
- •1.Основні методи розчленування і порівняння розрізів ос. Порід.
- •2.Основні типи рухів зем. Кори , їх характеристика, особливості та результати.
- •3. Тектонічна(кутова незгідність) визначення, характеристика.
- •4. Визначення знаку (напрямку) епейрогенічних рухів на підставі аналізу літологічного і палеонтологічного складу та співвідношення нашарування у розрізах товщ.
- •7. Принципи тектонічного районування, основні типи складчастих структур.
- •8. Основні структурні ел. Платформ:щити, плити. Структурні ел. Плит: антеклізи; синеклізи тощо.
- •9. Поділ платформ та складчастих областей за віком складчастої основи (фундаменту).
- •10. Структурні поверхи платформ та складчастих обл.. Особливості структурних поверхів цих ділянок зем. Кори, їх подібність та відмінності.
- •11. Структурні поверхи платформ і складчастих обл. Особливості структурних поверхів цих ділянок зем. Кори, їх подібність та відмінності.
- •12. Схожість та відміни у будові різних структ. Елементів земної кори (давніх і молодих платформ, байкалід, каледонід т.Д)
- •13.Характеристики будови нижнього структурного поверху платформ і складчастих областей.
- •14. Особливості будови верхнього структурного поверху платформ і складчастих областей.
- •15. Час формування древніх платформ. Вік порід, які складають їх структурні поверхи. (хуйня)
- •16.Характеристика структурних та кліматичних умов формування відкладів «old red sandstone» («давнього червоного пісковику») англійських каледонід.
- •17. Перелік, характеристика та особливості структурних елементів земної кори на початку тріасового періоду.
- •18.Поняття про траповий иагматизм. Перерахувати структури різних материків, у межах яких проявився пот. Траповий магматизм і навести час їх проявів по кожній структурі.
- •19.Перерахувати та охарактеризувати структурні елементи земної кори на сучасному етапі розвитку.
- •20.Вік порід нижнього та верхнього структурних поверхів платформ та складчастих обл. Різного віку (байкалад, герцинід. Т.Д.)
- •21. Основні таласократичні та теократичні епохи на протязі фанерозою.
- •22, 23.Основні епохи накопичення вугілля на протязі геол. Історії Землі та особливості їх формування.
- •24. Головні етапи розвитку фауни і флори.
- •25. Напрямок зміни осадконакопичення (фації, формації) та магматизму на протязі розвитку рухливої геос. Області.
- •27. Фази та час проявів орогенічних циклів.
- •28. Рештки яких організмів є керівними формами для розчленування кожної з систем фанерозою.
- •29. Стратиграфічне розчленування докембрію.
- •32. Визначення еонотеми. Еонотеми(назви, індекси) хроностратиграфічної шкали.
- •33.Визначення ери. Індекси та назви.
- •34. Визначення системи (періоду). Системи (назви, індекси) страти граф шкали.
- •35. Палеозой 36, Мезозой 37, Кайнозой
- •38. Платформи та рухливі (геос.) пояси із їх складовими геос. Областями на поч.. Палеозою.
- •39. Основні структури Європи
- •40. Основні структури Азії
- •1) Докембрійські платформи:
- •42.Основні структури Африки
- •43.Основні структури Північної Америки
- •44.Основні структури Південної Америки
- •45. Основні закономірності розвитку зем кори.
- •46. Результати байкальського тектогенезу.
- •47. Результати каледонської епохи складчатості.
- •48. Результати герцинської. Епохи складчатості.
- •49. Результати тихоок. Епохи складчатості.
- •50. Результати альпійської епохи складчатості.
- •51. Визначення еволюційних етапів у геол.. Розвитку Землі, їх характерні ознаки, перерахувати.
- •52. Визначення революційних етапів у геол.. Розвитку Землі, їх характерні ознаки, перерахувати.
1.Основні методи розчленування і порівняння розрізів ос. Порід.
Взагалі методів розчленування і порівняння осадових товщ є дуже багато і виділити з них основні досить важко, адже для різних порід з різними властивостями різні методи будуть різними по ефективності. Та все ж одними з головних є : Палеонтологічний(вивчення органічних решток), Літологічний(вивчення літологічних особливостей порід), Палеомагнітний(вивчення намагніченості порід), Палеотектонічний (вивчення тектонічних особливостей заляганя та дислокованості), Геохімічний (вивчення хімічного складу порід .)
2.Основні типи рухів зем. Кори , їх характеристика, особливості та результати.
В основному рухи земної кори поділяються на горизонтальні та вертикальні. Горизонтальні рухи земної кори, тангенціальні рухи земної кори, рухи, що відбуваються в напрямі, паралельному (дотичному) земній поверхні. Протиставляються вертикальним (радіальним) рухам кори. можуть бути пов'язані з осьовим обертанням Землі і з перебудовою фігури Землі при змінах швидкості її обертання або з конвекційними течіями в мантії Землі і переміщенням глиб літосфери під їх дією.
Під вертикальними рухами земної кори розуміють постійні, повсюдні, тектонічні рухи різних масштабів, майданного поширення, різних швидкостей, амплітуд і знака, що не створюють складчастих структур (ряд дослідників називають такі рухи епейрогеніческімі, осцілляціоннимі). Рельєфоутворюючих роль рухів цього типу величезна. Вони беруть участь в утворенні форм рельєфу самого різного масштабу. Так вертикальні тектонічні рухи самого вищого порядку охоплюють величезні площі. Вони лежать в основі формування найбільш великих, планетарних форм рельєфу земної поверхні. Вертикальні руху нижчого порядку утворюють антеклізи і синеклізи в межах платформ, підняття і прогини - в геосинклінальних областях. Ці великі структури знаходять відображення в рельєфі у вигляді мега і макроформ рельєфу.
3. Тектонічна(кутова незгідність) визначення, характеристика.
Незгідне (неузгоджене) залягання гірських порід– порушеність геологічної послідовності відкладів, яка характеризується заляганням молодих відкладів на древніших і фіксується наявністю ерозійної поверхні, паузою в осадонакопиченні або наявністю тектонічних розривів. При заляганні молодших відкладів на розмитій поверхні підстилаючих порід має місце зіткнення різновікових шарів гірських порід по поверхні розмиву, що виникає внаслідок перерви в накопиченні осадів.
4. Визначення знаку (напрямку) епейрогенічних рухів на підставі аналізу літологічного і палеонтологічного складу та співвідношення нашарування у розрізах товщ.
В історії землі неодноразово відбувалася трансгресія та регресія моря. У морських басейнах спостерігала лося переміщення берегової лінії у той чи інший бік. Слідом за береговою лінією відбувалася і зміна фацій, що зафіксовано у геологічному розрізі. У результаті опускання прибережної суші відбувається трансгресія моря, у результаті утворюються відклади, з так званим, трансгресивним заляганням. Для нього характерне послідовне збільшення площ морських фацій, які у вертикальному розрізі характеризуються зміною більш грубозернистого матеріалу на тонкозернистий, які покривають усі нижче залягаючи відклади. Відповідно мілководна фауна, а також іноді прибережноморська, змінюється більш глибоководною. У разі піднімання території накопичується так звана регресивна серія. Для неї характерна зміна глибоководних відкладів та фауни на більш мілководні. Поєднання трансгресивних і регресивних серій у єдиному розрізі характеризує повний цикл седиментації. Повний детальний аналіз фацій у поєднанні із вивченням генетичних ознак одновікових пластів із їх мінливою та площі є основою усіх геологічних досліджень, що дозволяє у кінцевому результаті встановити тектонічну направленість рухів у минулому.