МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
«ХАРКІВСЬКИЙ ПОЛІТЕХНІЧНИЙ ІНСТИТУТ»
Кафедра економічного аналізу і обліку
Індивідуальне розрахункове завдання
З дисципліни «економічНий аналіз»
Виконала студентка гр.ЕК-20б
Пугачова А.Ю.
Залікова книжка № 055
Перевірила:
Єршова Н.Ю.
Харків 2013
ЗАВДАННЯ 1
1.1. Факторний аналіз фінансових результатів основної діяльності.
Фінансовий стан підприємства визначається сукупністю параметрів, які виражають наявність, доцільність розміщення та ефективність використання фінансових ресурсів, реальні та потенційні фінансові можливості. Він є синтетичним показником, який впливає на ефективність господарської діяльності підприємства. У свою чергу фінансовий стан підприємства прямо залежить від результатів його діяльності. Якщо господарська діяльність є прибутковою, то утворюються додаткові джерела засобів, які в кінцевому результаті сприяють зміцненню фінансового стану підприємства. Брак або неправильне формування і використання активів може виявитися головною причиною несвоєчасності оплати заборгованості перед постачальниками за одержану сировину та матеріали, неповного та неритмічного забезпечення необхідними ресурсами, а отже, й погіршення результатів виконання підприємством своїх зобов'язань перед найманими працівниками, власниками та державою.
Забезпеченість підприємства активами в межах розрахункової потреби та їх раціональне використання створюють широкі можливості для подальшого поліпшення кількісних і якісних показників господарювання.
Фінансовий стан може бути стійким, нестійким і кризовим. Стійкий фінансовий стан передбачає здатність підприємства функціонувати та розвиватися, належний рівень ліквідності та фінансової стійкості; забезпеченість власними оборотними засобами та ефективне використання наявних ресурсів.
Аналіз фінансового стану включає в себе оцінку діяльності підприємства в минулому, на сьогодні та в майбутньому. Мета - визначити стан фінансового здоров'я підприємства, своєчасно виявити і усунути недоліки в діяльності; знайти резерви покращення фінансового етапу підприємства.
Всі явища та процеси господарської діяльності підприємств знаходяться у взаємозв’язку та обумовленості. Деякі з них зв’язані між собою прямо, інші – ні. Наприклад, на кількість валової продукції прямо впливають такі фактори, як чисельність працюючих та рівень продуктивності їх праці. Всі інші фактори впливають на цей показник не прямо.
Кожне явище можна розглядати як причину так і як результат. Наприклад, виробність праці можна розглядати, з однієї сторони, як причину зміни об’єму виробності, рівня її собівартості, а з іншої – як результат зміни степеня механізації і автоматизації виробності, вдосконалення праці і т.д.
Кожний результативний показник залежить від багаточисельності та різнобічних факторів. Чим детальніше вивчаються впливи факторів на кількість результативного показника, тим точніше результати аналізу й оцінка якості праці підприємств. Звідси важливим методологічним питанням в аналізі господарської діяльності є вивчення та виміряння впливу факторів на кількість досліджуємих економічних показників. Без глибокого та всебічного вивчення факторів не можна зробити обоснованих висновків про результати діяльності, виявити резерви виробництва.
Під факторним аналізом розуміється методика комплексного та системного вивчення та вимірювання впливу факторів на величину результативних показників.
Розрізняють наступні типи факторного аналізу:
- детермінований та стохастичний;
- прямий та оборотний;
- одноступінчатий та багатоступінчастий;
- статичний та динамічний;
- ретроспективний та перспективний (прогнозний).
Детермінований факторний аналіз являє собою методику дослідження факторів, зв’язок яких з результативним показником носить функціональний характер, тобто. коли результативний показник представляється в вигляді алгебраїчної суми факторів.
Стохастичний аналіз представляє собою методику дослідження факторів, зв’язок яких є результативним показником в відмінності від функціональної є неповним, можливою (кореляційною). Якщо при функціональній (повній) залежності зі зміною аргументу завжди трапляється відповідні зміни функції, то при кореляційному зв’язку зміна аргументу може дати декілька значень приросту функції в залежності від з’єднання інших факторів, які приділяють даний показник. Наприклад, продуктивність праці при одному і тому ж рівні фондоозброєності може бути неоднаковою на різних підприємствах. Це залежить від оптимальності поєднання інших факторів, котрі впливають на цей показник.
При прямому факторному аналізі дослідження ведеться дедуктивним способом – від загального до приватного. Зворотній факторний аналіз здійснює дослідження причинно-результативного зв’язку способом логічної індукції – від приватних, окремих факторів до узагальнюючих.
Факторний аналіз може бути одноступінчатим і багатоступінчастим. Перший тип використовується для дослідження факторів тільки одного рівня підпорядкування без їх деталізації на складові частини. При багатоступінчастому факторному аналізі проводиться деталізація факторів а і b на складові частини з ціллю вивчення їх поведінки. Деталізація факторів може бути продовжена і далі. В даному випадку вивчається вплив факторів різних рівнів співпідрядності.
Необхідно розрізняти також статичний і динамічний факторний аналіз. Перший вид застосовується при вивченні впливу факторів на результативні показники на відповідну дату. Інший вид представляє собою методику дослідження причинно-результативного зв’язку в динаміці.
І нарешті, факторний аналіз може бути ретроспективним, який вивчає причини приросту результативних показників за минулі періоди, та перспективним, який досліджує поведінку факторів і результативних показників в перспективі.
Основними задачами факторного аналізу є:
1. Відбір факторів, визначаючих досліджувані результативні показники.
2. Класифікація та систематизація факторів з ціллю забезпечення комплексного та системного підходу до дослідження їх впливу на результати господарської діяльності.
3. Визначення форми залежності між факторами і результатами показників.
4. Моделювання взаємозв’язків між результативним і факторним показником.
5. Розрахунок впливу факторів і оцінка ролі кожного з них в зміні величини результативного показника.
6. Робота з факторною моделлю (практичне її використання для управління економічними процесами).
Відбір факторів для аналізу того чи іншого показника виконується на основі теоретичних і практичних знань, придбаних в цій сфері. При цьому звичайно виходять з принципу: чим більший комплекс факторів досліджується, тим точніше будуть результати аналізу.
Важливим методологічним питанням в факторному аналізі являється визначення форми залежності між факторами і результативними показниками: функціональна вона чи стохастична, пряма чи зворотня, прямолінійна чи криволінійна. Тут використовується теоретичний і практичний опит, а також способи порівняння паралельних і динамічних рядів, аналітичних групіровок початкової інформації, графічний і ін.
Моделювання економічних показників (детерміноване і стохастичне) також представляє собою тяжку методологічну проблему в факторному аналізі, рішення якої потребує спеціальних знань і практичних навичок в цій сфері.
Головний методологічний аспект в АХД – розрахунок впливу факторів на величину результативних показників, для чого в аналізі використовується цілий арсенал способів, сутність, призначення, сфера застосування яких і процедура розрахунків розглядаються в наступних главах.
І нарешті, останній етап факторного аналізу – практичне застосування факторної моделі для підрахунку резервів приросту результативного показника, для планування і прогнозування його величини при зміні ситуації.