13

Модуль 4.

Тема 5. Технологічні аспекти профорієнтаційної роботи соціального педагога

ПЛАН

1. Зміст, мета, завдання та функції профорієнтаційної роботи.

2. Технологічні та методичні характеристики видів в профорієнтаційної роботи.

Література:

1. Методи та технології роботи соціального педагога / Автори-укладачі: С.П.Архипова, Г.Я.Майборода, О.В.Тютюнник. Навчальний посібник. – К.: Видавничий Дім «Слово», 2011. - 496с.

2. Никитина Н.И. Методика и технология работы социального педагога: учеб. пособие для студентов пед. училищ и колледжей, обучающихся по специальности «Соц. педагогика» /Н.И. Никитина, М.Ф. Глухова. – М.: Гуманитар. изд. центр ВЛАДОС, 2007. – 399 с. – (Для средних специальных учебных заведений).

3. Паскаль О.В. Технології соціально-педагогічної діяльності. Навчальний посібник – Харків: Бурун Книга, 2011, - 288 с.

4. Сорочинська В.Є. Організація роботи соціального педагога: Навчальний посібник. – К.: Кондор, 2011. – 198 с.

5. Социальная работа: Теория и организация: Учеб. пособие /П.П. Украинец, С.В. Лапина, С.Н. Бурова и др.; Под. ред. П.П. Украинец. – Мн.: Тетра Системс, 2005. – 288 с.

6. Технология социальной работы.:Учеб. пособие для студ. высш. учеб. заведений / Под ред.. И.Г.Зайнышева. – М.: Гуманит. изд.центр ВЛАДОС, 2000. – 240 с.

7. Харченко С.Я. Соціалізація дітей та молоді в процесі соціально-педагогічної діяльності: теорія і практика. Монографія. – Луганськ: Альма-матер, 2006. – 320 с.

8. Шакурова М.В. Методика и технология работы социального педагога: Учеб. пособие для студ. высш. пед. учеб. заведений. – 2-е изд., стереотип. М.: Издательский центр «Академия», 2004. – 272 с.

9. Шевців З.М. Основи-соціально-педагогічної діяльності. Навч. посіб. - К.: Центр учбової літератури, 2012. - 248с.

10. Орлова И.В. Тренинг профессионального самопознания: теория, диагностика и практика педагогической рефлексии. – СПб.: Речь, 2006. –128 с.

11. Справочник социального педагога:5-11 классы/ авт. сост. Т.А. Шишковец. – 2-е изд., перераб. и доп. – М.: ВАКО, 2007. – 336 с. (Педагогика. Психология. Управление)

1. Зміст, мета, завдання та функції профорієнтаційної роботи.

Профорієнтація – науково-практична діяльність, спрямована на формування професіонального самовизначення молодих людей. Саме тому органічно повинні бути включенні в процес профорієнтації школярів відомості про нові тенденції розвитку соціально-економічних відносин у нашому суспільстві .

Досліження педагогів і психологів свідчать , що тільки 10% школярів обирають професію більш-менш самостійно і адекватно своєму розвиткові, можливостям; понад 45% студентів, які навчаються у ВНЗ України, не до душі їхні майбутні професії; близько 28% випускників ВНЗ України відразу по закінченні навчання здобувають інші професії. У педагогічній практиці відомо багато випадків, коли школяр усвідомлено готується до обраної спеціальності, вивчає профілюючі предмети, відвідує гуртки, працює самостійно, але перед самим вступом до навчального закладу дізнається про свою профнепридатність. Разом з тим, більшість дослідників стверджують, що чим раніше у школяра сформується власне ставлення до різних видів професійної діяльності, тим більше в нього шансів правильно обрати професію в майбутньому.

Таким чином, гостроту проблеми профорієнтації в країні, як наслідок того, що питання профорієнтаційної роботи у школі „пущено за течією ”, певною мірою може зняти добре організована робота інституту шкільних психологів і соціальних педагогів.

У розв'язанні завдань профорієнтації виділяється кілька науково-теоретичних підходів.

„Глибинний ” підхід (А. Адлер, З.Фрейд) - стосується профконсультації; в основі цього підходу лежать уявлення про те, що успішність професійного і життєвого шляху тісно пов'язана з урахуванням природних психодинамічних утворень, що спонукають людину до певного типу життєдіяльності.

Гуманістичний підхід (А.Маслоу, Я.А. Коменьський, А. Дістервер, К. Ушинський) передбачає допомогу людині у повноцінній самореалізації (реалізація образу ” Я „) у професійній праці. Згідно гуманістичного підходу ідея професійної орієнтації реалізується через розкриття індивідуальних особливостей кожної людини, виявлення і розвитку інтересів до певного виду професійної діяльності на основі визнання цінності кожної людини як особистості, що прагне до самореалізації у професійній діяльності.

В основі прагматичного підходу ( Дж. Локк, У. Джеймс, Дж. Дьюї, Е. Стоунс) лежать переконання , що сутність підготовки молоді до життя, до професійної діяльності полягає у постійній реконструкції власного досвіду особистості, в процесі якої виявляються і розвиваються здібності та інтереси.

Ще одним з найбільш поширених підходів до профорієнтації є так званий „виховний” ( Г. Ващенко, А. Волошин, Ю Азаров, С.Чистякова), в основі якого лежать переконання про те, що кожну людину можна підготувати до будь-якої професії.

Діяльнісний підхід у вирішенні проблеми профорієнтації був провідним у дослідженнях вчених радянського періоду. Зміст профорієнтації учнів у діяльнісному підході представлений у всій повноті функцій: провести, організувати, виступати, демонструвати, ознайомити, виконати і т.д., тобто спрямований на профорієнтацію як вид діяльності. При цьому інтереси особистості, її бажання та потреби виступали як задекларовані поняття.

Зміщення акцентів на активність особистості дозволяє виділити одним з підходів у профорієнтації – активізуючий (формуючий, розвиваючий). Активність розглядається як функціонально-динамічна якість особистості, яка і регулює у динаміці, у функціонуванні всю її особистісну структуру (потреби, здібності, волю, свідомість).

Ще одним із сучасних підходів до профорієнтації є особистісно-орієнтований підхід. У рамках його вивчається саморегуляція діяльності особистості в процесі формування професійного самовизначення.

Когнітивний ( пізнавальний) підхід ґрунтується на дослідженнях проблеми формування творчого мислення ( Я.Пономарьов), „індивідуального стилю мислення” (Ю. М. Кулюткін, Г.С. Сухобсон), понятійної та ментальної структури інтелекту (М.Холдена).

В основі мотиваційного підходу лежить професійна спрямованість особистості як результат формування системи ціннісних щодо професійної діяльності мотивів .

Профорієнтацію можна визначити як довготривалий, до певної міри незворотний, соціальний процес оволодіння особистістю тією чи тією професією, що включає в себе як об'єктивних, так і суб'єктивних факторів, притаманних суспільству на сучасному етапі його розвитку. Об'єктивні умови включають в себе умови сучасного суспільства, а суб'єктивні – вплив державних і громадських інститутів, що враховують як потреби суспільства, так і можливості, потреби, інтереси , ідеали самого індивіда. Важливим у цьому визначенні є те, що воно включає три основні моменти:

• процес впливу соціального середовища на особистість, що формується;

• процес усвідомлення необхідності праці, пізнання конкретної сфери праці;

• саме перетворення праці за законами розвитку сьогоденної дійсності;

Конкретні цілі і завдання профорієнтайної роботи виникають на стику соціальних потреб у формуванні особистості професіонала нового типу і комплексу реальних можливостей суспільства.

Виділяють чотири функції профорієнтації, які визначаються її цілями: соціальну, економічну, психолого-педагогічну та медико-фізіологічну.

Соціальна функція профорієнтації передбачає процес засвоєння школярами певної системи знань, норм, цінностей, що дозволяють їм здійснювати свою соціально-професійну діяльність як повноправних членів суспільства. Саме тому профорієнтацію школярів слід розглядати перш за все з позицій соціального замовлення суспільства.

Економічна функція означає поліпшення якісного складу працівників, задоволення юнаків і дівчат змістом праці, підвищення професіональної активності.

Психолого-педагогічна функція – це перш за все виявлення і формування інтересів, нахилів, здібностей школярів, визначення шляхів і умов ефективного управління професіональним самовизначенням школярів.

Медико-фізіологічна функція – це реалізація вимог до стану здоров'я і окремих фізіологічних якостей, необхідних для виконання певної професіональної діяльності. В умовах загальноосвітньої школи важливо своєчасно встановити наявні відхилення в стані здоров'я учнів, щоб запобігти вибору ними протипоказаної професії.

Профорієнтація передбачає надання повного обсягу знань про професію та можливості її здобуття, допомога молоді у і визначенні її інтересів, нахилів та індивідуальних особливостей, сприяння підвищенню конкурентоспроможності працівника на ринку праці.

Мета профорієнтації – допомогти людині у виборі сфери діяльності, професії, яка б відповідала здібностям і можливостям, сприяла розвитку професійних нахилів і інтересів. Для того, щоб молода людина зробила вибір усвідомлено, їй необхідно:

• знати саму себе, знати, що вона може робити найкраще;

• знати, які професії належать до сфери діяльності, яка її цікавить;

• усвідомити соціальну важливість кожної професії; знати, які вимоги професія пред'являє до людини стосовно якостей характеру, рівня культури та освіти, що забезпечують досягнення професійних вимог.