4. Макулатура

Важливим джерелом сировини для паперової промисловості є макулатура. Розрізняють два види макулатури: папір і картон, що були у використанні та промислові відходи від їх переробки в друкарнях та інших місцях. Макулатура у деяких випадках повністю замінює свіжі напівфабрикати при виробництві багатьох видів картону та паперу (газетного, обгорткового, друкарського, для гофрування тощо). Використання макулатури має велике господарське значення. Одна тонна макулатури дозволяє економити 3,0-4,5 м³ деревини чи близько 15 дорослих дерев. Тому питання переробки макулатури має економічне і екологічне значення.

5. Ганчіркова напівмаса

Ганчіркову напівмасу, яку раніше широко використовували у виготовленні паперу, одержують із використаного одягу й білизни, обрізків нового готового плаття, різних ганчірок рослинного походження (бавовняні, льняні, конопляні тощо), які піддаються легкій хімічній обробці, а потім проходять операції розпускання й відбілювання, після чого перетворюються у волокнисту масу. Ганчіркова напівмаса вважається кращою волокнистою речовиною для одержання паперу; будучи змішана в різних пропорціях з хімічною целюлозою, вона використовується для паперових грошей і взагалі для цінних паперів, для дорогого паперу для писання, для найтоншого друкарського паперу, а також для сигаретного паперу.

6. Синтетичні волокна

Використання штучних або синтетичних волокон як матеріала для паперу обумовлено необхідністю розвивати нові технології, які дозволили б відшкодувати відсутність міжволоконних зв'язків, типових для целюлози, і більш високу вартість у порівнянні з рослинними волокнами. Втім, для особливих і технічних потреб одержують папір на основі синтетичних волокон, наприклад, нейлону. Використовується також скловолокно для одержання особливого паперу з підвищеною хімічною й високотемпературною стійкістю. Але приклади такого застосування вкрай рідкі в області друкарства, і ми обмежилися лише згадуванням про них.

В останні роки для виробництва паперу стали застосовувати різноманітні синтетичні волокна. Отримано папір з поліефірних і поліамідних волокон: капрону, лавсану, нітрону та ін. Синтетичні волокна вирізняються високою гідрофобністю, тому при формуванні листа вони скріпляються між собою спеціальними зв’язуючими, а не в результаті встановлення водневих зв’язків, як у целюлозних волокон. Папір із синтетичних волокон має високу механічну міцність, еластичність. Він стійки до дії лугів, кислот, добре пофарбовується різними барвниками. Представляють інтерес синтетичні волокна із вінолу. На відміну від інших синтетичних волокон вони мають меншу гідрофобність, краще змочуються водою. Це дозволяє застосовувати вінол при виробництві паперу звичайним способом. Папір може бути отриманий як із одного вінолу, так і в суміші з целюлозою. Додання в папір вінолу (3 – 5% від ваги целюлозного волокна) призводить до значного підвищення міцності паперу. Завдяки своїм відмінним властивостям, папір із синтетичних волокон знайде широке застосування для друку географічних карт, документів, грошових знаків, виготовлення палітурок та іншої продукції, призначеної для довготермінового використання.