2.7. Економічна ефективність виробництва продукції

Закінчуючи аналіз сучасного стану галузі рослинництва в досліджуваному господарстві вважаємо за необхідне розглянути у динаміці показники економічної ефективності вирощування основних видів рослинницької продукції в ПСП «Новогригорівське» (табл. 2.15).

Таблиця 2.15

Економічна ефективність виробництва основних видів продукції в ПСП «Новогригорівське» у 2009-2011 рр.

Показники	Озима пшениця	Озимий ячмінь	Соняшник
1	2	3	4
Врожайність, ц з 1га
2009	15,7	18,5	8,0
2010	17,7	19,6	9,7
2011	30,1	29,5	11,5
У середньому	21,2	22,5	9,7
Виробнича собівартість 1 ц, грн
2009	62,5	57,8	113,3
2010	87,7	75,7	157,8
2011	75,3	73,5	169,4
У середньому	75,1	69,0	146,8
Собівартість 1 ц реалізованої продукції, грн.
2009	75,1	68,9	135,0
2010	94,5	81,6	170,1
2011	81,8	80,0	184,2
У середньому	83,8	76,8	163,1
Ціна реалізації 1 ц, грн
2009	69,5	61,3	164,3
2010	98,8	78,0	297,1
2011	121,7	141,8	283,3
У середньому	96,7	93,7	248,2
Прибуток у розрахунку на 1 ц, грн
2009	-5,5	-7,5	29,4
2010	4,3	-3,6	127,0
2011	39,9	61,8	99,2
У середньому	12,9	16,9	85,2
Прибуток у розрахунку на 1га, грн
2009	-86,5	-139,4	235,4
2010	76,5	-70,2	1235,5
2011	1197,7	1827,3	1140,1
У середньому	395,9	539,2	870,3
Рівень рентабельності, %
2009	-7,4	-11,0	1,7
2010	4,6	-4,4	7,3
2011	48,7	77,4	6,2
У середньому	15,3	20,7	5,1

Обґрунтовуючи розраховані показники економічної ефективності виробництва основних видів рослинницької продукції в господарстві можемо зробити висновок, що протягом досліджуваного періоду найбільш економічно ефективним в господарстві було вирощування озимого ячменю, про що свідчить середній рівень рентабельності за три роки – 20,7%. Другою за ефективністю виробництва була озима пшениця – 15,3% і, нарешті, найменш ефективним було виробництво соняшнику – 5,1%, проте на відміну від попередніх культур виробництво соняшнику протягом 2009-2011 рр. завжди було рентабельним для господарства.

Вирішальне значення у забезпеченні високого рівня ефективності виробництва будь-якої продукції відіграє її собівартість. Враховуючи дану обставину доречним є вивчення розмірів і структури витрат виробництва на одиницю продукції (табл. 2.16).

Таблиця 2.16

Склад та структура собівартості основних видів продукції в ПСП «Новогригорівське» у 2011 р.

Статті витрат	Пшениця			Ячмінь			Соняшник
	грн	%	грн		%	грн		%
Прямі матеріальні витрати, у т.ч.	610,4	62,1	713,4		60,9	1011,0		55,9
насіння	85,8	8,7	76,9		6,6	45,1		2,5
мінеральні добрива	145	14,7	167,8		14,3	147,6		8,2
нафтопродукти	183	18,6	219,4		18,7	472,8		26,2
оплата послуг і робіт	108,7	11,1	133,2		11,4	130		7,2
решта матеріальних витрат	87,9	8,9	116,1		9,9	215,5		11,9
Прямі витрати на оплату праці	56	5,7	68,6		5,9	119,5		6,6
Інші прямі витрати та загальновиробничі витрати, у т.ч.	317,3	32,3	388,6		33,2	676,8		37,4
амортизація	99,2	10,1	121,5		10,4	211,5		11,7
відрахування на соціальні заходи	20,3	2,1	24,8		2,1	43,3		2,4
решта прямих витрат	197,8	20,1	242,3		20,7	422		23,3
Всього витрат	983,7	100,0	1170,6		100,0	1807,3		100,0

Дослідження складу та структури собівартості основних видів продукції ПСП «Новогригорівське» відмічаємо, що стосовно всіх видів продукції найбільшу питому вагу в структурі собівартості займали прямі матеріальні витрати, зокрема в структурі собівартості пшениці на них припадало 62,1% загальних витрат (мінеральні добрива – 14,7%, нафтопродукти – 18,6%, оплата робіт та послуг – 11,1%), в структурі собівартості ячменю – 60,9% (мінеральні добрива – 14,3%, нафтопродукти – 18,7%, оплата робіт та послуг – 11,4%), в структурі собівартості соняшнику – 55,9% (нафтопродукти – 26,2%, мінеральні добрива – 8,2%, решта витрат – 11,9%).

Важливим для подальшої успішної роботи над курсовим проектом є проведення порівняльної економічної оцінки виробництва окремих видів продукції рослинництва (табл. 2.17).

Таблиця 2.17

Порівняльна економічна оцінка виробництва окремих видів товарної

продукції в ПСП «Новогригорівське» у 2011 р.

Види продукції	Врожайність ц з 1га			Собіварті-сть 1ц Реалізова-ної продукції, грн		Прибуток у розрахунку на 1ц, грн		Рівень рентабель-ності, %		Сума балів і рейтинго-вий номер культури
	Значення	Бали   Бали	Значення		Бали	Значення	Бали	Значення	Бали	Сума	№
Озима пшениця	30,1	3	81,8		2	39,9	1	48,7	2	8	2
Озимий ячмінь	29,5	2	80,0		3	61,8	2	77,4	3	10	1
Соняшник	11,5	1	184,2		1	99,2	3	6,2	1	6	3

Проведена порівняльна оцінка ефективності виробництва окремих видів продукції свідчить, що найбільш ефективним було виробництво ячменю, на другому місці – виробництво пшениці, і найменш ефективним було виробництво соняшнику.

РОЗДІЛ 3

ОБГРУНТУВАННЯ ВИРОБНИЧОЇ ПРОГРАМИ З РОСЛИННИЦТВА В ПСП «НОВОГРИГОРІВСЬКЕ» ВОЗНЕСЕНСЬКОГО РАЙОНУ

3.1. Планування врожайності культур

Важливість обґрунтованого планування врожайності сільськогосподарських культур випливає з того, що з нею безпосередньо пов’язано багато інших питань виробничо-фінансової діяльності господарств: розміри і структура посівних площ, рівень товарності виробництва, система агрохімічних заходів, продуктивність праці, собівартість і рентабельність виробництва продукції.

Посівів кормових культур не передбачається, так як в господарстві не здійснюється вирощування худоби та птиці.

. Серед методів та прийомів, які розглядаються в них, на найбільшу увагу заслуговує планування врожайності культур з урахуванням кількості і якості ресурсів (планування ресурсної врожайності). Цей метод, на відміну від інших, передбачає врахування у ході проведення розрахунків такого фактора, як родючість ґрунтів.

Формула для розрахунку ресурсної врожайності (Вр) має такий вигляд:

Вр = Вп + Пд + Пс + Па, (3.1)

де Вп - частина врожайності, яку можна отримати за рахунок природної родючості ґрунтів (без застосування добрив), ц з 1га; Пд - приріст врожайності від внесення добрив, ц з 1га; Пс - приріст врожайності за рахунок впровадження нових сортів, ц з 1га; Па - приріст врожайності від удосконалення агротехніки, ц з 1га.

Величина врожаю в значній мірі залежить також від попередника, тому бонітетний бал слід скорегувати на поправний коефіцієнт на попередник – чистий пар, а ґрунти – чорноземи звичайні. Цим умовам відповідає поправний коефіцієнт 1,25, таким чином, скоригований бонітетний бал становитиме:

43*1,25=53,75

Отже, врожайність озимої пшениці за рахунок природної родючості ґрунтів з урахуванням попередника складе:

53,75*0,38=20,4 ц з 1 га

Планувати врожайність сільськогосподарських культур рекомендується з урахуванням досягнутого у перед плановий період рівня (у середньому за 3-5 років) і очікуваного приросту за рахунок проведення окремих агротехнічних заходів, спрямованих на її підвищення. Розрахуємо середньозважену урожайність основних сільськогосподарських культур за останні 5 років (табл. 3.1).

Таблиця 3.1

Розрахунок середньозваженої урожайності основних сільськогосподарських культур в 2007-2011 рр. в ПСП «Новогригорівське»

Культура	Роки						В середньому за 2007-2011 рр.
	2007	2008	2009	2010	2011
Озима пшениця	13,2	15,4	15,7	17,7	30,0	18,4
Озимий ячмінь	14,1	17,4	18,5	19,6	29,5	19,8
Соняшник	6,7	7,5	8,0	9,7	11,5	8,7

Проведені розрахунки свідчать, що середньозважена врожайність озимої пшениці за 5 років – 18,4 ц з 1 га.

Значення величини приростів врожайності пшениці від намічених заходів (крім додаткового внесення добрив) обчислимо по формулі:

П_у = Ф*В/100 (3.1)

де, П_у – приріст врожаю в середньому на всю площу посіву, ц з 1 га; Ф – очікуваний приріст врожаю від того, чи іншого заходу, ц з 1 га; В – відсоток площі посіву культури, на який розповсюджується даний захід, %.

Послідовно підставляючи вихідні дані у вищенаведену формулу і виконуючи відповідні розрахунки одержимо:

1. Приріс врожаю від упровадження нового сорту на 10% площі посіву (нормативний приріст урожайності у розрахунку на 1 га- 5,9 ц):

5,9*10/100=0,59 ц на 1 га

2. Приріст урожаю від дотримання оптимальних строків сівби на 75% площі посіву (приріст урожайності у розрахунку на 1 га-3,6 ц):

3,6*75/100=2,7 ц на 1 га

3. Приріст врожаю за рахунок додаткового внесення мінеральних добрив і гною (внесення мінеральних добрив (кг д. р. на 1 га): N 50, P 20, K30, органічних -50 т) обчислюємо в такій послідовності:

А) визначаємо кількість поживних речовин у кожному виді мінеральних добрив, яка буде використана рослинами у першому році:

- азотні: 50 кг д.р. * 0,60% =30 кг д.р.

- фосфатні: 20 кг д.р. * 0,25%=5 кг д.р.

- калійні: 30 кг д.р. * 0,75%=22,5 кг д.р.

Б) визначимо кількість поживних речовин, яка буде використана рослинами у першому році з додатково внесеного гною:

- азотні: 50 т * 1 кг д.р. = 50 кг д.р.

- фосфатні: 50 т. * 1 кг д.р. = 50 кг д.р.

- калійні: 50 т * 1,5 кг д.р. = 75 кг д.р.

В) на підставі даних отриманих у пунктах А та Б та даних додатку 9 розрахуємо приріст врожайності пшениці за рахунок внесення добрив:

- азотні: (50+30)/35=2,28 ц з 1 га

- фосфатні: (50+5)/12=4,58 ц з 1 га

- калійні: (75+22,5)/25=3,9 ц з 1 га

Загальний приріст врожайності від внесення добрив становить – 10,76 ц з 1 га.

Розрахуємо плановий приріст врожаю озимого ячменю від впровадження перспективного сорту на 20% площі, тобто сорту Параллелюм 402 замість сорту Оксамит (додаток 15):

5,3ц з 1 га *20% / 100% = 1,06 ц на 1 га

Приріст врожаю соняшнику від впровадження перспективного сорту на 30% площі, тобто сорту Одеський 122 замість Кіровоградського 11 (додаток 15):

2,3 ц з 1 га *30% / 100% = 0,69 ц на 1 га

Отриманні розрахунки внесемо в наступну таблицю і визначимо планову врожайність.

Таблиця 3.2

Розрахунок планової врожайності культур в ПСП «Новогригорівське»

Культури	Середня врожайність, ц з 1 га	Приріст врожайності (ц з 1 га) за рахунок						Планова врожайні-сть, ц з 1 га
		Заміни сорту	Внесення органічних і мінеральних добрив	Дотримання оптимальних строків сівби	Обробіток посіві отрутохімікатами	Зрошення
Пшениця озима Ячмінь озимий Соняшник	18,4 19,8 8,7	0,59 1,06 0,69	10,76 - -	2,7 - -	- - -	- - -	32,45 20,86 9,39

З таблиці 3.2 ми бачимо, що за умови виконання намічених агротехнічних прийомів в плановому році ми отримаємо таку врожайність: озимої пшениці – 32,45 ц/га; озимого ячменю – 20,86 ц/га; соняшнику – 9,39 ц/га.

Відтак, ресурсна врожайність озимої пшениці очікується на рівні:

У_рес = 20,4+0,59+2,28+4,58+3,9+2,7 = 34,4 ц з 1 га

2. Планування посівних площ. Планування виробництва та використання продукції рослинництва

При плануванні посівних площ сільськогосподарських культур необхідно мати на увазі, що їх розміри залежать від:

- потреби підприємства в конкретних видах продукції рослинництва;

- обмежень у сівозмінах, матеріальних, трудових і фінансових ресурсах.

- ефективності виробництва (конкурентоспроможності) окремих культур.

Вирішуючи питання планування посівної площі слід виходити з того, що пріоритетними тут мусять бути підходи, націлені на забезпечення реальних потреб підприємства в продукції рослинництва. Бездумне дотримання вимог сівозмін, запроваджених переважно ще в часи планово-адміністративної економіки, може привести до того, що частина вирощеної продукції так і не знайде свого споживача, або навпаки, потреби споживачів повністю не будуть задоволені. Але й ігнорувати сівозміни також не можна.

Таблиця 3.3

Планові площі та структура посівів в ПСП «Новогригорівське»

Культури	Фактично в сер. за три роки			По плану
	га	%		га		%
Зернові культури - всього	1007,0	43,3	45,0		1041,7		44,8	45,2
У т.ч.: озимі зернові	985,3	42,3	44,0		1020,0		43,8	44,3
з них: озима пшениця	513,3	22,1	22,9		520,0		22,3	22,6
Безоста 1	513,3	22,1	22,9		468,0		20,1	20,3
Одеська напівкарликова	0,0	0,0	0,0		52,0		2,2	2,3
з них: озимий ячмінь	472,0	20,3	21,1		500,0		21,5	21,7
Оксамит	472,0	20,3	21,1		400,0		17,2	17,4
Параллелюм 402	0,0	0,0	0,0		100,0		4,3	4,3
Технічні культури – всього	955,0	41,0	42,7		987,3		42,4	42,8
У т.ч.: соняшник	867,7	37,3	38,8		900,0		38,7	39,1
Кіровоградський 11	867,7	37,3	38,8		630,0		27,1	27,3
Одеський 122	0,0	0,0	0,0		270,0		11,6	11,7
Картопля та овочебаштанні культури- всього	144,2	6,2	6,4		144,2		6,2	6,3
Всього посівів	2237,2	96,1	100,0		2304,2		99,0	100,0
Пари	90,1	3,9	х		23,1		1,0	х
Рілля в обробітку	2327,2	100,0	х		2327,2		100,0	х

Нами намічені зміни в сортовому складі культур: озима пшениця – Безоста 1 на Одеську напівкарликову; озимий ячмінь – Оксамит на Параллелюм 402; соняшник - Кіровоградський 11 на Одеський 122. Частка застосування нового сорту пшениці 10% наміченої площі посіву, ячменю – 20% та соняшнику 30%. При розрахунках структури посівів це враховано.

Формами планової документації сільськогосподарських підприємств передбачено розрахунок потреби й вартості насіння (табл. 3.4). Проте процес планування не зводиться тільки до цього. Важливо охопити весь комплекс питань, пов’язаних із сортооновленням, сортозаміною та виробництвом власного насіннєвого матеріалу.

Потребу в насінні планують, виходячи з посівних площ і вагових норм його висіву. Якщо при складанні річного плану господарства можна користуватися усередненими для культур нор­мами висіву насіння, то в планах госпрозрахункових підроз­ділів, робочих планах з проведення посіву застосовують індивідуальні норми. Ці норми враховують кількість зерен на 1 га, які забезпечують оптимальну густоту рослин, що залежить від сорту, строків і способу посіву, якості насіння, ґрунту, попередників, забезпеченості поживними речовинами тощо. Умови можуть відрізнятись не лише у виробничих підрозділах, а й на окремих ділянках земель, що зумовлює відповідне визначення норм висіву насіння.

Заміну сорту певної культури планують з появою нових продук­тивніших районованих сортів порівняно з тими, що їх вирощують. У таких випадках передбачають придбання насіння в спеціалізованих насінницьких господарствах чи науково-дослід­них установах. Сортооновлення періодично передбачають для всіх сільськогосподарських культур з урахуванням прийнятого порядку ведення насінництва.

Зведеним розподілом виробничої програми по рослинництву є баланс продукції. В ньому показують плановий рух продукції рослинництва та окремих продуктів її переробки впродовж усього планового року (табл. 3.5).

Таблиця 3.4

Розрахунок потреби і вартості насіння

Культури	Площа, га	Норма висіву на 1га, кг	Загальна потреба, ц		У тому числі		Купівля		Обмін		Вартість доставки, тис. грн..			Загальна вартість, тис. грн / грн
					Насіння власного виробництва
			По нормі	З урах. страх. фонду	ц	тис. грн.	ц	тис. грн.	ц	грн.	купленого	обмінного	всього		1 ц
Зернові культури - всього	1041,7	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-		-
У т.ч.: оз. зернові	1020,0	-	2040	-	1736	227,3	304	55,8	-	-	2,65	-	285,8		280,2
з них: оз. пшениця	520,0	-	1040	-	936	113,9	-	-	-	-	-	-	113,9		219,0
Безоста 1	468,0	200	936	-	936	113,9	-	-	-	-	-	-	113,9		243,4
Одеська напівкарликова	52,0	200	104	-	-	-	104	17,7	-	-	1,25	-	18,9		364,0
з них: озимий ячмінь	500,0	-	1000	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-		-
Оксамит	400,0	200	800		800	113,4	-	-	-	-	-		113,4		283,6
Параллелюм 402	100,0	200	200	-	-	-	200	38,1	-	-	1,4	-	39,5		395,0
Технічні культури – всього	987,3	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-		-
У т.ч.: соняшник	900,0	-	1350	135	945	267,8	405	-	-	-	2,1	-	269,9		299,8
Кіровоградський 11	630,0	150	945	94,5	945	267,8	-	-	-	-	-	-	267,8		425,0
Одеський 122	270,0	150	405	40,5	-	-	405	170,7	-	-	2,1	-	172,8		640,2
Всього	2029,0	-	3390,0	135,0	2681,0	495,1	709,0	55,8	-	-	4,8	-	555,6		-

Загальна вартість насіння зернових культур – 285,8 тис. грн

Технічних – 269,9 тис. грн.

Таблиця 3.5

Баланс продукції рослинництва, ц

Види продукції	Наявність на початок року	Надходження			Всього до розподілу		Витрати										Очікувана наявність на кінець року
		Валове виробництво	Інші надходження	Продаж споживачам			Плата за орендну плату	На насіння	На корм худобі і птиці		Продаж в рахунок оплати праці	Натуроплата	На переробку
				за договорами зернотрейдинговим компаніям		на ринку			З поч.. року до урожаю	Від урожаю до кінця року
Зернові культури	-	-	-	-		-		1000   1000     2000	-	-	-	-	-	-	-	-
Оз. зернові	-	-	-	-		-			-	-	-	-	-	-	-	-
Оз. пшениця	1904	33099	-	35003		29763			2500	1040	-	-	100	-	-	600
Оз. ячмінь	1564	10430	-	11994		7794			1500	1000	-	-	100	-	-	600
	-	-	-	-		-			-	-	-	-	-	-	-	-
Технічні культури	-	-	-	-		-			-	-	-	-	-	-	-	-
Соняшник	0	8451	-	8451		3466			1000	1350	-	-	2500	-	-	135
	-	-	-	-		-			-	-	-	-	-	-	-	-
Всього	3468	51980	-	55448		41023			5000	3390	-	-	2700	-	-	1335
	-	-	-	-		-			-	-	-	-	-	-	-	-