2. Формування мікрогруп в загоні.

У залежності від змісту діяльності, мікрогруни можуть бути та­кими:

• групи з чергуванням традиційних доручень (така форма роботи актуальна для дітей молодшого шкільного віку на невеликий проміжок часу);

• групи «за діяльністю» - їх, як правило, називають творчими групами (формуються для підготовки і проведення якої-небудь за­планованої загонової справи; при цьому враховується якісний склад груп, звертається увага на різні здібності дітей - лідерські, художні і т. ін.);

• ініціативні групи - групи, сформовані для реалізації якої-небудь ідеї, ініціативи, висунутої в будь-який момент зміни (такі групи з'являються в другій половині зміни, це референтні групи);

• групи за інтересами - групи, що формуються для реалізації дія­льності в якому-небудь напрямку (музика, спорт, інтелектуальна діяльність, творчість і т. ін.).

Формування мікрогруп відбувається на загоновому зборі-плануванні, якому передує колективно-творча гра, мета якої - пошук інформації про можливу корисну діяльність у таборі.

3. Етапи становлення та життєдіяльності мікрогруп.

Життєдіяльність мікрогрупи мас відповідні періоди:

• перші дні роботи мікрогрупами - звикання один до одного в роботі, «притирання»; вирішення мікрогрупових проблем; завдання пропонуються з ініціативи педагогів, вони повинні бути цікавими, не дуже складними і мати яскравий, відчутний результат;

• перший тиждень основного періоду - другий етап роботи мі­крогруп - реалізація дітей у своєму загоні. Діти готують справи, запропоновані під. час планування, стають організаторами життя свого загону. Педагоги допомагають планувати роботу мікрогруп на день, допомагають дітям освоїти необхідні для підготовки і прове­дення справ прикладні й організаційні навички;

• другий тиждень основного періоду - третій етап роботи мік­рогруп; діти вчаться проводити справи не тільки для свого загону, але і для інших загонів, досить самостійно формулюють завдання ірупи на день, виходячи з плану роботи загону, самостійно плану­ють роботу своєї групи;

• третій тиждень основного періоду - четвертий етап роботи мікрогрупи - самостійне планування роботи групи на день, само­стійне виконання завдань і забезпечення умов для цього, уміння залучати помічників з інших загонів, фахівців табору, якісний ана­ліз дня в групі;

• підсумковий період - п'ятий етап роботи мікрогруп - прове­дення підсумкової справи загону, коли від згуртованості та якості дій кожної групи залежить загальний успіх для інших загонів табору.

Загін як дитяча група проходить у своєму розвитку кілька стадій.

Група-конгломерат — (лат. сопglomeratus - що склався); зібрана як загін — нижчий рівень розвитку колективу, що ще не усвідомив єдиної мети своєї спільної діяльності.

Ця стадія виникає на початковому етапі, коли йде комплектування загону з дітей, зведених батьками й переданих ними (під розписку!) вожатим. Із цього моменту вожатий несе карну й адміністративну відповідальність за життя й здоров'я кожного із внесених у списки загону дітей, що оформляється наказом № 1 по табору.

Уже по дорозі в табір вожатий починає формувати колектив. Для початку він знайомить всіх дітей один з одним старими, випробуваними прийомами, наприклад, пропонується підняти руку всім дітям, яких кличуть Вася, потім - Таня й т.д. Принцип вибору імен визначається на основі вивчення списку загону (яких імен більше). Прийом «ланцюжок»: вожатий представляється першим: «Мене звуть Настя!». Потім пропонує дитині, що сидить поруч повторити ім'я вожатого і додати своє «Настя - Таня». Отже, по ланцюжку кожна наступна дитина повторює імена всіх попередніх і додає своє. Це, до речі, досить непоганий спосіб розвити пам'ять, але вожатий переслідує, у першу чергу, мету познайомити всіх дітей. Добре, якщо у вожатого є який-небудь невеликий предмет, зручний для передачі дітьми один одному (тенісний м’ячик, прапорець і т.д.). Відпочивши з дороги, зробивши із загоном експедицію «По пам'ятних місцях нашого табору» (легка ознайомлювальна екскурсія з показом їдальні, корпусів, клубу, радіорубки, спортивного містечка, медпункту й інших життєво значимих об'єктів), облаштувавшись у своєму новому житлі й переробивши багато інших важливих справ (пообідавши й повечерявши, наприклад), увечері корисно влаштувати загоновий вогник «Розкажи мені про себе». Проводиться він так. Діти розсаджуються по колу. Вожатий першим представляється: він дає зразок самопрезентації - розповіді про себе.

У цьому знайомстві важливо задати його форму, щоб діти знали, що й у якому порядку розповідати про себе. Проведення такого вечора дозволяє вирішити цілий спектр завдань: експрес-діагностика (ви багато довідаєтеся про своїх вихованців), формування позитивних міжособистісних відносин (дружба починається з посмішки, знайомства), виявлення потенційних лідерів, можливих «підводних каменів» (труднощі характеру, шкідливі звички та ін.).

Потім слово надається кожній дитині, що сидить у колі по годинниковій або проти годинникової стрілки. При передачі слова добре використати символічний предмет. Важливо створити атмосферу довіри, затишку, для чого доречно використати драпірування, свічі, правильно вибрати місце, наприклад, біля багаття.

Для переходу загону на наступний рівень розвитку дітей необхідно включити в спільні види діяльності, це природно при організації перших днів життя в таборі, коли треба визначитися з назвою й атрибутами загону, оформити загоновий куточок, підготуватися до відкриття табірної зміни, у ході якого, як правило, проходить представлення загону. Все це вимагає чіткої організації на перших же етапах і активно «працює» на формування колективу. У результаті ваш загін перейде на наступну сходинку в становленні колективу, що психологи називають групою-кооперацією.

Група-кооперація (лат. соорeratio — співробітництво) - група, що здійснює спільну діяльність, при якій багато осіб планомірно працює поруч і у взаємодії один з одним у тому самому процесі або в різних, але зв'язаних між собою процесах виробництва. Їх міжособистісні відносини чітко підпорядковуються меті спільної діяльності

Наступним етапом становлення колективу є формування групової єдності, усвідомленості «Ми», протипоставленого «Вони». Цього можна досягти через змагання, співпереживання за загін, спільне подолання труднощів, створення загонових традицій, символіки та ін. У результаті загін піднімається на наступну сходинку за назвою «автономна група».

Усередині будь-якого колективу формуються дружні, приятельські відносини. Це відбувається не саме по собі. Вожатий повинен подбати про форми міжособистісної взаємодії й спілкування, які стимулюють виникнення цих відносин. Це поздоровлення із днями народження, створення ритуалів поздоровлення переможців, підтримки окремих членів загону під час змагань, виступів на конкурсах. Конфлікти, дрібні сварки неминучі в загоні, але щоб вони не здобували гострий і затяжний характер, вожатому потрібно навчити дітей прийомам колективної діяльності, правилам гідної, цивілізованої суперечки, умінню миритися й визнавати свої помилки хоча б частково.

Щодо цього корисними можуть виявитися спеціальні психологічні вправи, проведені у вигляді конкурсів або в ігровій формі.

Якщо у вас все це вийшло, то ви помітите, як ваш загін змінився: загонові цілі починають продуктивно й позитивно впливати на міжособистісні відносини, іншими словами він перетворився в групу-асоціацію.

Способи формування мікрогруп у загоні.

Зверніть увагу на наступні моменти:

1. Групи повинні формуватися після спільного планування, і тоді розподіл справ між групами не буде принциповим.

2. Якщо групи формуються до загонового планування, то групі доцільніше в ході планування відразу визначитися у виборі напрям­ку діяльності.

3. Важливо, щоб ігрова ситуація, використана при формуванні мікрогруп, не заплутала дітей.