3. Проблема неформальних груп в організаціях.

В кожній організації, що існує більш-менш тривалий час, поряд з формальними складаються так звані неформальні зв'язки й структури, відокремлюються групи, які не передбачені офіційними документами, статутом тощо. Неформальні зв'язки виникають внаслідок кількох причин. По-перше, жодний статут, офіційна схема управління, інструкція не можуть передбачити усіх випадків, виробничих ситуацій та оперативних потреб, коли повинні взаємодіяти різні суб'єкти й спільно вирішувати нагальні питання для нормального функціонування організації. По-друге, люди попри усі умовності й потуги формалізації не перетворюються на бездушних істот і не діють як механічні роботи. Вони мають певні уподобання, по-різному оцінюють оточення, прагнуть до спілкування й вимагають до себе неформальної уваги – це відповідає людській природі. Саме тут виникають неформальні зв’язки В тих випадках, коли неформальні зв'язки стають більш-менш постійними й охоплюють певне коло, саме й виникають неформальні групи. Вони поділяються на два типи: 1) позаформальні групи, що складаються для вирішення виробничих задач; 2) соціально-психологічні групи, поява яких не пов'язана зі службовими проблемами.

У більшості випадків позаформальні групи створюють люди, що так чи інакше вболівають за справи в організації, це можуть бути керівники різних ланок і рівнів, представники адміністрації, особи, зайняті творчою, інтелектуальною працею. Позаформальні групи в разі їх позитивного значення для організації можуть бути перетворені на формальні структури.

Але управлінцям і соціологам відомі випадки, коли позаформальні групи відіграють негативну роль, свідомо блокують зміни організації. Мейо під час досліджень виявив групу робітників телефонного підприємства, що перешкоджала піднесенню продуктивності праці. Робітники були переконані: висока продуктивність або призведе до ліквідації місць працевлаштування, або "заріже" розцінки на виготовлення деталей. Навколо цієї думки й згуртувалися робітники у фактично позаформальну групу. Був навіть розроблений своєрідний кодекс поведінки робітників: 1) не можна працювати занадто багато; 2) погано, якщо працювати й дуже мало; 3) не можна бути відвертими з начальником; 4) не личить поводитися з товаришами офіційно й встановлювати з ними дистанцію. До тих, хто не дотримувався цього "кодексу", застосовувалися різні засоби морального тиску. Таким чином, позаформальні групи можуть бути фактором дезорганізації й блокування управлінських рішень.

Соціально-психологічні групи об'єднують людей, що мають один до одного певний потяг, виявляють симпатії, або їх поєднують спільні інтереси, хобі. Частіше ці групи включають людей близьких за віком, соціальним статусом, етнічним походженням.

Умовні межі соціально-психологічної групи можуть співпадати з формальними структурами, поділом на бригади, відділи, служби, підрозділи, або роздрібнити їх на неформальні об'єднання. Поряд з симпатіями в колективі можуть виникати стійкі антипатії, які сприяють розшаруванню на непередбачені групи.

Яку роль відіграють соціально-психологічні групи в організаціях? Однозначно на це запитання відповісти не можна. Подібні спільноти є типовими первинними групами. Вони відіграють важливу роль у підтриманні особи в соціумі, це – .місток поміж людиною й колективом. Первинна група може створювати атмосферу психологічного комфорту, допомагає знімати напруження й стреси, вона полегшує інформаційні процеси, надає людині різні дрібні "послуги". Відомо, що первинні групи мають свої неформальні структури, лідерів. Існує ризик розщеплення структури статусів на адміністративну (формальну) й неформальну "шкалу престижу". Таким чином, соціально-психологічна група може перетворитися на джерело напруги й проблем. Ситуація особливо загострюється в тому випадку, коли офіційному керівнику складає конкуренцію неформальний лідер. Вкрай негативним проявом є конфлікт, сторонами якого виступають різні соціально-психологічні групи. Такий розкол здатний повністю паралізувати діяльність організації, або її структурної ланки. Не існує універсального рецепту того, як лікувати подібні "хвороби". Потужні фірми, корпорації, державні установи у своєму штаті мають соціологів та психологів, відповідні служби, що займаються профілактикою або залагодженням конфліктів, не вдаючись до жорстких і не завжди виправданих адміністративних рішень.