
- •2. Нормативно-правова база цо
- •4. Структура і організація цо на об’єктах
- •1. Колективні заходи захисту
- •2. Індивідуальні засоби захисту
- •2. Поражаючі фактори ядерного вибуху
- •3. Бомбардування Хіросіми та Нагасакі
- •1. Поняття хімічної зброї і історія її застосування
- •2. Отруйні речовини
- •2.1. Отруйні речовини нервово-паралітичної дії
- •2.2. Шкірнонаривні отруйні речовини
- •2.3. Речовини загальноотруйної дії
- •2.4. Задушливі отруйні речовини
- •2.5. Психотропні отруйні речовини
- •2.6. Подразнюючі отруйні речовини
- •3. Токсини
- •4. Фітотоксиканти
- •5. Сильнодіючі ядучі речовини
- •2. Осередок біологічного ураження
- •3. Осередок комбінованого ураження
- •1. Дії за сигналом «Повітряна тривога»
- •2. Дії населення за сигналом «Хімічний напад»
- •3. Дії за сигналом «Радіоактивне зараження»
- •4. Дії за сигналом «Бактеріологічне зараження»
- •1. Іонізуюче випромінювання
- •2. Методи виявлення іонізуючих випромінювань
- •1. Методи виявлення сдор
- •2. Військовий прилад хімічної розвідки
- •3. Аналізатори і сигналізатори аміаку і хлору
- •1. Медичні засоби індивідуального захисту
- •1. Види знезаражування
- •2. Проведення санітарної обробки людей
- •61002, М. Харків, хнамг, вул. Революції, 12
1. Методи виявлення сдор
Сильнодіючі отруйні речовини (СДОР) в повітрі, на місцевості, техніці, обладнанні, одязі виявляють за допомогою приладів хімічної розвідки або шляхом взяття проб для подальшого аналізу в спеціальних хімічних лабораторіях. Токсичність сучасних СДОР настільки висока, що спроба виявлення їх за допомогою органів чутливості може призвести до значного ураження, крім того в багатьох СДОР відсутні запах і колір.
Сильнодіючі отруйні речовини (СДОР) та інші небезпечні гази, що викорис-товуються в промисловості, наведені в табл. 10.1:
Таблиця 10.1
№ п/п 1 2 3 4 5 6 |
Назви СДОР |
Формула |
Межа допустимої концентрації (мг/м3) |
Кисень |
О2 |
30 |
|
Монооксид вуглецю |
СО |
10 |
|
Сірководень |
H2S |
10 |
|
Діоксид сірки |
SO2 |
2 |
|
Монооксид азоту |
NO |
25 |
|
Діоксид азоту |
NO2 |
5 |
172
Продовження табл. 10.1
7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 |
Аміак |
NH3 |
50 |
Синильна кислота |
HCN |
10 |
|
Хлор |
Cl2 |
0,5 |
|
Фтор |
F2 |
0,1 |
|
Бром |
Br2 |
0,1 |
|
Діоксид хлору |
ClO2 |
0,1 |
|
Фосфористий водень |
PH3 |
0,1 |
|
Арсеністий водень |
AsH3 |
0,05 |
|
Кремневодень |
SiH4 |
5 |
|
Диборан |
B2H6 |
0,1 |
|
Селеноводень |
H2Se |
0,05 |
|
Діоксид вуглецю |
CO2 |
5000 |
|
Етиленоксид |
EO/C2H4O |
1 |
|
Вінілхлорид |
C2H3Cl |
2 |
|
Пропиленлксид |
C3HCO |
2,5 |
|
Бутадієн |
CH2 - CHCH - CH2 |
15/5 |
|
Ацетальдегід |
CH3CHO |
50 |
|
Ізопропанол |
(CH3)2CHOH |
400 |
|
Метанол |
CH3OH |
200 |
|
1-хлор 2, 3-екопсипропан |
C2H3OCH2Cl |
3 |
|
Етанол |
C2H5OH |
1000 |
|
Формальдегід |
HCHO |
0,5 |
|
Вінілацетат |
H2C = CHOOC - CH3 |
10 |
|
Бутилактилат |
C2H3COOC4H9 |
10 |
|
Етилакрилат |
C2H3COOC4H5 |
5 |
|
Стирол |
C6H5CHCH2 |
20 |
|
Дістилефір |
(C2H5)2J |
400 |
|
Тетрагідрофуран |
C4H8O |
200 |
|
Фосген |
COCl2 |
0,1 |
В основу дії приладів хімічної розвідки покладені наступні методи вияв-лення СДОР: хімічний, біохімічний, фізичний і фізико-хімічний.
Для виявлення та індикації СДОР у нестаціонарних (польових) умовах частіше застосовують хімічний метод, що базується на взаємодії СДОР зі спеціально підібраними речовинами (реактивами), в результаті чого утворюються сполуки, які мають визначене забарвлення. Факт появи такого забарвлення свідчить про наявність певного типу СДОР. Порівнюючи щільність забарвлення реактиву зі спеціально підібраними кольоровими еталонами на папері, можна робити висновок про концентрацію СДОР або ступінь зараженості повітря.
173
Деякі (особливо фосфорорганічні) СДОР мають настільки високу токсич-ність, що можуть завдати ураження при концентраціях, які не можуть бути визна-чені польовими хімічними методами. У цьому випадку застосовують біохімічний метод, що послідовно використовує два біохімічні реактиви. Про наявність СДОР робиться висновок, як і при хімічному методі, за зміною забарвлення реактивів.
В основі фізичного методу виявлення СДОР лежить явище світіння молекул СДОР при опроміненні їх світлом визначеної довжини хвилі. Практичне застосу-вання цього методу в польових умовах ускладнюється необхідністю створення малогабаритних випромінювачів і приймачів випромінювання. Але даний метод вважається перспективним внаслідок своєї високої чутливості.
Фізико-хімічний метод виявлення СДОР базується на зміні поверхневих властивостей напівпровідникових матеріалів під впливом парів СДОР. Ступінь зміни поверхневих властивостей може бути виміряний, а за ним оцінена концен-трація парів.