
- •2. Основні положення «Поетики» Аристотеля
- •3. Основні положення «Послання до Пізонів» Горація
- •4. Н. Буало – теоретик мистецтва
- •5. Л. Толстой про мистецтво як спілкування
- •6. Основні положення трактату і. Франка «Із секретів поетичної творчості»
- •7. І. Франко – теоретик літератури
- •9. Українські поетики доби бароко (м. Довгалевський «Сад поетичний»)
- •10. Літературно-теоретична концепція г.Е.Лессінга
- •11. Д. Чижевський як теоретик літератури
- •12. Д. Чижевський про стиль епохи
- •13. Сновидіння та їх трактування у літературознавстві (з. Фрейд, к. Юнг).
- •14. Розвиток естетико-літературознавчої теорії в Україні
- •15. Мистецтво як пізнавальна діяльність
- •16. Мистецтво як явище естетичне
- •17. Поділ мистецтва на види
- •18. Специфіка художньої літератури
- •19. Література як мистецтво слова
- •20. Мова як предмет зображення у літературі
- •21. Художній образ
- •22. Зміст поняття «образ», «характер», «персонаж», «літературний герой»
- •27. Художній час і простір у літературному творі
- •28. Художній твір як єдність змісту і форми
- •29. Художня ідея
- •30. Тематика і проблематика літературного твору
- •35. Сюжет і конфлікт. Конфлікт і колізія
- •36. Сюжет і конфлікт. Значення сюжету в художньому творі
- •37. Сюжет і фабула
- •38. Позасюжетні елементи твору
- •39. Трагічний вид пафосу і його художня реалізація у творі
- •40. Драматичний вид пафосу і його художня реалізація у творі
- •41. Героїка як вид пафосу
- •42. Сентиментальний вид пафосу і його художня реалізація у творі
- •43. Романтичний вид пафосу і його художня реалізація у творі
- •44. Гумор та сатира як вид пафосу
- •45. Композиція літературного твору
- •46. Елементи композиції. Зумовленість композиції жанром твору.
- •47. Естетичні функції художньої мови
- •48. Багатоманіття розповідних манер у художньому творі
- •49. Мова автора і мова персонажа
- •50. Лексика художнього твору
- •51. Тропи. Види тропів
- •52. Поетичний синтаксис. Інтонація та фігури
- •53. Основні системи віршування
- •54. Силабо-тонічна система віршування
- •55. Рима. Основні види рим. Способи римування
- •56. Строфа. Основні види строф
- •58. Поділ літератури на роди
- •59. Поняття «жанр» у літературознавстві
- •60. Ліричні жанри
- •61. Драматичні жанри
- •62. Особливості драматичних творів
- •63. Роман, різновиди роману
- •64. Роман-епопея: сучасні дискусії навколо цього питання
- •65. Різновиди роману
- •66. Ліро-епос. Ліро-епічні жанри. Поема, балада
- •67. Роман і повість: спільні та відмінні риси
- •68. Оповідання й новела: спільні та відмінні риси
- •69. Оповідання, новела, нарис
- •71. Трагедія та її розвиток. Арістотель про трагедію
- •72. Комедія. Історичний характер її розвитку
- •73.Драма як жанр
- •74. Байка. Історичний характер її розвитку
- •75. Поняття про стиль
- •77. Літературний напрям, течія. Різні підходи до трактування цих понять
- •78. Класицизм та його особливості
- •79. Сентименталізм та його особливості
- •80. Романтизм
- •81. Реалізм. Сучасна дискусія навколо цього питання
- •82. Багатоманіття художніх напрямків у літературі хх ст.
- •83. Модернізм
- •84. Постмодернізм
60. Ліричні жанри
Ліричні жанри — це типи літературних творів, які притаманні ліриці. Цей рід літератури охоплює безліч віршованих жанрів, наприклад: балада, гімн, сонет, ода, дума, елегія, романс, газель, пісня, вірш і т. д. Усі жанри ліричної поезії розрізняються з великою часткою умовності, хоча в минулому критика рекомендувала поетам строго дотримувати їхні внутрішньовидові, жанрові ознаки. Більше поширення одержало членування лірики на жанри по тематичній ознаці — лірика пейзажна, філософська, любовна тощо.
61. Драматичні жанри
Драматична література (греч., букв. - дія) характеризується пристосованістю для сценічної інтерпретації. Основною її ознакою є призначення її для театрального спектаклю. Текст драматичного твору розпадається на двох частин - мови героїв і ремарки, що вказують режисеру на декорації і дії персонажів. Твір, написаний у формі мови персонажів і ремарок, і є добутком "драматичної форми". Це поширюється і на ті твору, що прибігають до цієї форми без розрахунку на сценічну інтерпретацію. Ведучі жанри драми: трагедія, комедія, драма (як жанр), трагікомедія, водевіль, мелодрама.
62. Особливості драматичних творів
На відміну від прозових творів, які також мають дієву основу, для п’єси більше властива одна сюжетна лінія й головна подія, герої показані в критичний момент свого життя, а дії у творі стиснуті в часі; звідси й емоційно-чуттєва напруга, якою відзначається цей літературний рід. Події в драматичному творі краще простежити за послідовністю його частин — картин чи дій. Якщо для прозового твору характерна розгалуженість і неквапне розгортання сюжету, широчінь описів, змалювання того, що відбулося, то в драмі, як підкреслюють Н. Волошина й О. Бандура, події відбуваються в теперішньому часі. На це вказують і дієслова у формі теперішнього часу, що в авторських ремарках. У драматичних творах майже немає описових елементів тексту, прямої авторської мови, а про всі події читач (глядач) дізнається з розмов дійових осіб.
63. Роман, різновиди роману
Роман (фр. — романський) — найпоширеніший у 18—20 століттях епічний жанровий різновид, місткий за обсягом, складний за будовою прозовий (рідше віршований) епічний твір, у якому широко охоплені життєві події, глибоко розкривається історія формування характерів багатьох персонажів. Роман 20 століття — це різноманітні типи й різновиди роману, при формуванні яких виразно спостерігається змішування жанрів. Єдиної класифікації різновидів роману немає. Залежно від літературних епох, періодів, течій, стилів і теоретичних засад розрізняють роман просвітницький, середньовічний, бароковий, сентиментальний, романтичний, екзистенціалістичний тощо За змістом — соціальний, сімейно-побутовий, соціально-побутовий, історичний, філософський, сатиричний, пригодницький, біографічний, науково-фантастичний та ін. За часом розгортання сюжету — історичний (зображуються минулі події), сучасний (зображуються теперішні події), роман про майбутнє (зображуються передбачені автором події, наприклад, у науково-фанастичному романі). За тематикою чи зображуваним середовищем — урбаністичний роман, мариністичний роман, часом їх вважають підвидами роману, класифікованих за змістовим принципом, (наприклад, автобіографічний роман — різновид біографічного, роман на тему села — різновид соціального, родинний роман — різновид сімейно-побутового).