз прибутку, грошових потоків і вартості бізнесу.

В процесі дослідження якісних аспектів конкурентоспроможності застосовується анкетний (опитувальний) метод. У пошуку більш точних, однорідних відповідей щоразу частіше використовується методи оцінки експертів.

Оцінка та визначення на її основі шляхів підвищення конкурентоспроможності підприємств здійснюються також з використанням кластерного аналізу, факторного аналізу та концепції ланцюга вартості.

Застосування кластерного аналізу обумовлюється дослідженням різноманітних типів підприємств з урахуванням множини параметрів. Під кластерним аналізом розуміють формування множини обчислювальних процедур, що використовуються при класифікації об’єктів. Класифікація підприємств та споживачів за різними критеріями і параметрами є надійною основою розуміння ринку і дозволяє, зокрема, розробляти ефективні маркетингові технології просування продукції на виділених сегментах ринку.

Конкурентоспроможні підприємства не розподіляються рівномірно в ринковій економіці, а, як правило, пов’язані в кластери, причини виникнення яких безпосередньо пов’язані з детермінантами конкурентної переваги і є проявом їхнього систематичного характеру.

При формуванні кластеру підприємства здійснюють одне на одного взаємний вплив, що стимулює їх розвиток і, як наслідок, призводить до розробки нових шляхів у конкуренції і породжує нові можливості. Кластер може бути засобом для подолання замкнутості, інертності, негнучкості окремих підприємств, а також змов між суперниками, які зменшують або повністю блокують сприятливий вплив конкуренції і появу нових конкурентоспроможних підприємств.

Наявність кластерів сприяє покращенню обміну інформацією й підвищенню ймовірності появи нових підходів до формування конкурентних стратегій на ринку.

Застосування факторного аналізу при кластеризації дозволяє зменшити розмірність задачі кластеризації, а також визначити семантики сформованих кластерів. Крім цього застосування факторного аналізу в рамках технології кластеризації обумовлено його можливостями як інструмента вивчення і пояснення зв’язків, що існують між вихідними змінними, та можливістю чисельної оцінки таких зв’язків.