
- •Курсовий проект
- •1. Характеристика порід
- •Велика біла порода
- •Порода дюрок
- •1.3. Порода ландрас
- •Годівля та утримання поросних та підсисних свиноматок
- •Графік годівлі на осіменінні та очікуванні
- •4.Відлучення поросят
- •2. Розрахунок руху поголів'я свиней і виробництва свинини (розрахункова частина)
- •2.1. Необхідні умови для розрахунків
1.3. Порода ландрас
Порода виведена в Данії шляхом схрещування місцевих свиней з великою білою породою і цілеспрямованою селекцією на високу скороспілість, м'ясність і оплату корму. Ці свині типового м'ясного напряму продуктивності найпридатніші для беконної відгодівлі. Тривала селекція породи ландрас за зазначеними ознаками забезпечила високу ефективність використання тваринами протеїну корму для синтезу білка тіла.
Тварини характеризуються витягнутим тулубом, добрим плоским окостом. Кінцівки короткі, міцні, прямі, з міцними бабками і сухими скакальними суглобами. Лопатка косо розміщена, без перехвату. Плечовий пояс розвинений слабко. Грудна клітка з округлими ребрами, досить широка і глибока. Спина аркоподібна. Поперек прямий, широкий, крижі не звислі, окости добре розвинені. Шкіра тонка, блискуча, біла. Темперамент жвавий.
Дорослі кнури досягають живої маси 290 – 310, а свиноматки – 240 – 260 кг. Довжина тулуба кнурів становить 175 – 185, а свиноматок – 165 – 170 см. Багатоплідність свиноматок 11 – 12 поросят, молочність 50 – 55 кг. Молодняк на відгодівлі має середньодобовий приріст 700 – 720 г, а живої маси 100 кг досягає у 180 – 190-добовому віці при витратах корму на 1 кг приросту 3,9 – 4,0 корм. од.[5].
На комплексі цю породу застосовують у міжпородному схрещування як батьківську форму з метою отримання помісних тварин із добрими м'ясними якостями (рис.4).
Рис.4. Кнур породи ландрас
Годівля та утримання поросних та підсисних свиноматок
Утримання і годівля поросних свиноматок. Після виявлення поросності свиноматок переводять у відділення групового утримання поросних свиноматок. Контроль поросності проводять за допомогою сканування (рис.5). Перше сканування проводять через 24-28 днів після осіменіння, що дає змогу підрахувати скільки свиноматок підуть на опорос.
Рис.5. Сканування
Поросних свиноматок, які пройшли контроль поросності, переводять на очікування. Тут їх утримують в групових станках по 14 – 16 голів. Такий станок має 16 шт. окремих годівниць та ніпельну напувалку.
Останні наукові дані і практика комплексу показують, що при повноцінності годівлі свиноматок у перші 30 днів поросності всі поживні речовини раціону використовуються насамперед для розвитку зародка. Високий рівень годівлі в цей період (в межах 80% від рівня годівлі в період підготовки до осіменіння) не викликає ожиріння тварин.
Протягом другого й третього місяців поросності абсолютна маса ембріона невелика, і зайва кількість поживних речовин при збереженні високого рівня годівлі свиноматок використовується в цей період для відкладення жиру в тілі, що зумовлює збільшення кількості нежиттєздатних поросят. Тому свиней на другому й третьому місяцях поросності необхідно годувати помірно в межах 70 – 65% від рівня їх годівлі при підготовці до осіменіння, або на 15 – 20% менше, ніж у перший місяць поросності.
За четвертий місяць поросності маса плода подвоюється. В цей місяць рівень годівлі свиноматок необхідно підвищити до 100 – 110% від рівня годівлі перед осіменінням (див. табл.1).
Протягом поросності особливу увагу звертають на якість кормів та їх біологічну повноцінність (протеїн, незамінні амінокислоти, мінеральні речовини та вітаміни).
Для нормального розвитку зародків молочної свиноматки в перші місяці поросності потрібно не менше 110 г протеїну з розрахунку на 1 корм.од., у кінці поросності – не менше 120 г, до складу якого входять 7 – 8% лізину та 5 – 6% метіоніну з циститом. Дворічним і старшого віку свиноматкам необхідно не менше 100 – 110 г перетравного протеїну, 4,5 – 5% лізину й 3,5 – 4% метіоніну з циститом. З розрахунку на 1 корм.од. раціону поросних свиноматок повинно припадати 6 – 8 г кальцію і 3 – 5 г фосфору.
При відсутності в раціонах поросних свиноматок незамінних амінокислот, вітамінів та мінеральних речовин народжується багато мертвих і слабких поросят. У таких випадках материнський організм витрачає на формування ембріонів зазначені речовини з тканин тіла [5].
Практика свідчить про перевагу годівлі комбікормами та білково-мінерально-вітамінними домішками, що прийнята на підприємстві. Ця годівля передбачає наявність у кормі необхідної кількості незамінних амінокислот, вітамінів та мінеральних речовин. На комплексі гранульований корм подається автоматично спочатку в дозатор, на якому зображена градуйована шкала (завдяки шкалі регулюється кількість подачі корму), а потім безпосередньо в годівницю (рис.6).
Таблиця 1