Групова психолого-педагогічна терапія.

Соціально-психологічний тренінг – це психологічний вплив, який ґрунтується на методах групової роботи. Це форма спеціально організованого спілкування, під час якого розв'язуються проблеми розвитку особистості, формування комунікативних навичок, надання психологічної допомоги і підтримки, що дозволить знімати стереотипи і розв'язувати особистісні проблеми учасників. Під час тренінгу знімається внутрішня установка, розширюються знання,з'являються досвід позитивного ставлення до себе і навколишніх.

Мета соціально-психологічного тренінгу:

• Підвищення соціально-психологічної компетентності учасників, розвиток здібностей активної взаємодії з навколишніми;

• Формування активної соціальної позиції та розвиток здібностей проводити зміни в своєму житті та житті оточуючих;

• Підвищення загального рівня психологічної культури.

Тренінг - це навчання досвідом, яке передбачає, що присутні мають можливість подивитися і обмінятися між собою своїми знаннями та проблемами, а також попрацювати разом для пошуку розв'язків.

Тренінгова форма навчання базується на методиці участі. Це коли вся група активна учасниця процесу навчання. Мета такої методики розрахована на цінуванні власних знань і досвіду для розв'язання проблеми.

Кінцевою метою роботи є реабілітація кожного у власному сприйнятті, думках, почуттях,реставрація гідності й оптимізму.

Принципи тренінгової роботи:

1. Діалогізація взаємодій(повноправні,повноцінні міжособистісні стосунки, засновані на довірі і взаємоповазі учасників).

2. Постійний зворотній зв'язок (постійне отримання інформації від членів групи).

3. Самодіагностика з метою усвідомлення власних проблем.

4. Оптимізація розвитку. Констатація психологічного стану окремих учасників, або групи і створення умов для розвитку

5. Гармонізація інтелектуальної та емоційної сфери.

6. Добровільне бажання приймати участь в тренінгу чи в окремих його заняттях і вправах.

7. Постійний склад групи.

8. Конфіденційність занять.

9. Наявність великого простору.

Умови проведення тренінгу.

• Група має бути не дуже великою чи малою(10-30 осіб);

• Аудиторія повинна бути зручною, чистою,затишною, відповідною за розмірами;

• Група має сидіти по колу на стільцях;

• Має бути дошка чи можливість почипити на стінах великі аркуші паперу з доступом до них;

• Може проводитися протягом дня, однієї пари чи двох уроків.

Людина, яка веде групу, називається тренером і виконує роль посередника між новими знаннями та ідеями і групою. Він сидить у колі і має ж такі правила,як усі учасники. Тренінг ведеться у формі запитань та відповідей. На одне запитання може бути безліч відповідей і всі вони мають право на існування, адже це позиція різних людей. Якщо запитання адресують тренерові, бажано переадресувати його групі (Дякує за запитання. Хто може дати відповідь?) і лише після цього може прозвучати відповідь тренера. Довге висловлення потрібно присікати в кінці відповіді (Просимо висловлюватися коротко. Цікаво почути думку кожного). Не допускати до суперечки (Подякувати і попросити висловитися іншим). Слідкувати, щоб усі висловилися.

Перелік правил проведення тренінгу.

1. Приходити вчасно.

2. Бути позитивними, до себе і інших (висловлювати позитивні ідеї та дії,любити себе та інших).

3. Не критикувати ні себе, ні інших.

4. Говорити по черзі, не перебивати.

5. Говорити коротко і не часто.

6. Коли потрібно добровольці виконувати вправу, пропонувати тільки свою кандидатуру.

7. Говорити тільки від свого імені.

8. Правило конфіденційності.

Проведення тренінгу.

Вступ. Спочатку тренер представляє себе та називає тему тренінгу. Доводять до відома план проведення: час, порядок денний, перерви, харчування та ін. Коротко формується проблема.

Приймання правил. На дошці записуються до кінця тренінгу і в разі порушення потрібно посилатися на них. Дуже важливо, щоб усі погодилися із правилами(Правила приймаються? Приймаються. Дякую.)

У перерві потрібно запропонувати рухливі ігри, попити соку і змінити своє місце при відновленні роботи тренінгу.

Для вибору проблеми потрібно підходити з вікових особливостей. Наприклад, «Як стати кращим?», «Як стати щасливим?», «Як почувати себе захищеним?». Тематика може визначатися такими проблемами: психічний розвиток особистості, особисті проблеми клієнта, проблеми молодої сім'ї, здоров'я клієнта, проблема допомоги у кризових ситуаціях, проблема адаптації та ін..

Методичним прийомом виступає знаття напруги (катарсис)- створення внутрішнього спокою, відчуття сконцентрованості, впевненості, комфорту. Серед відомих методів катарсису є такі: катахізична бесіда, медитація, методи арт-терапії, трудотерапії.