- •Тема 1. Введення в фізико-хімічні методи аналізу.
- •Тема 2. Основи спектроскопії
- •2.1. Характеристика і діапазони електромагнітного випромінювання
- •Тема 3. Рефрактометричний метод аналізу
- •1. Суть рефрактометричних методів аналізу.
- •2. Показник заломлення.
- •3. Вимірювання показника заломлення.
- •3.1. Граничний кут заломлення
- •3.2. Граничний кут повного внутрішнього відбивання.
- •4. Дисперсія речовини і молекулярна рефракція.
- •4. Практичне застосування рефрактометричним вимірів.
- •4.1. Аналіз двокомпонентних систем.
- •4.2. Аналіз трикомпонентних систем.
- •Тема 4. Молекулярно-абсорбційна оптична спектроскопія
- •Загальна характеристика абсорбційних оптичних методів
- •Повна енергiя молекули як сума трьох складових.
- •Особливостi молекулярних спектрiв в уф I видимій областях спектру.
- •Види спектрів
- •Основний закон світлопоглинання (Бугера-Ламберта-Бера)
- •Прилади абсорбційної спектроскопії
- •Кількісний фотоколориметричний аналіз. Фотометричні реакції
- •Вибір оптимальних умов утворення забарвлених сполук
- •Умови фотометрування.
- •13.Переваги та недоліки фотометричних методів
- •Тема 5. Люмінісцетний аналіз
- •5.1. Суть методу.
- •5.2. Механізм люмінесценції
- •5.3. Характеристики люмінесценції
- •5.4. Основні закони люмінесценції
- •Закон Стокса–Ломмеля.
- •Правило дзеркальної симетрії Льовшина.
- •Закон Вавілова с.І.
- •5.5. Гасіння люмінесценції.
- •5.6. Якісний і кількісний люмінесцентний аналіз
- •5.7. Обладнання для проведення люмінесцентного аналізу.
- •Тема 7. Хроматографія
- •7.1. Основні поняття хроматографії
- •1.Суть і особливості хроматографічних методів аналізу
- •2.Основні етапи розвитку хроматографії (на самостійне опрацювання)
- •Класифікація хроматографічних методів аналізу
- •IV. За методикою проведення аналізу:
- •Практичне використання найпоширеніших хроматографічних методів (на самостійне опрацювання).
- •5. Сорбція та розподіл молекул між фазами
- •5.1. Сили міжмолекулярної взаємодії.
- •7.2. Основні положення теорії хроматографічного аналізу
- •Хроматограма та її характеристики
- •Пояснення причин розмивання хроматографічних піків.
- •Селективність колонки
- •Ефективність хроматографічного розділення. Теорія еквівалентних тарілок.
- •Дифузійна (кінетична) теорія
- •Критерій розділення.
- •Вибір температури
- •Газова хроматографія
- •1. 3Агальні положення. Рухома фаза у газовій хроматографії
- •2. Вплив різних факторів на хроматографічне розділення суміші речовин
- •2.1. Вплив швидкості потоку і тиску газу-носія на ефективність розділення.
- •2.3. Хроматографія з програмуванням температури.
- •3. Особливості газоадсорбційної хроматографії. Адсорбенти
- •4. Особливості газорідинної хроматографії
- •Іонообмінна хроматографія
- •1. Загальні відомості. Іонний обмін як принцип розділення.
- •2. Класифікація та властивості іонообмінних сорбентів
- •3. Основні властивості іонітів
- •5.4. Підготовка іонообмінних смол (самостійно з лабораторної роботи)
- •5.5. Застосування іонообмінної хроматографії
Повна енергiя молекули як сума трьох складових.
Енергія молекул складається з:
1. Енергій оптичних (валентних) електронів, які можуть знаходитися або на нижчих (незбуджених) енергетичних рівнях, або на одному із збуджених рівнів:
(2)
2. Енергії коливання атомів. Розрізняють декілька видів коливань:
а) Валентні - зумовлені періодичною зміною відстані між атомами по лінії, яка їх з'єднує. Якщо розглядати двоатомну молекулу як гармонічний осцилятор, можна розрахувати частоту таких коливань:
,
(3)
де - частота коливань,
F - силова константа,
- приведена маса.
Енергія валентних коливань Ек = h(v + 1/2), де v - коливальне квантове число. Енергія коливальних рівнів ніколи не дорівнює 0.
Для триатомних молекул можливі 2 види валентних коливань без зміни валентного кута
Рис. 1. Схема валентних коливань:
а – двоатомних молекул; б, в – триатомних молекул.
б) Для багатоатомних молекул можливі коливання із зміною валентних кутів - деформаційні. Деформаційні коливання бувають 4-х видів.
ножичкові маятникові крутильні віяльні
Рис.2. Схема деформаційних коливань
в) Як правило, зміна валентного кута супроводжується зміною міжатомних відстаней. Такі коливання називаються валентно-деформаційними.
3. Енергія обертання молекули як цілого навколо центра мас.
(4)
де Iм - момент інерції молекули, який залежить від маси атомів і міжатомних відстаней,
j - обертальне квантове число.
Енергія молекули становить суму всіх видів енергій.
(5)
Найбільшу величину енергії мають електронні збуджені рівні. Коливальні рівні мають меншу енергію, обертальні - ще меншу:
Ee > Ek > Eоб
1000 : 100 : 1
Висновки: по-перше, молекула обертається навкруг своїх різних осей, знаходячись на певному рівні обертальної енергії, молекула може за рахунок поглинання перейти на більш високий рівень обертальної енергії. Це – обертальні переходи.
По-друге, атоми або групи атомів в молекулі коливаються одні відносно інших, і енергія цих коливань також квантується. Молекула може поглинути дискретну кількість енергії і перейти на рівень з більш високою коливальною енергією. Це – коливальні переходи.
По-третє, електрони молекули можуть переходити на більш високі рівні електронної енергії . Це – електронні переходи.
Відносні енергії переходів зменшуються в ряду: електронні > коливальні > обертальні, причому вони відрізняються приблизно на порядок. Для обертальних переходів достатньо низької енергії (великі довжини хвиль, мікрохвильова або дальня ІЧ-область). Коливальні переходи потребують більшої енергії (ближня ІЧ-область), а для здійснення електронних переходів необхідна ще більш висока енергія (видима і УФ-області).
Для кожного типу переходів існує багато різних можливих рівнів енергії, тому може поглинатися випромінювання з різними довжинами хвиль. Зазвичай переходи зображують з допомогою діаграми енергетичних рівнів (рис. 3).
Е0
Е1
Енергія
Рис.3. Діаграма енергетичних рівнів, яка ілюструє зміну енергії при поглинанні електромагнітного випромінювання: А – обертальні переходи, В – обертально-коливальні переходи, С – обертально-коливально-електронні переходи. Е0– основний електронний стан, Е1 – перший збуджений електронний стан.
