3.2. Забезпечення обов’язковості судових рішень у кримінальному провадженні

На забезпечення конституційної вимоги щодо обов’язковості судових рішень законодавець передбачив, що їх виконання має здійснюватися у рамках відповідних примусових процесів та проваджень (кримінально-виконавчий процес, виконавче провадження), а за ухилення від їх виконання передбачена юридична відповідальність.

Обов’язковість забезпечується особливим механізмом приведення його до виконання і встановленою законом відповідальністю за невиконання вироку, що набрав законної сили, або за перешкоджання його виконанню (ст.382 Кримінального кодексу України встановлює відповідальність за невиконання судового рішення) виконавчість судового рішення є самостійною властивістю рішення, а не складовою його законної сили, в той час як загальнообов'язковість залежить від вступу рішення в законну силу. Водночас загальнообов'язковість рішення нерозривно пов'язана з його виконавчістю, оскільки лише з виконанням судового рішення досягається мета правосуддя - захист прав та інтересів особи. В результаті чого стверджується, що обов'язковість входить до змісту законної сили рішення і одночасно є самостійною властивістю, яка виявляється у всіх властивостях законної сили; обов'язковість судового рішення забезпечує його виключність, незаперечність, преюдиціальність, незмінність, виконавчість.

Відповідно до ст. 533 КПК вирок або ухвала суду, які набрали законної сили, обов’язкові для осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, а також для усіх фізичних та юридичних осіб, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх службових осіб, і підлягають виконанню на всій території України⁶⁷. Суд разом із своїм розпорядженням про виконання судового рішення надсилає його копію відповідному органу чи установі, на які покладено обов’язок виконати судове рішення.

Реалізація судових рішень можлива декількома шляхами, зокрема, шляхом їх добровільного виконання. Останнє може полягати у активній поведінці суб'єкта або в утриманні від вчинення певних дій (бездіяльності). Такий спосіб реалізації судових рішень є найкращим і найбільш безболісним, оскільки при виконанні рішень в добровільному порядку мають місце матеріально-правові відносини, які ґрунтуються на рішенні суду і волевиявленні суб'єктів. Ці відносини розвиваються поза процесуальною формою та поза контролем суду.

Іншою формою реалізації судових рішень, яка виступає гарантією їх обов'язковості, є можливість примусового виконання⁶⁸. Відповідно до ст. 535 КПК судове рішення, що набрало законної сили, якщо інше не передбачено законодавством, звертається до виконання не пізніш як через три дні з дня набрання ним законної сили або повернення матеріалів кримінального провадження до суду першої інстанції із суду апеляційної чи касаційної інстанції або Верховного Суду України. Суд разом із своїм розпорядженням про виконання судового рішення надсилає його копію відповідному органу чи установі, на які покладено обов’язок виконати судове рішення. У разі якщо судове рішення або його частина підлягає виконанню органами державної виконавчої служби, суд видає виконавчий лист, який звертається до виконання в порядку, передбаченому законом про виконавче провадження. Органи, що виконують судове рішення, повідомляють суд, який постановив судове рішення, про його виконання⁶⁹.

Таким чином, забезпечення обов’язковості судових рішень у кримінальному провадженні можливе двома шляхами: шляхом добровільного і примусового виконання. Для забезпечення обов’язковості судових рішень у кримінальному провадженні передбачені відповідні процесуальні гарантії. Процесуальними гарантіями обов'язковості судових рішень є умови допустимості примусового виконання рішення: 1) наявність виконавчого документа, 2) звернення до компетентного органу з вимогою про початок примусового виконання, 3) прийняття виконавчого документа до виконання.

Висновки

Засади кримінального процесу – це безпосередньо закріплені в законі основоположні ідеї, найзагальніші положення, що відзначаються стабільністю і системністю та визначають суть, зміст та спрямованість діяльності суб’єктів процесу, спосіб і процесуальну форму їхньої діяльності, порушення яких обов’язково має тягти за собою настання відповідних юридичних наслідків. Основними ознаками засад кримінального провадження є те, що вони: мають фундаментальне значення для кримінального процесу, визначають його спрямованість, побудову загалом, форму і зміст стадій та інститутів; виражають панівні у цій державі ідеї, що стосуються завдань, способу формування і здійснення правосуддя в кримінальних справах; закріплені в нормах права; діють в усіх чи декількох стадіях кримінального процесу і обов’язково в його центральній стадії – стадії судового розгляду; порушення яких означає незаконність рішення по справі і обов’язкову його відміну.

Реалізація всіх засад у їх сукупності, в системі, у взаємозв'язку і взаємодії сприятиме виконанню завдань кримінального судочинства. Можливість застосування кожної засади має бути так урегульовано в законі, щоб жодна засада не заперечувала інший. Необхідно забезпечити розумний компроміс між окремими засадами, і забезпечити взаємозв’язок між ними. Все це зумовлює необхідність передбачити в законі розумні винятки майже з кожної засади кримінального процесу (крім засад законності та презумпції невинуватості). Але це мають бути саме винятки, які не перекреслюють саму засаду, інакше вони перетворяться на загальне правило, на протилежну конкуруючу засаду.

У кримінальному процесі доступ до суду - це наявність можливості розгляду та вирішення по суті кримінально-правового та кримінально-процесуального спору судом як на досудових (доступ до судового контролю), так і у судових (доступ до правосуддя) стадіях, а доступ до правосуддя слід розуміти як забезпечення можливості розгляду кримінальної справи по суті у судових стадіях кримінального процесу. При цьому право на доступ до правосуддя (як елемент права на доступ до суду) одночасно є елементом права на справедливий судовий розгляд, яке включає у себе комплекс процесуальних прав, реалізація яких змістовно обезцінюється за відсутності реального доступу до правосуддя.

Право на доступ до правосуддя гарантується ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод. Для ЄСПЛ природа перешкод у реалізації права на доступ до суду не має принципового значення. Згідно з практикою ЄСПЛ під доступом до правосуддя слід розуміти: право звернення до суду особам, позбавленим можливостей отримати оплатну правову допомогу, право звернення до суду особам, у яких немає коштів для оплати судових витрат, можливості оскарження судових рішень, якщо національне законодавство передбачає процедуру перегляду таких рішень.

Обов’язковість судових рішень не можна ототожнювати лише з їх виконуваністю (обов’язковістю виконання), а слід розглядати і як обов’язковість врахування (преюдиціальність) судових рішень. У кримінальному процесі ця засада має закріплюватися саме як засада обов'язковості процесуальних рішень, оскільки вона органічно включає в себе і обов'язковість рішень суду як одного з суб'єктів кримінального процесу, а також обов'язковість рішень прокурора, слідчого судді та ін.

Забезпечення обов’язковості судових рішень у кримінальному провадженні можливе двома шляхами: шляхом добровільного і примусового виконання. Для забезпечення обов’язковості судових рішень у кримінальному провадженні передбачені відповідні процесуальні гарантії. Процесуальними гарантіями обов'язковості судових рішень є умови допустимості примусового виконання рішення: 1) наявність виконавчого документа, 2) звернення до компетентного органу з вимогою про початок примусового виконання, 3) прийняття виконавчого документа до виконання.

Список використаної літератури:

1. Кримінальний процесуальний кодекс України: Закон України від 13 квітня 2012 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2013. - № 9-10. - № 11-12. - Ст.88

2. Балацький проти України: Рішення Європейського суду з прав людини від 25 жовтня 2007 р. // http://zakon.nau.ua/doc/?uid=1079.5609.0

3. Бурдов проти Росії: Рішення Європейського суду з прав людини // Практика Європейського суду з прав людини. Рішення. Коментарі. – 2002. - №3. – С. 24

4. Голдер проти Великої Британії: Рішення Європейського суду з прав людини 21 лютого 1975 р.// http://news.yurist-online.com/laws/45470/

5. Горнсбі проти Греції: Рішення Європейського суду з прав людини // Практика Європейського суду з прав людини. Рішення. Коментарі. – 1999. - № 3. – С. 148-149

6. Ромашов проти України: Рішення Європейського суду з прав людини // Вісник Верховного Суду України. – 2004. - № 11 (51). – С. 33

7. Філіс проти Греції: Рішення Європейського суду з прав людини //Шевчук С. Судовий захист прав людини: Практика Європейського суду з прав людини у контексті західної правової традиції / С. Шевчук. – Вид. 2-е, випр., доп. – К. : Реферат, 2007. – С. 734

8. Шмалько проти України: Рішення Європейського суду з прав людини // Вісник Верховного Суду України. – 2004. - № 9 (49). – С. 30

9. Матос і Сільва проти Португалії 16 вересня 1996 р // http://www.marazm.org.ua/document/konvencii/index.php?file

10. Кварант про­ти Швейцарії // Case of Quaranta v. Switzerland. Judgment of the European Court of Human Rights, 24 May 1991 (Application no. 12744/87) [Електронний ресурс]. – Режим доступу до документа: http:// cmiskp.echr.coe.int////tkp197/viewhbkm.asp?action

11. Джон протии Великобританії від 28 вересня 1995 року та 25 січня 1996 р. // http://coe.kiev.ua/hr/case/12.html

12. Практика Європейського суду з прав людини. Рішення. Коментарі. – 2000. - №4. – С. 46

13. Про виконання судами України законодавства і постанов Пленуму ВСУ з питань судового розгляду кримінальних справ і постановлення вироку: Постанова Пленуму ВСУ від 29 червня 1990 р. № 5 // Збірник Постанов Пленуму Верховного Суду України (1972–2004). – Харків: Видавець СПД ФО Вапнярчук Н.М., 2004. – 576 с.

14. Алексеев С.С. Проблемы теории права. Том 1. – Свердловск, 1972. – 396 c.

15. Альперт С.А. Принцип публичности (официальности) и его значение в деятельности советских органов предварительного расследования // Ученые записки Харьковск. юрид. инст-та. Вып.9. Харьков. -1957. – 212 с.

16. Багаутдинов Ф.Н. Публичные и частные интересы в российском уголовном судопроизводстве и гарантии их обеспечения на предварительном следствии: Дисс. … д.ю.н.: 12.00.09 / Научно-исследовательский институт проблем укрепления законности при Генеральной прокуратуре Российской Федерации. – М., 2004. – 499 с.

17. Баландин В.Н. Принципы юридического процесса: Дисс. … к.ю.н.: 12.00.09 – Самара, 1998. – 188 с.

18. Бандурин С.Г. Публичность как принцип уголовного судопроизводства и его действие в стадии возбуждения уголовного дела: Дисс. … к.ю.н.: 12.00.09. – Саратов, 2004. – 209 с.

19. Банчук О., Куйбіда Р. Вимоги статті 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод до процедури здійснення правосуддя. –К., 2005. – 116 с.

20. Барабаш А.С. Природа российского уголовного процесса, цели уголовно-процессуальной деятельности и их установление. – СПб.: Издательство Р. Асланова “Юридический центр Пресс”, 2005. – 257 с.

21. Бережний І. О. Преюдиціальність судових рішень у кримінальних справах. Автореф. дис.. канд. юрид. н. – Х., 2003. – 18 с.

22. Винер Е.А. Уголовно-процессуальные принципы: вопросы системы и пределов действия // Юридическая наука и проблемы формирования демократического правового государства Украина. – Киев: ИСИО, 1993. – С. 111-117

23. В’юник М. С. Законна сила вироку суду в кримінальному процесі // Форум права. – 2012. - № 2. – С. 102-107

24. Глов’юк І.В. Концептуальні питання тлумачення поняття «правосуддя у кримінальних справах» / І.В. Гловюк // Актуальні проблеми держави та права : збірник наукових праць. Вип. 50. / редкол.: С.В. Ківалов (голов. ред.) та ін. ; відп. за вип. Ю.М. Оборотов.– Одеса: Юридична література, 2009. – С. 136-142

25. Григор’єва В. В. Правовий режим судового рішення у господарському процесі. Автореф. дис.. канд.. юрид. н. – Донецьк, 2009. – 18 c.

26. Давиденко С.В. Потерпілий як суб’єкт кримінально-процесуального доказування: автореф. канд. дис. юрид. н.– Харків, 2007. – 20 с.

27. Добровольская Т.Н. Принципы советского уголовного процесса. – М.: Юрид. лит., 1971. – 200 с.

28. Европейские страндарты права на справедливое судебное разбирательство и Российская практика / Под ред. А. В. Деменевой. – Екатеринбург, 2004. – 240 с.

29. Ігонін Р. В. Принципи судової влади // Вісник Академії адвокатури України. – 2011. – № 1(20). – С. 24-30

30. Каминская В. И. Учение о правовых презумпциях в уголовном процессе. – М., 1948. – 128 с.

31. Коваленко Є.Г. Кримінальний процес України. Навч.посіб. – К.: Юрінком Інтер, 2003. – С. 44

32. Комиссаров К. И. Некоторые аспекты соотношения гражданского и гражданско процессуального права // Проблемы гражданско правовой ответственности и защиты гражданских прав : сб. ученых тр. - Свердловск, 1973. - Вып. 27. – С. 79-85

33. Конституція України: Науково-практичний коментар / В. Б. Авер'янов, О. В. Батанов, Ю. В. Баулін та ін. - Харків: Видавництво "Право"; К.: Концерн "Видавничий Дім "Ін Юре", 2003. – 808 с.

34. Кот О. До питання щодо законної сили судових актів у господарському процесі // Право України. – 2010. - № 4. – С. 299-306

35. Кримінальний процес України: Підручник / М.М.Михеєнко, В.Т.Нор, В.П.Шибіко. – К.: Либідь. – 1992. – 431 с.

36. Курс лекцій з кримінального процесу за новим Кримінальним процесуальним кодексом України (загальна частина). – К., 2012

37. Лазарева В.А. Судебная власть и ее реализация в уголовном процессе / Лазарева В.А. – Самара: Изд-во «Самарский ун-т», 1999. – 136 с.

38. Лазарева В.А. Судебная власть и уголовное судопроизводство / В.А. Лазарева // Государство и право. – 2001. – №5. – С. 49-56

39. Лужанський А. В. Доступ до правосуддя: окремі проблеми законодавчого врегулювання // Вісник Верховного Суду України. - 2010. - № 3 (115). – С. 26-34

40. Лужанський А. В. Конституційна природа права на доступ до правосуддя в Україні // Вісник Верховного Суду України. - 2010. - № 10 (122). – С. 45-48

41. Маляренко В.Т. Кримінально-процесуальне законодавство України: питання становлення і розвитку // Право України. – 2003. - №9. – С. 3-15

42. Маляренко В.Т. Про оскарження дій (бездіяльності) та процесуальних рішень органів дізнання, слідчого і прокурора / В.Т. Маляренко // Вісник Верховного Суду України. – 2001. – № 6. – С. 50-54

43. Маринів В.І. Принцип особистої недоторканості в кримінальному процесі України: Автореф. дис.... к.ю.н.: 12.00.09 / Нац. юрид. академія ім. Ярослава Мудрого. – Х, 1999. – 19 с.

44. Матвиенко Е. А., Бибикало В. Н. Уголовное судопроизводство по исполнению приговора. – Минск, 1982. – 206 с.

45. Мирза Л.С. Доступ к правосудию в процессе обжалования в суд действий и решений органов, ведущих расследование / Л.С. Мирза // Российский судья. – 2004. – № 2. – С. 20-24

46. Мирза Л.С. Доступ к правосудию: уголовно- процессуальные аспекты: автореф. дисс. канд. юрид. наук. - М., 2004. – 24 с.

47. Михайленко О. Про систему елементів доступності громадян до правосуддя / О. Михайленко // Вісник Академії прокуратури України. – 2007. – № 3. – С. 38-43

48. Михеєнко М.М., Нор В.Т., Шибіко В.Н. Кримінальний процес України. – К.: Либідь, 1992. – 413 с.

49. Мірошниченко Т.Н. К вопросу о понятии, способах нормативного закрепления и системе принципов уголовного процесса // Проблемы законности. – Выпуск 29. – Харьков, 1995. – С. 72-75

50. Моул Нула, Харби Катарина, Алексеева Л.Б. Европейская конвенция о защите прав человека и основных свобод. Статья 6. Право на справедливое судебное разбирательство. Прецеденты и комментарии. – М., 2001. – 151 с.

51. Навроцька В.. Засада диспозитивності та її реалізація в кримінальному процесі України / В.А.Навроцька. – Львів. – 2010.- 439 с.

52. Ожегов С.И. Словарь русского языка / Под ред. чл.-кор. АН СССР Н.Ю. Шведовой. – 17-е изд., стереотип. – М.: Русский язык, 1985. – 797 с.

53. Панько Н.К. Деятельность адвоката-защитника по обеспечению состязательности / Н.К.Панько. – Воронеж: ВГУ. – 2000. – 146 с.

54. Потерпілий від злочину (міждисциплінарне правове дослідження) / кол. авт. за заг. ред. Ю.В. Бауліна, В.І. Борисова. – Харків: Вид-во Кроссроуд, 2008. – 364 с.

55. Проблеми забезпечення ефективності діяльності органів кримінального переслідування в Україні: монографія / кол. авт.; за заг. ред. В.І. Борисова, В.С. Зеленецького. – Харків: Право, 2010. – 344 с.

56. Строгович М.С. Курс советского уголовного процесса. Т. 1. – М.: Наука, 1968. – 470 с.

57. Телятников В.И. Убеждение судьи. – СПб.: Изд-во Р. Асланова «Юридический центр Пресс», 2004. – 331 с.

58. Тыричев И.В. Принципы советского уголовного процесса. – М., 1983. – 80 с.

59. Толковый словарь под ред. Ушакова Д.Н. М.: Гос. изд-во иностранных и национальных словарей. Т.3. – 1939

60. Трегубов Е. Л. Право на справедливий суд в практиці європейського суду з прав людини / Е. Л. Трегубов // Форум права. – 2010. – № 1. – С. 358-363

61. Уголовно-процессуальное право РФ / Под ред. П.А. Лупинской. – М.: Юрист, 1997. – 591 с.

62. Федулов А.В. Реализация принципа публичности (официальности) в современном уголовном судопроизводстве России: Автореф. дисс. … к.ю.н.: 12.00.09 / Нижегородская академия МВД России. – Нижний Новгород, 2002. – 24 с.

63. Хотинська О. З. Обовязковість судових рішень як конституційна засада судочинства України. Автореф. дис.. канд.. юрид. н. – К., 2006. – 20 с.

64. Хотинська О. З. Преюдиціальність як прояв обов’язковості судових рішень // Вісник Академії адвокатури України. – 2005. – Вип. 4. – С. 37-42

65. Чепурнова Н.М. Судебный контроль в Российской Федерации: проблемы методологии теории и государственно-правовой практики / Н.М. Чепурнова. – Ростов-на / Д., 1999. – 134 с.

63. Шибіко В.П. Забезпечення права особи на доступ до правосуддя як принцип кримінального процесу України / В.П. Шибіко // Ерліхівський збірник. – 2005. – Вип. 4–5. – С. 1168-171

64. Шибіко В.П. Участь захисника у забезпеченні права обвинуваченого на доступ до правосуддя / В.П. Шибіко // Право обвинуваченого на кваліфікований захист та його забезпечення: матер. міжнар. наук.-практ. семінару, 1–2 груд. 2005 р., м. Харків. – Х.: К.: ЦНТ «Гопак», 2006. – С. 40-46

65. Шицький І.Б. Правовий статус місцевих господарських судів в Україні: становище і розвиток: автореферат дис.. канд..юрид. наук: спец. 12.00.10 / І.Б.Шицький. – К., 2006. - 20 с.

66. Якуб М.Л. О принципах советского уголовного процесса // Социалистическая законность. – 1951. – № 8. – С. 29-40

1 Добровольская Т.Н. Принципы советского уголовного процесса. – М.: Юрид. лит., 1971. – С. 5

2 Багаутдинов Ф.Н. Публичные и частные интересы в российском уголовном судопроизводстве и гарантии их обеспечения на предварительном следствии: Дисс. … д.ю.н.: 12.00.09 / Научно-исследовательский институт проблем укрепления законности при Генеральной прокуратуре Российской Федерации. – М., 2004. – С. 113-114

3 Ожегов С.И. Словарь русского языка / Под ред. чл.-кор. АН СССР Н.Ю. Шведовой. – 17-е изд., стереотип. – М.: Русский язык, 1985. – С. 515

4 Толковый словарь под ред. Ушакова Д.Н. М.: Гос. изд-во иностранных и национальных словарей. Т.3. – 1939. – С. 16

5 Навроцька В.. Засада диспозитивності та її реалізація в кримінальному процесі України / В.А.Навроцька. – Львів. – 2010.- С. 11

6 Маляренко В.Т. Кримінально-процесуальне законодавство України: питання становлення і розвитку // Право України. – 2003. - №9. – С.4

7 Кримінальний процес України: Підручник / М.М.Михеєнко, В.Т.Нор, В.П.Шибіко. – К.: Либідь. – 1992. – С. 29

8 Шицький І.Б. Правовий статус місцевих господарських судів в Україні: становище і розвиток: автореферат дис.. канд..юрид. наук: спец. 12.00.10 / І.Б.Шицький. – К., 2006.- С. 4

9 Альперт С.А. Принцип публичности (официальности) и его значение в деятельности советских органов предварительного расследования // Ученые записки Харьковск. юрид. инст-та. Вып.9. Харьков. -1957. – С. 50

10 Панько Н.К. Деятельность адвоката-защитника по обеспечению состязательности / Н.К.Панько. – Воронеж: ВГУ. – 2000. – С. 20-21

11 Михеєнко М.М., Нор В.Т., Шибіко В.Н. Кримінальний процес України. – К.: Либідь, 1992. – С. 29

12 Курс лекцій з кримінального процесу за новим Кримінальним процесуальним кодексом України (загальна частина). – К., 2012. – С. 107

13 Михеєнко М.М., Нор В.Т., Шибіко В.Н. Кримінальний процес України: Підруч. – 2-е вид., перероб. і доп. – К.: Либідь, 1999. – С. 35-36

14 Про виконання судами України законодавства і постанов Пленуму ВСУ з питань судового розгляду кримінальних справ і постановлення вироку: Постанова Пленуму ВСУ від 29 червня 1990 р. № 5 // Збірник Постанов Пленуму Верховного Суду України (1972–2004). – Харків: Видавець СПД ФО Вапнярчук Н.М., 2004. – 576 с.

15 Коваленко Є.Г. Кримінальний процес України. Навч.посіб. – К.: Юрінком Інтер, 2003. – С. 44

16 Бандурин С.Г. Публичность как принцип уголовного судопроизводства и его действие в стадии возбуждения уголовного дела: Дисс. … к.ю.н.: 12.00.09. – Саратов, 2004. – С. 58

17 Мірошниченко Т.Н. К вопросу о понятии, способах нормативного закрепления и системе принципов уголовного процесса // Проблемы законности. – Выпуск 29. – Харьков, 1995. – С. 72-75; Телятников В.И. Убеждение судьи. – СПб.: Изд-во Р. Асланова “Юридический центр Пресс”, 2004. – С. 197; Тыричев И.В. Принципы советского уголовного процесса. – М., 1983. – С. 9

18 Уголовно-процессуальное право РФ / Под ред. П.А. Лупинской. – М.: Юрист, 1997. – С. 92

19 Маринів В.І. Принцип особистої недоторканості в кримінальному процесі України: Автореф. дис.... к.ю.н.: 12.00.09 / Нац. юрид. академія ім. Ярослава Мудрого. – Х, 1999. – С. 7; Строгович М.С. Курс советского уголовного процесса. Т. 1. – М.: Наука, 1968. – С. 80

20 Барабаш А.С. Природа российского уголовного процесса, цели уголовно-процессуальной деятельности и их установление. – СПб.: Издательство Р. Асланова “Юридический центр Пресс”, 2005. – С. 32

21 Алексеев С.С. Проблемы теории права. Том 1. – Свердловск, 1972. – С. 105

22 Багаутдинов Ф.Н. Публичные и частные интересы в российском уголовном судопроизводстве и гарантии их обеспечения на предварительном следствии: Дисс. … д.ю.н.: 12.00.09 / Научно-исследовательский институт проблем укрепления законности при Генеральной прокуратуре Российской Федерации. – М., 2004. – С. 112

23 Баландин В.Н. Принципы юридического процесса: Дисс. … к.ю.н.: 12.00.09 – Самара, 1998. – С. 95; Федулов А.В. Реализация принципа публичности (официальности) в современном уголовном судопроизводстве России: Автореф. дисс. … к.ю.н.: 12.00.09 / Нижегородская академия МВД России. – Нижний Новгород, 2002. – С. 8

24 Якуб М.Л. О принципах советского уголовного процесса // Социалистическая законность. – 1951. – № 8. – С. 33

25 Винер Е.А. Уголовно-процессуальные принципы: вопросы системы и пределов действия // Юридическая наука и проблемы формирования демократического правового государства Украина. – Киев: ИСИО, 1993. – С. 112

26 Строгович М.С. Курс советского уголовного процесса. Т. 1. – М.: Наука, 1968. – С. 81

27 Лужанський А. В. Конституційна природа права на доступ до правосуддя в Україні // Держава і право: збірник наукових праць. - 2010. - № 10 (122). – С. 46

28 Лужанський А. В. Доступ до правосуддя: окремі проблеми законодавчого врегулювання // Вісник Верховного Суду України. - 2010. - № 3 (115). – С. 26

29 Михайленко О. Про систему елементів доступності громадян до правосуддя / О. Михайленко // Вісник Академії прокуратури України. – 2007. – № 3. – С. 40

30 Шибіко В.П. Участь захисника у забезпеченні права обвинуваченого на доступ до правосуддя / В.П. Шибіко // Право обвинуваченого на кваліфікований захист та його забезпечення: матер. міжнар. наук.-практ. семінару, 1–2 груд. 2005 р., м. Харків. – Х.: К.: ЦНТ «Гопак», 2006. – С. 41; Шибіко В.П. Забезпечення права особи на доступ до правосуддя як принцип кримінального процесу України / В.П. Шибіко // Ерліхівський збірник. – 2005. – Вип. 4–5. – С. 188

31 Мирза Л.С. Доступ к правосудию: уголовно- процессуальные аспекты: автореф. дисс. канд. юрид. наук. - М., 2004. – С. 8

32 Давиденко С.В. Потерпілий як суб’єкт кримінально-процесуального доказування: автореф. дис. юрид. – Харків, 2007. – С. 8

33 Лазарева В.А. Судебная власть и ее реализация в уголовном процессе / Лазарева В.А. – Самара: Изд-во «Самарский ун-т», 1999. – С. 63; Потерпілий від злочину (міждисциплінарне правове дослідження) / кол. авт. за заг. ред. Ю.В. Бауліна, В.І. Борисова. – Харків: Вид-во Кроссроуд, 2008. – С. 172

34 Мирза Л.С. Доступ к правосудию: уголовно- процессуальные аспекты: автореф. дисс. канд. юрид. наук. - М., 2004. – С. 8

35 Мирза Л.С. Доступ к правосудию: уголовно- процессуальные аспекты: автореф. дисс. канд. юрид. наук. - М., 2004. – С. 8; Лазарева В.А. Судебная власть и уголовное судопроизводство / В.А. Лазарева // Государство и право. – 2001. – №5. – С. 54; Проблеми забезпечення ефективності діяльності органів кримінального переслідування в Україні: монографія / кол. авт.; за заг. ред. В.І. Борисова, В.С. Зеленецького. – Харків: Право, 2010. – С. 258

36 Чепурнова Н.М. Судебный контроль в Российской Федерации: проблемы методологии теории и государственно-правовой практики / Н.М. Чепурнова. – Ростов-на / Д., 1999. – С. 60-61

37 Гловюк І.В. Концептуальні питання тлумачення поняття «правосуддя у кримінальних справах» / І.В. Гловюк // Актуальні проблеми держави та права : збірник наукових праць. Вип. 50. / редкол.: С.В. Ківалов (голов. ред.) та ін. ; відп. за вип. Ю.М. Оборотов.– Одеса: Юридична література, 2009. – С. 141

38 Мирза Л.С. Доступ к правосудию в процессе обжалования в суд действий и решений органов, ведущих расследование / Л.С. Мирза // Российский судья. – 2004. – № 2. – С. 22

39 Моул Нула, Харби Катарина, Алексеева Л.Б. Европейская конвенция о защите прав человека и основных свобод. Статья 6. Право на справедливое судебное разбирательство. Прецеденты и комментарии. – М., 2001

40 Маляренко В.Т. Про оскарження дій (бездіяльності) та процесуальних рішень органів дізнання, слідчого і прокурора / В.Т. Маляренко // Вісник Верховного Суду України. – 2001. – № 6. – С. 51

41 Курс лекцій з кримінального процесу за новим Кримінальним процесуальним кодексом України (загальна частина). – К., 2012. – С. 147

42 Европейские страндарты права на справедливое судебное разбирательство и Российская практика / Под ред. А. В. Деменевой. – Екатеринбург, 2004. – С. 16

43 Трегубов Е. Л. Право на справедливий суд в практиці європейського суду з прав людини / Е. Л. Трегубов // Форум права. – 2010. – № 1. – С. 360

44 Голдер проти Великої Британії: Рішення Європейського суду з прав людини 21 лютого 1975 р.// http://news.yurist-online.com/laws/45470/

45 Філіс проти Греції: Рішення Європейського суду з прав людини //Шевчук С. Судовий захист прав людини: Практика Європейського суду з прав людини у контексті західної правової традиції / С. Шевчук. – Вид. 2-е, випр., доп. – К. : Реферат, 2007. – С. 734

46 Балацький проти України: Рішення Європейського суду з прав людини від 25 жовтня 2007 р. // http://zakon.nau.ua/doc/?uid=1079.5609.0

47 Горнсбі проти Греції: Рішення Європейського суду з прав людини // Практика Європейського суду з прав людини. Рішення. Коментарі. – 1999. - № 3. – С. 148-149

48 Практика Європейського суду з прав людини. Рішення. Коментарі. – 2000. - №4. – С. 46

49 Матос і Сільва проти Португалії 16 вересня 1996 р // http://www.marazm.org.ua/document/konvencii/index.php?file

50 Кварант про­ти Швейцарії // Case of Quaranta v. Switzerland. Judgment of the European Court of Human Rights, 24 May 1991 (Application no. 12744/87) [Електронний ресурс]. – Режим доступу до документа: http:// cmiskp.echr.coe.int////tkp197/viewhbkm.asp?action

51 Джон протии Великобританії від 28 вересня 1995 року та 25 січня 1996 р. // http://coe.kiev.ua/hr/case/12.html

52 Банчук О., Куйбіда Р. Вимоги статті 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод до процедури здійснення правосуддя. –К., 2005. – С. 79

53 Бурдов проти Росії: Рішення Європейського суду з прав людини // Практика Європейського суду з прав людини. Рішення. Коментарі. – 2002. - №3. – С. 24

54Шмалько проти України: Рішення Європейського суду з прав людини // Вісник Верховного Суду України. – 2004. - № 9 (49). – С. 30

55 Ромашов проти України: Рішення Європейського суду з прав людини // Вісник Верховного Суду України. – 2004. - № 11 (51). – С. 33

56 Хотинська О. З. Преюдиціальність як прояв обов’язковості судових рішень // Вісник Академії адвокатури України. – 2005. – Вип. 4. – С. 37

57 Хотинська О. З. Обовязковість судових рішень як конституційна засада судочинства України. Автореф. дис.. канд.. юрид. н. – К., 2006. – С. 5

58 Конституція України: Науково-практичний коментар / В. Б. Авер'янов, О. В. Батанов, Ю. В. Баулін та ін. - Харків: Видавництво "Право"; К.: Концерн "Видавничий Дім "Ін Юре", 2003. - С. 651 - 652

59 Комиссаров К. И. Некоторые аспекты соотношения гражданского и гражданско процессуального права // Проблемы гражданско правовой ответственности и защиты гражданских прав : сб. ученых тр. - Свердловск, 1973. - Вып. 27. – С. 85

60 Григорєва В. В. Правовий режим судового рішення у господарському процесі. Автореф. дис.. канд.. юрид. н. – Донецьк, 2009. – С. 17

61 Ігонін Р. В. Принципи судової влади // Вісник Академії адвокатури України. – 2011. – № 1(20). – С. 26-27

62 Вюник М. С. Законна сила вироку суду в кримінальному процесі // Форум права. – 2012. - № 2. – С. 103

63 Кот О. До питання щодо законної сили судових актів у господарському процесі // Право України. – 2010. - № 4. – С. 300

64 Каминская В. И. Учение о правовых презумпциях в уголовном процессе. – М., 1948. – С. 128

65 Бережний І. О. Преюдиціальність судових рішень у кримінальних справах. Автореф. дис.. канд. юрид. н. – Х., 2003. – С. 10

66 Матвиенко Е. А., Бибикало В. Н. Уголовное судопроизводство по исполнению приговора. – Минск, 982. – С. 40

67 Кримінальний процесуальний кодекс України: Закон України від 13 квітня 2012 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2013. - № 9-10. - № 11-12. - Ст.88

68 Хотинська О. З. Обовязковість судових рішень як конституційна засада судочинства України. Автореф. дис.. канд.. юрид. н. – К., 2006. – С. 8

69 Кримінальний процесуальний кодекс України: Закон України від 13 квітня 2012 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2013. - № 9-10. - № 11-12. - Ст.88

27