
- •1.Основні методи розчленування і порівняння розрізів ос. Порід.
- •2.Основні типи рухів зем. Кори , їх характеристика, особливості та результати.
- •3. Тектонічна(кутова незгідність) визначення, характеристика.
- •4. Визначення знаку (напрямку) епейрогенічних рухів на підставі аналізу літологічного і палеонтологічного складу та співвідношення нашарування у розрізах товщ.
- •7. Принципи тектонічного районування, основні типи складчастих структур.
- •8. Основні структурні ел. Платформ:щити, плити. Структурні ел. Плит: антеклізи; синеклізи тощо.
- •9. Поділ платформ та складчастих областей за віком складчастої основи (фундаменту).
- •10. Структурні поверхи платформ та складчастих обл.. Особливості структурних поверхів цих ділянок зем. Кори, їх подібність та відмінності.
- •11. Структурні поверхи платформ і складчастих обл. Особливості структурних поверхів цих ділянок зем. Кори, їх подібність та відмінності.
- •12. Схожість та відміни у будові різних структ. Елементів земної кори (давніх і молодих платформ, байкалід, каледонід т.Д)
- •13.Характеристики будови нижнього структурного поверху платформ і складчастих областей.
- •14. Особливості будови верхнього структурного поверху платформ і складчастих областей.
- •15. Час формування древніх платформ. Вік порід, які складають їх структурні поверхи. (хуйня)
- •16.Характеристика структурних та кліматичних умов формування відкладів «old red sandstone» («давнього червоного пісковику») англійських каледонід.
- •17. Перелік, характеристика та особливості структурних елементів земної кори на початку тріасового періоду.
- •18.Поняття про траповий иагматизм. Перерахувати структури різних материків, у межах яких проявився пот. Траповий магматизм і навести час їх проявів по кожній структурі.
- •19.Перерахувати та охарактеризувати структурні елементи земної кори на сучасному етапі розвитку.
- •20.Вік порід нижнього та верхнього структурних поверхів платформ та складчастих обл. Різного віку (байкалад, герцинід. Т.Д.)
- •21. Основні таласократичні та теократичні епохи на протязі фанерозою.
- •22, 23.Основні епохи накопичення вугілля на протязі геол. Історії Землі та особливості їх формування.
- •24. Головні етапи розвитку фауни і флори.
- •25. Напрямок зміни осадконакопичення (фації, формації) та магматизму на протязі розвитку рухливої геос. Області.
- •27. Фази та час проявів орогенічних циклів.
- •28. Рештки яких організмів є керівними формами для розчленування кожної з систем фанерозою.
- •29. Стратиграфічне розчленування докембрію.
- •32. Визначення еонотеми. Еонотеми(назви, індекси) хроностратиграфічної шкали.
- •33.Визначення ери. Індекси та назви.
- •34. Визначення системи (періоду). Системи (назви, індекси) страти граф шкали.
- •35. Палеозой 36, Мезозой 37, Кайнозой
- •38. Платформи та рухливі (геос.) пояси із їх складовими геос. Областями на поч.. Палеозою.
- •39. Основні структури Європи
- •40. Основні структури Азії
- •1) Докембрійські платформи:
- •42.Основні структури Африки
- •43.Основні структури Північної Америки
- •44.Основні структури Південної Америки
- •45. Основні закономірності розвитку зем кори.
- •46. Результати байкальського тектогенезу.
- •47. Результати каледонської епохи складчатості.
- •48. Результати герцинської. Епохи складчатості.
- •49. Результати тихоок. Епохи складчатості.
- •50. Результати альпійської епохи складчатості.
- •51. Визначення еволюційних етапів у геол.. Розвитку Землі, їх характерні ознаки, перерахувати.
- •52. Визначення революційних етапів у геол.. Розвитку Землі, їх характерні ознаки, перерахувати.
38. Платформи та рухливі (геос.) пояси із їх складовими геос. Областями на поч.. Палеозою.
На початок палеозою сформувалися великі блоки континентальної земної кори – платформи, що складені із різновікових докембрійських блоків та байкалід: Східноєвропейської,Сибірської, Китайської,Північноамериканської(Канадської), а в південній півкулі знаходилась єдина платформа Гондвана, що об’єднувала сучасні Південноамериканську(Бразильську),Африканську,Індійську, австралійську та Антарктичну платформи. Ці платформи омивалися геосинклінальними морями,Які закривалися протягом фане розою і на сьогодні представленні гірськими системами. У палеозої пройшли епохи складчастості:каледонська(Є2-D1) та герцинська (D2-D3 – P2-Т1).
39. Основні структури Європи
Позитивні: Балтійський щит, Український щит, Волго-Уральська антекліза, Воронезька антекл., Білоруська антекл., Головне Девонське поле, Волино-Подільська плита.
Від’ємні: Московська синекліза, Прикаспійська синекліза,Пачелмський прогин, Дніпро-Донецька западина, Причорноморська западина,Передкарпатський крайовий прогин,Львівська мульда,Прип’ятський прогин,Крестцовський прогин(?),Балтійська синекліза.
40. Основні структури Азії
1) Докембрійські платформи:
Сибірська платформа (+позитивні – негативні форми):
+ Алданський, Анабарський щити, Карський (Тарминський) масив, Сх.Саян, гори Прибайкалля (Приморський і байкальський хребти), гори Забайкалля (Харгар-Догбан, Улан-Бургаси, Баргузинські), Байкальське нагір’я, Патомське нагір’я, Становий хребет;
- Хатангська западина, Передверхоянський крайовий прогин, Крайовий прогин Сетте-Дабане, Лено-Велюйська западина, Іркутсько-Черемховська западина, Ангаро-Ленський прогин, Канкська западина, Тунгуська синекліза.
Верхояноколимська деформована платформа із виходами докембрійських порід на:
+ Колимському масиві, Ололонському масиві, Тайганоському і Охотському масиві.
Східносибірська (Гіперборейська) із виходами докембрію на Чукотському(Ескімоському) масиві.
Північно-Китайська (Китайсько-Корейська):
+Ляодунський, Шандунський щити, Антикліза шансі.
-Ордоська синекліза, Бейтинська синекліза ( Пн.Китайська)
Пд-Китайська (Янцзи) платформа:
-Сичуанська синекліза
Таримська платформа:
Індостанська платформа:
+ Індійський щит, щит Шрі-Ланка
-Синеклізи Тар і Деккан (плато)
2) Серединні докембрійські масиви
Кокчетавський, Улутауський, Буреїнський, Індосинійський,Сінобірманський
3) Області байкальської складчастості(байкаліди)
Тру ханське підняття, Єнісейський кряж, Алашань, Вн. Монгольський антиклінорій, гори Пн. Кореї, гори Пд. Кореї, південь Індії, Південь Шрі-Ланки.
4) Області каледонської складчастості
пн..зах.Казахстан, пн. Тяньшань,Гірський Алтай,Гірска Шорія,Кузнецький Алатау,зах Саян,гори зах Туви,Яблоновий хребет,Монгол Алтай,Алтинтаг,Няньшань,пн.зах.Цинь-Ліня,Катазія(Серединні масиви пд-китайських гір).
5) Області геоцинської складчастості:
г.Берранга,о.Нова Земля, о.Вайгач, Пай-Хой,Уральські гори,Мугоджари, Туранська плита, пд.Тяньшань,центр.Тяньшань,сх.Казахстан(Джунгаро-Балхашська зона), Рудний Алтай, Салаїрський кряж, Коливань-Томська дуга, хребет Черського, Борщовочний хребет, Тукурингра, Джагди, Нерченський, Буреїнський хр, Ататолійське нагір’я,Іранське нагір’я , Хангай, Хентей, гори Сухе-Баторської системи, вел і мал. Хінган,система Гобі,Кунь-Лунь,Цинь-Лінь, Катазія(Пд.-Китайські гори).
6) області тихоокеанської складчастості:
Великий Кавказ, Верхоянські гори, хр.Сетте-Дабан, Янська скл.зона, хр.Джугджур, хр. Сіхоте-Алінь, Трансгімалаї, Юнань, Хайнань, пн.Вєтнамські гори, Кардамон, Малакський п-в, г.Бірми, внутр.дуги Індонезії, хр Черського, Анненсько-Чукотська складчаста зона.
7) Області альпійської складчастості:
Понтичні гори, Тавр, передкавказзя, Закавказзя,Загрос, г.Оману,Сулейманові гори, масив Ельбурс, Копетдаг, Гіндукуш, Каракурум, Памір, Гімалаї, хр.Радхаї, Андаманські о-ви, Нікобарські о-ви, Зондські, Філіпінські, о.Тайвань, о-ви Рюкю, Японські о-ви, о.Сахалін, Курильські о-ви, п-в Камчатка, Корякське нагір’я, Пенженський хр.
8) Западини:
Ріонська, Куринська, Месопотамська, зап Ганга, Іраваді, Ненамська , Мекконська, Сунгарі, Уайдамська, Камчарська, Ферганська, Іллійська, Чуйська, Джезказганська, Теннізька, Іссикульська, Балхашська, карагандинська, Зейсанська, Кузнецька, Мінусинська, Тувінська, Ачинська, Зх-Сибірська.
41.Основні структури Австралії
Докембрійські платформи: Австралійська платформа.
Щити: Західний;Центральний
Області калледонської складчастості: Фліндерс; Локланська складчаста зона.
Області Герцинської складчастості: Австралійські Кордільєри(Великий Вододільний Хребет)
Обл. Тихоокеанської і Альпідської складчастостей немає
Западини:Карпентарія; Бонапарта; Канінг; Карнарвон; Юкла(Наларбор); Великий Артезіанський Басейн