20.Вік порід нижнього та верхнього структурних поверхів платформ та складчастих обл. Різного віку (байкалад, герцинід. Т.Д.)

Тектогенези завершували події тривалих відрізків геол. часу. Які відповідали кількома періодами або цілим ерам. Епохи складчастості- комплекси геол. Процесів на протязі розв з. к. ,які характ-ся закономірним розвитком рухл ділянкт з. к. від початку утв-ня геос прогинів до завершеня в них складчастих процесів і процесів орогенезу.Фази складчастості – порівняно короткочасні процеси бурхливого прискореного прояву в цілому безперервних тектонічних рухів, які фіксуються в товщах порід кутовою незгідністю.Епохи докембрійської складчастості: Саамська(3750-3500 млн р т –поч Дніпровію);Кеноранська(кінець дніпровію; 2800-2600млн р т);Карельська(клесовій-від 2000-до 1900-1700 млн р);Готська(кінець бурзянія;1400-1300 млн р);Гренвільська(кінець юрматінія;1000+-50млн р).Байкальська еп скл- ті( V1-Є1; від 680-620- до 550 млн р.т).Фази: ранньобайкальська(R3); пізньобайкальська(V-C1).Каледонська еп скл- ті(Є2-Є3)-(S2-D1)- від 540 до 375 млн р т.Фази: Салаїрська(Є2-Є3); Таконська(О3-S1); Арденська(S2ld-S2p); Арійська(S2-D1).Герцинська еп скл- ті(D2-D3)-(P2-T1), від 375 до 245 млн р т. Фази: Аркадська(D2); Бретонська(D3-C1); Судетська( С1-С2); Астурійська( С2-С3); Уральська( С3-Р1); Тяньшаньська(ранньо-Р1-Р2 і пізньотяньшаньська Р2-Т1).Тихоокеанська еп скл-ті( Т3-І1)-(К2-Р1)-230-6- млн. р т. Фази: Індосінійська( Т3-І1), Андійська(І3- К1), Австралійська(К1), Субгерцинська( К2), Ларамійська(К2-Р1).Альпійська еп складчастості(К2-KZ). Фази: Ларамійська(К2-Р1). Піренейська(Р1-Р3), Савська( Р3-N1), Штирійська (N1),Аттична(N1), Романська(N2),Балхаська(Q ).

21. Основні таласократичні та теократичні епохи на протязі фанерозою.

Геократичні – період в історії Землі, коли значна територія була сушею

Таласократичні – періоди в історії Землі, коли значна частина була морем.

Чергування геократичних епох з поширенням арідних обстановок(пізній силур і ранній девон, пізня перм - ранній тріас, пізня юра - початок крейди) із таласократичними епохами з переважанням гумідних кліматів (ранній силур, ранній карбон, рання і середня юра, середина крейди). Кліматичні зміни в даному випадку відповідають в часі принциповим змінам у структурі земної кори, які спричиняли і перебудову палеогеографічних обстановок.

В цілому ж таласократичний режим континентів кембрію та ордовику у другій половині силуру змінюється на геократичний, який продовжувався до середини девону. Арідизація клімату, яка почалася в пізньому силурі досягла максимуму в ранньому девоні.    В ранньому карбоні у зв'язку із широкими морськими трансгресіями, які покривали у цей час значні площі платформ, каледонід та геосинкліналей встановлюється таласократичний режим. На планеті панував тропічний та екваторіальний клімат, арідність - різко ослаблена.    В пермі наступила нова геократична епоха і арідні області помітно розширились. В пізній пермі арідизація клімату продовжувалась і охопила навіть райони з помірним кліматом. В цілому період виділяється як один із найбільш жарких і сухих у палеозойській ері.    В ранньому та середньому тріасі на материках зберігався засушливий континентальний клімат (геократична епоха), встановлений ще у пермі і викликаний процесами герцинського орогенезу.    Гумідизація продовжувалась у ранній та середній юрі, коли встановився чітко виражений таласократичний режим. У пізній юрі спостерігається певна арідизація кліматичних обстановок, пов'язана, очевидно, із теконічними процесами андської фази тихоокеанського орогенезу.    Таласократичний режим у крейдовому періоді зберігався - тектонічні процеси мезозойського тектоно-магматичного циклу не призвели до геократизації клімату, що може пояснюватися розкриттям у цей час нових океанічних басейнів, як наслідок розколу Гондвани та Лавразії.