4. Посадові обов’язки працівників служби контролінгу

Обов'язки контроллера-куратора центрів відповідальності:

• розробка форм збору аналітичної інформації по ЦВ підприємства та ії збір;

• обробка і аналіз отриманих даних, розробка нормативів витрат по ЦВ і підтримка їх актуальності;

• розрахунок аналітичних показників роботи ЦВ і підприємства в цілому;

• прогнозування виручки, витрат і прибутку за допомогою методики контролінгу;

• аналіз відхилень фактичних даних від планових, виявлення причин відхилення і встановлення винних;

• складання аналітичних звітів для заступника генерального директора по економіці (фінансового директора);

• експертиза управлінських рішень, пов'язаних з витратами ЦВ.

Обов'язки контроллера-фахівця з управлінського обліку:

• розробка процедур передачі даних з бухгалтерії в службу контролінгу;

• контроль за збором і аналізом фактичної облікової інформації в службі контролінгу;

• розробка пропозицій по оптимізації облікового процесу в бухгалтерії з позиції аналітичної служби;

• економічна експертиза управлінських рішень.

Обов'язки контроллера - фахівця з інформаційних систем:

• оцінка доцільності автоматизації контролінгової роботи на окремих етапах;

• оцінка варіантів і пропозицій відділу автоматизації по автоматизації контролінгової роботи;

• розрахунки і обґрунтування витрат на автоматизацію контролінгової роботи;

• розробка форм для автоматизованого збору інформації;

• оптимізація документообігу на підприємстві;

• координація роботи відділу автоматизації в області автоматизації контролінгової роботи;

• оцінка якості функціонування існуючих систем автоматизації фінансово-господарської діяльності підприємства і розробка пропозицій щодо поліпшення роботи цих систем.

Контрольні запитання

1. Вимоги до створення служби контролінгу.

2. Структура служби контролінгу.

3. Склад служби контролінгу.

4. Посадові обов'язки контролера-куратора центрів відповідальності.

5. Посадові обов'язки контролера-фахівця з управлінського обліку.

6. Посадові обов'язки контролера - фахівця з інформаційних систем.

Література: Нормативно-правова: 1-3; Базова: 1, 2, 4, 6, 7, 10; Допоміжна: 1, 3, 6; Сайти: 1, 2.

Тема 9. Контролінг у системі прийняття управлінських рішень. План лекції

1. Сутність та види управлінських рішень 2. Класифікація підходів до прийняття управлінських рішень в контролінгу 3. Вимоги до критеріїв прийняття управлінських рішень 4. Критерії прийняття управлінських рішень

Лекція ( години)

1. Сутність та види управлінських рішень

Найважливіший аспект роботи будь-якого керівника – прийняття управлінських рішень, а тому найважливішим завданням  контролінгу є підтримка прийняття управлінських рішень.

Рішення з точки зору контролінгу - це дія, що управляє, яка повинна піти як реакція на зміну умов виробництва для того, щоб всупереч змінам зберегти його стабільність.  Відповідно, прийняття рішення полягає, в основному, у виборі з декількох існуючих варіантів впливу одного найкращого в даних умовах. Всі управлінські рішення можна  розділити на дві групи запрограмовані і незапрограмовані. Кожна з цих груп висуває свої особливі вимоги до контролінгу як системи підтримки прийняття управлінських рішень.

Запрограмовані рішення приймають в стандартних ситуаціях у відповідності з готовими процедурами, традиціями, навичками. Запрограмовані рішення можуть бути простими, що приймаються «з ходу», та складними, що вимагають ретельного пророблення. Прикладами запрограмованих рішень можуть служити рішення про придбання матеріалів, рішення про рівень заробітної плати для нового працівника та інше. Відповідно и система контролінгу орієнтується на стандартизацію, уніфікацію вихідної інформації та критеріїв прийняття запрограмованих рішень, розробку єдиних процедур, що чітко описують дії в подобних ситуаціях.

Незапрограмовані рішення приймають в нестандартних, слабо структурованих ситуаціях для вирішення нових, незвичайних проблем. Прикладами незапрограмованих рішень можуть бути рішення про вироблення маркетингової стратегії підприємства, рішення про інвестування тимчасово вільних фінансових ресурсів та інше. Для незапрограмованих рішень не існує і не може існувати готового алгоритму. Тому контролінг тут має дослідницький, творчий характер; вихідна інформація, що надається системою контролінгу для прийняття незапрограмованих управлінських рішень, а також самі критерії прийняття таких рішень завжди перш за все орієнтуються на специфіку конкретного завдання.