24. Поясніть матрицю цінових стратегій бренда.

Кожен варіант позиціонування бренду вимагає розробки різних цінових стратегій за допомогою матриці стратегій розвитку бренда.

Ступінь преміум-категорії	----------------->	висока	Стратегії вибіркового бренду	Стратегії престижного бренду
		низька	Стратегії тупикового бренду	Стратегії доступного бренду
			низька	висока
		---------------------------------------->
	Відносна частка ринку

Вибірковий бренд. Якщо бренд характеризується високою преміум-категорією і низькою часткою ринку, то він знаходиться в квадранті - "вибірковий бренд". Стратегії вибіркового бренду: високих цін; цільового маркетингу; інновації.

Престижний бренд. Якщо бренд характеризується високою преміум-категорією і високою часткою ринку, то він знаходиться в 2-му квадранті - "престижний бренд". Стратегії престижного бренду: інновації; високих бар'єрів входу на ринок; співвідношення "ціна-якість".

Доступний бренд. Якщо бренд характеризується низькою преміум-категорією і високою часткою ринку, то він знаходиться в квадранті - "Доступний бренд". Стратегії доступного бренду: низьких цін;збиткового лідера.

Тупиковий бренд. Якщо бренд характеризується низькою преміум-категорією і низькою часткою ринку, то він знаходиться в квадранті - "тупиковий бренд". Стратегії тупикового бренду: "збору урожаю" і виходу з ринку; низьких цін; перепозиціонування бренду.

25. Як співвідносяться між собою світова ціна та інтернаціональна вартість?

Світова ціна — грошовий вираз інтернаціональної вартості товарів, що реалізуються на світовому ринку. В умовах розвинутого товарного виробництва в основі С. ц. лежить інтернаціональна ціна виробництва товарів. С. ц. формується в процесі конкурентної боротьби. Наявність на світовому ринку різних національних вартостей та цін виробництва товарів веде до появи конкуренції між ними, внаслідок чого виникає інтернаціональна вартість, а згодом інтернаціональна ціна виробництва і відповідна їй С. ц. При цьому С. ц. може не збігатися з інтернаціональною вартістю (інтернаціональною ціною виробництва), що визначається економічною кон'юнктурою світового ринку. На практиці С. ц. знаходить вираз у цінах на товари головних продавців, покупців або основних центрів міжнародної торгівлі. Вона встановлюється в процесі крупних та регулярних операцій продажу — купівлі товарів у вільно конвертованій валюті на світовому ринку. Наприклад, на машини і обладнання, технології — це переважно ціни виробників із економічно розвинутих країн, на енергоносії, метали можуть складатись на міжнародних торгових біржах, За С. ц. здійснюються міжнародні торгові угоди. Проте особливістю цих операцій є існування значної чисельності різних С. ц. на однаковий товар. Це зумовлено впливом на рівень С. ц. різних факторів (валюта платежу, умови розрахунків, характер поставок товарів, заходи державного характеру та ін.) Відповідно до цього рівень С. ц. залежить від готівкових чи безготівкових платежів, використання вільноконвертованої чи неконвертованої валюти при оплаті товару, що поставляється; вибору форм міжнародних розрахунків та кредитів; визначення обсягу та тривалості торговельних угод; поставки товарів у межах пропорційних угод, торгових угод на вільний ринок, за програмами державної допомоги тощо. Види та рівень С. ц. залежать і від джерел цінової інформації, якою користуються суб'єкти світового господарства. Тут виділяються довідкові, прейскурантні ціни, біржові котирування ціни міжнародних торгів, аукціонів, розрахункові ціни пропозицій та фактичних торгових угод, статистичні ціни. Інформацію про С. ц. подають у щорічниках, довідниках, галузевих журналах, комерційних бюлетенях.

Інтернаціональна вартість – суспільно необхідні витрати праці на виробництво товару у світовому господарстві. Інтернаціональна вартість в умовах світового ринку перетворюється в інтернаціональну ціну виробництва. Інтернаціональна ціна виробництва стає основою формування світової ціни.

Дія закону вартості у світовому господарстві знаходить прояв у тому, що обмін товарів на світовому ринку відбувається на основі середньосвітових суспільно необхідних витрат праці (а не національних).

Тобто в основі міжнародного обміну товарів на світовому ринку лежить інтернаціональна вартість, яка визначається суспільно необхідним робочим часом, потрібним на виготовлення товару за середньосвітових суспільно нормальних умов виробництва.

В умовах світової торгівлі, на світовому ринку визнання суспільної потреби в товарах зміщується до інтернаціональної сфери.

Це пояснюється тим, що всі відхилення цін на національному ринку вирівнюються експортом та імпортом через механізм досягнення рівноваги між попитом і пропозицією.

Нестача товару на національному (внутрішньому) ринку провокує зростання цін і стимулює імпорт.

Надвиробництво товару призводить до падіння цін на внутрішньому ринку (навіть нижче його вартості) й активізує експорт надлишку на світовий ринок.

За таких умов реалізація товарів як акт визнання їх суспільної значущості перестає бути справою національною, набирає інтернаціонального характеру і розподіляється між національною і світовою економікою.

Механізм формування інтернаціональної вартості та інтернаціональної ціни обумовлений тим фактом, що з розвитком світового господарства зростає частина товарів, що обертається за межами національних економік.