2 Електрична частина
2.1 Розрахунок електричних навантажень
Розрахунок навантажень проводимо за методом упорядкованих діаграм (метод коефіцієнту максимуму).
Потужність
електроспоживачів повторно-короткочасного
режиму приводжу до номінальної
потужності довгочасного режиму
Для крана:
(2.1.1)
2.1.1 Усі електроприймачі розподіляємо на групи з однаковим коефіцієнтом використання Кв та cosφ. У кожній групі і в цілому по ділянці підраховуємо кількість електроприймачів, в кожній групі і в цілому по ділянці знаходимо Рн min та Рн max, підраховуємо сумарні потужності усіх електроспоживачів. Дані і результати розрахунків заносимо до таблиці 2.1.1
2.1.2 Для кожної групи і в цілому по ділянці визначаємо середньо змінну активну потужності:
, (2.1.2)
де Рзм – середня розрахункова активна потужність за найбільш навантажену схему;
Знаходимо активне середньозмінне навантаження ділянки:
(2.1.3)
2.1.3 Для кожної групи і в цілому по ділянці визначаємо середньозмінну активну потужності:
, (2.1.4)
де Qзм – розрахункове силове реактивне навантаження за найбільш навантаженою схемою;
tgφ – значення, яке відповідає середньозваженому значенню коефіцієнта потужності сosφ , яке характерне для даного приймача.
Знаходимо реактивне середньозмінне навантаження ділянки:
(2.1.5)
2.1.4 Знаходимо середньозважене значення коефіцієнта використання Кв і tgφ по ділянці в цілому:
, (2.1.6)
де ΣРзм – групова середня активна потужність ділянки за максимально завантажену зміну відповідної групи споживачів;
ΣРн.ділянки – активна номінальна потужність ділянки.
, (2.1.7)
де tgφділянки – середнє значення, яке відповідає коефіцієнту потужності ділянки;
ΣQзм – групова середня реактивна потужність ділянки за максимально завантажену зміну відповідної групи споживачів.
За таблицею Брадіса cosφділ = 0,97
2.1.5 Знаходимо ефективне число електроприймачів ne:
Так
як дійсне число електроприймачів
,
9,09
> 3
та Кк.сер.діл = 0,40 > 0,2, то розраховуємо nе за формулою 2.14 [1.с.85]:
(2.1.8)
Таблиця 2.1.1 – Зведені дані розрахунків
№ |
Найменування |
К-кість |
Σ Рн, кВт |
Кв, сер. |
Cos φ |
tg |
Рзм., кВт |
Q зм., квар |
1 |
Верстати |
34 |
321 |
0,16 |
0,6 |
1,33 |
51,36 |
68,3 |
2 |
Вентилятори |
6 |
33 |
0,7 |
0,8 |
0,75 |
23,1 |
17,32 |
3 |
Кран |
1 |
16 |
0,06 |
0,5 |
1,73 |
8 |
13,84 |
4 |
Пічі |
3 |
90 |
0,5 |
0,95 |
0,32 |
45 |
14,4 |
5 |
Трансформатори |
3 |
45 |
0,3 |
0,4 |
2,25 |
13,5 |
30,37 |
Всього |
47 |
505
|
|
|
|
140,96 |
144,24 |
|
2.1.6 Знаходимо коефіцієнт максимуму:
Для nе = 40,8 і Кв.діл = 0,40 > 0,2 з урахування інтерполяції по [1.табл.2.3]
знаходимо для активного навантаження Км = 1,22.
Знаходимо Км для реактивного навантаження.
Так як nе > 40,8 і Кв.діл = 0,40 > 0,2, то Км = 1,0.
2.1.7 Знаходимо потужність на освітлення:
(2.1.9)
де δ
=
15
,
питома густина навантаження;
F = 1000 м2, площа ділянки;
Кз = 1,5, коефіцієнт запасу розрахункового освітлення;
Кс.о = 0,95, коефіцієнт попиту освітлювального навантаження [1.табл.2.7].
2.1.8 Активна максимальна розрахункова потужність ділянки з урахуванням освітлення та додаткової потужності:
, (2.1.10)
2.1.9 Реактивна максимальна розрахункова потужність ділянки з урахуванням додаткової потужності:
, (2.1.11)
де KмQ’ – коефіцієнт максимума.
2.1.10 Активна середньо змінна потужність ділянки з урахуванням додаткової потужності:
, (2.1.12)
2.1.11 Реактивна середньозмінна потужність ділянки з урахуванням додаткової потужності:
, (2.1.13)
