Інноваційний еволюційний розвиток

Інноваційний еволюційний розвиток є системою змін, які утворюють певну послідовність, мають внутрішні закономірності. Вони починаються з винаходу або відкриття, які роблять ті чи інші суб’єкти. Предметом винаходу можуть бути як матеріальні речі, технічні прилади, так і нематеріальні “ноу-хау”, інституційні конструкції, етичні й релігійні системи. Нові ідеї, знання, технічні рішення й технології самі по собі ще не впливають на суспільство і не призводять до суттєвих соціальних змін. Наступний етап – дифузія або акультурація. Дифузія є процесом наслідування винаходу різними соціальними групами або окремими суб’єктами, поширення культурних рис, прийомів або технологій у різних верствах суспільства. У термін “акультурація” вкладається трохи інше значення – взаємодія різнотипних культур, у підсумку чого одна з культур виконує роль донора, а інша – реципієнта, тобто остання змінюється під впливом запозичень і тиску першої, як правило, більш міцної або розвинутої культури.

Свого часу з теорією наслідування виступив відомий французький соціолог Габріель Тард (1843–1904). Суспільне життя, вважав Тард, починається з акту творіння. Він є прерогативою видатних людей, еліти, вчених, взагалі – вищих прошарків суспільства. Потім завдяки психічній діяльності та схильності людей до наслідування відкриття поширюються на інші, нижчі прошарки суспільства. Французький вчений відкрив феномен опозиції, яка є обов’язковим елементом процесу наслідування. Опозиція – це спротив новому елементові, моді. Важливу роль у темпах дифузії відіграє ефект демонстрації нового елемента. Реклама новинок, політичних партій та їх лідерів сьогодні перетворилась на самостійний бізнес і галузь діяльності, є наукові розробки та дослідження, присвячені інноваційній діяльності та просуванню на ринку, в політиці, соціальному житті винаходів. Дуже часто в суспільстві утворюється ситуація суперництва й конкуренції однотипних ідей, винаходів або нових товарів. Конкурують між собою релігійні течії, політичні партії та ідеології, відомі фірми, які виробляють, наприклад, різні комп’ютерні системи. Вважається, що конкуренція посилює соціальну динаміку й пришвидшує еволюційні процеси. Конкуруючі центри не тільки випромінюють нові ідеї або технології, але виконують роль опозиційних сил і критиків своїх опонентів. Отже, еволюційні зміни, які ініціюються інноваційною діяльністю, не є простими й одноманітними, вони сповнені протиріч, боротьби, перемог та поразок.

Підсумком дифузій, наслідувань, акультурацій, опозицій та боротьби різних течій є новий стан соціальних одиниць або суспільства в цілому. Соціальні зміни можуть торкатися умов і способу життя людини, інституцій, економічної ситуації тощо. Часто соціальні зміни нагадують ланцюгову реакцію з багатьма явними й прихованими ефектами. Наприклад, комп’ютерні системи з’явилися завдяки довгому ланцюгу винаходів і відкриттів у галузях радіоелектроніки, математики, системотехніки та суміжних сферах. Поширення комп’ютерів у свою чергу істотно змінює цілі галузі економіки, телекомунікації, оборони, банківської справи тощо. З’явилися нові професійні групи – оператори ЕОМ, програмісти, системні адміністратори, інженери з обслуговування комп’ютерів, які відіграють помітну роль у сучасному суспільстві. Комп’ютери, інформатика прийшли до шкіл та університетів як навчальні дисципліни й види діяльності учнів. Змінилися захоплення й структура вільного часу підлітків, молодих людей. На прикладі стрімкого поширення комп’ютерів можемо простежити і негативні латентні функції цієї дифузії. Лікарі, педагоги, правоохоронці неодноразово звертали увагу на негативні сторони загальної комп’ютеризації. Існує загроза поширення напівосвіченості, коли молодь розучиться працювати з книгою і не матиме навичок ґрунтовного аналізу текстів, а буде намагатися усе отримати через комп’ютерні бази даних в готовому вигляді. Виник ефект Інтернет-адикції, тобто психологічної залежності користувачів від кібер-простору. Багатогодинні блукання в світовій павутині змінюють психіку і можуть призводити до нервових розладів. У 2000 р. в Запоріжжі відбувся незвичний кримінальний процес, коли на три роки позбавлення волі з відстрочкою виконання покарання було засуджено підлітка, який пограбував власну матір. Під час здійснення злочину він шантажував матір тим, що тримав ножа на горлі своєї малої сестри і погрожував використати зброю в разі, якщо матір не віддасть йому золоті прикраси і гроші. У неповнолітнього злочинця, як з’ясувалося, виникла хвороблива залежність від комп’ютерних ігор. Його було і затримано у комп’ютерному клубі, де він спокійно грав, використовуючи гроші, що забрав у матері.