Люда))) 2 слайд

Паливом називають існуючі в природі чи штучно отримані речовини, що є джерелом теплової енергії та сировиною для хімічної промисловості.

Роль палива в народному господарстві країни велика і весь час зростає, так як бурхливий розвиток промисловості органічного синтезу – виробництво пластичних мас, хімічних волокон, синтетичних каучуків, барвників, розчинників і т. д. – вимагає величезної кількості вуглецевої сировини, яка утворюється в результаті хімічної переробки різних палив.

3 Слайд

Усі палива можна розділити за агрегатним станом на тверді, рідкі та газоподібні.

тверді – вугілля, деревина, сланці, торф;

рідкі – нафта;

газоподібні – природні та попутні гази.

4 Слайд

За походженням – на природні та штучні.

Штучне паливо одержують головним чином під час переробки природного палива. Тверде штучне паливо – кокс, напівкокс, деревне вугілля; рідке – бензин, гас, нафта та ін; газоподібне – генераторні гази, коксовий газ, гази переробки нафти та ін.

5 Слайд

Вугілля – це тверда горюча копалина органічного по­ходження, що утворилася з вимерлих рослин і планктону в результаті діяльності мікроорганізмів.

Масова частка вільного вуглецю у гірській породі доволі незначна (10 % у кам'яному вугіллі, кілька відсотків у бурому вугіллі). Викопне вугілля складається переважно із складних циклічних органічних сполук, що містять елементи: Карбон, Гідроген, Оксиген, Нітроген, Сульфур, домішки неорганічних речовин (золу) та вологу. Масова частка золи та вологи може досягати 50 % і більше.

Основним способом переробки кам'яного вугілля є коксу­вання. Цей процес здійснюється на коксохімічних заводах, де вугільна шихта переробляється в спеціальних камерах за температури до 1000—1200 °С. Камери відокремлені одна від одної опалювальними простінками, в каналах яких спалюють газоподібне паливо (коксовий або доменний газ) для підтри­мання високої температури. Кілька десятків таких камер утво­рюють батарею коксових печей. Під час нагрівання органічних речовин, що входять до складу кам'яного вугілля, зазнають складних хімічних перетворень, утворюючи леткі продукти, що збираються у газозбірнику. У камерах залишається кокс – твердий пористий матеріал, що складається з вуглецю та золи. Після завершення коксування кокс подають до башти гасіння, де його зрошують водою. Кокс використовують у металургійній промисловості як відновник для добування заліза з руд.

6 Слайд

Серед усіх видів твердого палива найбільш поширеним і доступним у нашій країні є деревина та її похідні (дрова, тріска, тирса, брикети, пелети та ін.).

Деревина як паливо характеризується високим виходом летких горючих речовин, незначним вмістом золи, а також відсутністю сірки – основного корозійного компонента димових газів. Теплота згоряння становить у середньому 18,67 МДж / кг (4460 ккал / кг).

Дрова – це деревина, яка після заготовки розпилюється на потрібний розмір, складується для просушування і згодом використовуються для спалювання в котлах.

Головна перевага цього палива – його доступна ціна. Головний мінус – це досить значні трудовитрати, пов'язані з обробкою, вантаженням, складуванням і транспортуванням до обладнання.

7 Слайд

Деревні брикети – це пресована деревина та відходи деревообробки, що виробляється промисловим сектором.

Брикети можуть бути різних розмірів і форм. Це паливо має досить велику вагу на одиницю об'єму, завдяки чому воно є дуже зручним для транспортування та складування. Витрата палива невелика і порівнянна з вугіллям, але при цьому не має недоліків вугілля: при спалюванні брикетів залишається не шлак, який потрібно утилізувати, а звичайна зола (зольність невелика – 7-10%), яку можна використовувати в якості досить ефективного добрива.