Тема 6. Аудиторський висновок та інші підсумкові

ДОКУМЕНТИ

6.1. Призначення та основні елементи аудиторського висновку.

6.2. Підсумкова оцінка суттєвості виявлених відхилень та їх впливу на

фінансову звітність.

6.3. Види аудиторських висновків

6.4. Робочі документи аудитора

6.1. Призначення та основні елементи аудиторського висновку

У Міжнародних стандартах аудиту зазначено, що аудитор повинен огля-

нути та оцінити висновки, зроблені на основі отриманих аудиторських доказів,

як підставу щодо висловлення думки про стан документарної (фінансової) звіт-

ної підприємства. Відповідно, у ст. 7 Закону України «Про аудиторську діяль-

ність» міститься положення про те, що аудитор оформляє результати своєї пе-

65

ревірки аудиторським звітом і аудиторським висновком.

Зміст аудиторського звіту, з одного боку, є стандартним (стандарт

700 Мса), а з іншого, — залежить від конкретних обставин, результатів пере-

вірки тощо. Через це форма аудиторського звіту може бути довільною в межах

встановленого стандартного плану.

Існує певна різниця між аудиторським висновком (звітом), складеним за

результатами незалежного аудиту, який є необов'язковим, і незалежним ауди-

торським висновком, що відповідно до законодавства України є обов'язковим.

Аудиторський висновок (звіт), складений за результатами незалежного аудиту,

проведення якого є необов'язковим, призначений винятково для замовника і

може бути оприлюднений лише з його дозволу.

Водночас аудиторський висновок, складений під час проведення обов'яз-

кового аудиту, призначений не тільки для клієнта, а й для інших користувачів,

визначених законодавством України (акціонерів, податкових служб, комісії з

цінних паперів та фондового ринку). Його оприлюднення є свідченням того, що

річна фінансова звітність підприємства як у цілому, так і зокрема відповідає

чинному законодавству та методології ведення бухгалтерського обліку і досто-

вірно відображає активи та зобов'язання підприємства, його майновий стан на

звітну дату. Лаконічність аудиторського висновку є важливою, оскільки він не

повинен мати подвійного значення, не може підлягати різному тлумаченню та

має містити однозначно трактовану цілісну думку аудитора про стан господар-

сько-фінансової звітності підприємства.

Суттєві елементи аудиторського висновку визначаються міжнародними

нормативами з аудиту, а також міжнародною та національною практикою.

Аудиторський висновок складається з таких основних елементів:

1) заголовка, що містить повну назву суб'єкта господарювання, який пе-

ревіряється;

2) адресного параграфа, в якому йдеться про те, кому адресується ауди-

торський висновок;

3) вступного або початкового параграфа;

66

4) переліку перевірених фінансових звітів;

5) періоду і часу перевірки;

6) відомостей про відповідальність управлінського персоналу суб'єкту го-

сподарювання та про відповідальність аудитора;

7) параграфа про обсяг аудиторської перевірки та її характер;

8) посилання на МСА або відповідні національні стандарти і практику

аудиторської роботи;

9) опису роботи, виконаної власне аудитором;

10) параграфа, в якому висловлено думку аудитора щодо господарсько-

фінансових звітів підприємства, посилання на концептуальну основу фінансо-

вої звітності та її методологію й методику, використану під час складання фі-

нансових звітів із зазначенням джерела походження такої основи;

11) дати аудиторського висновку;

12) адреси аудитора, юридичної адреси аудиторської фірми;

13) підпису аудитора.

Бажано дотримуватись однозначності форми та змісту аудиторського ви-

сновку, що полегшує розуміння його користувачем і допомагає виявити незви-

чайні обставини (якщо вони є).

Аудиторський висновок обов'язково має містити думку аудитора з таких

питань:

• чи є отримана аудитором інформація достатньою для відображення реа-

льного складу активів і пасивів суб'єкта, що перевіряється;

• чи відповідає фінансова звітність прийнятій клієнтом системі бухгал-

терського обліку, а вона сама — чинним нормативним і законодавчим актам;

• чи є адекватним опис усіх питань, суттєвих для прийняття аудитором

рішення про правильність, достовірність і повноту інформації.

Зазвичай аудиторський висновок повинен висвітлювати виконання ауди-

тором певних тестів під час перевірки інформації, яка підтверджує цифровий

матеріал, на основі чого складається звітність, обсяг, масштаб та методологія

визначення вибірки.

67

Думка аудитора у висновку має бути викладена чітко і однозначно. Ви-

сновок може бути:

• безумовно-позитивним;

• безумовно-позитивним з пояснювальним параграфом, що не впливає на

думку аудитора;

• умовно-позитивним (із застереженнями);

• негативним;

• без висловлення думки.

Окрім безумовно-позитивного висновку, усі інші є модифікованими ви-

сновками і повинні містити стислий виклад аргументів, що є підґрунтям для ві-

дповідно висловленої думки аудитора.

Оформлення аудиторського висновку завершується особистими підписа-

ми аудитора, керівника аудиторської фірми (у разі потреби), керівника підпри-

ємства, що перевіряється, та печаткою аудиторської фірми.