136. Необхідність укладання договору між аудитором та замовником визначається:

1) МСА315;

2) Законом України «Про аудиторську діяльність»;

3) Кодексом етики для професійних бухгалтерів;

4)МСА210

137. У договорі на проведення аудиту та надання інших аудиторських послуг обов’язково зазначається

1) термін договору, обсяг аудиторських послуг, розмір і умови оплати, відповідальність сторін;

2) термін договору, термін перевірки, розмір і умови оплати, відповідальність сторін;

3) термін договору, термін перевірки, обсяг аудиторських послуг, розмір і умови оплати, відповідальність сторін;

4) термін договору, мета перевірки, термін перевірки, обсяг аудиторських послуг, розмір і умови оплати, відповідальність сторін.

138. Процедури вивчення внутрішнього контролю слід здійснювати на етапі:

1) планування аудиторської діяльності;

2) оцінки ризику суттєвого викривлення;

3) складання аудиторського звіту;

4) формування аудиторського висновку.

139. План аудиту складається на стадії:

1) Дослідній;

2) Організаційній;

3) Завершальній.

140. Суб’єктами аудиту є :

1) Аудитори і аудиторські фірми;

2) Органи державного контролю;

3) Служба внутрішнього контролю підприємства;

4) Аудитори і аудиторські фірми, служба внутрішнього контролю підприємства.

141. Організацію аудиторської діяльності в Україні очолює:

1) Спілка аудиторів України;

2) Кабінет міністрів України;

3) Аудиторська палата України;

4) Верховна Рада України.

142. Проведення аудиту підприємства здійснюється на підставі:

1) Листа-замовлення;

2) Договору;

3) Листа – зобов’язання;

4) Наказу.

143. Документ, що засвідчує кваліфікаційну придатність на проведення аудиту, має назву:

1) Свідоцтво;

2) Сертифікат;

3) Ліцензія;

4) Патент.

144. Внесені до Реєстру суб’єкти аудиторської діяльності не повинні:

1) дотримуватись вимог чинного законодавства;

2)звітувати перед АПУ;

3)вносити щорічні платежі;

4)повідомляти про зміни в документах, поданих в АПУ.

145. Прийомом документального контролю є:

1) інвентаризація;

2) зустрічна перевірка;

3) контрольний запуск сировини;

4) спостереження.

146. Прийомом фактичного контролю не є:

1) експертна оцінка;

2) контрольний замір;

3) обстеження;

4) взаємний контроль операцій.

147. Закон України «Про аудиторську діяльність» було прийнято у:

1) 2005р.

2) 1995р.

3) 1993р.

4) 1991р.

148. Аудит – це:

1) перевірка даних обліку і показників звітності з метою висловлення незалежної думки аудитора про її достовірність та відповідність вимогам законів України;

2) перевірка даних обліку і показників звітності з метою висловлення незалежної думки аудитора про її доцільність та відповідність вимогам законів України;

3) перевірка даних обліку і показників звітності з метою висловлення думки суб’єкта контролю про її достовірність та відповідність вимогам законів України;

4) перевірка даних обліку і показників звітності з метою висловлення незалежної думки аудитора про її обгрунтованість в усіх суттєвих аспектах та відповідність вимогам законів України.

149. Метою аудиту відповідно до МСА є:

1) визначення і попередження помилок;

2) надання допомоги керівництву в підготовці фінансової звітності;

3) перевірка фінансової звітності і висловлення про неї думки.

150. Які послуги не має право надавати аудитор:

1) консультування клієнта з приводу розміщення власних активів у цінні папери інших підприємств;

2) поновлення бухгалтерського обліку під час проведення аудиту;

3) оцінка об’єктів нерухомості;

4) представлення інтересів клієнта в судових органах?

151. Звітність яких з перелічених нижче суб’єктів підлягає обов’язковому щорічному аудиту:

1) сільськогосподарських підприємств;

2) публічних акціонерних товариств;

3) товариств з обмеженою відповідальністю;

4) господарюючих суб’єктів з річним господарським оборотом менш як двісті п’ятдесят неоподатковуваних мінімумів?

152. Фізична особа (громадянин України):

1) не може займатись аудиторською діяльністю;

2) може займатись аудиторською діяльністю після реєстрації як приватний підприємець;

3) може займатись аудиторською діяльністю після отримання сертифіката аудитора та подвійної реєстрації: як приватний підприємець та як суб’єкт аудиторської діяльності;

4) може займатися аудиторською діяльністю після проходження сертифікації.

153. Офіційний документ, який засвідчує право громадяни­на України на здійснення аудиту підприємств і банків на те­риторії України, це:

а) сертифікат аудитора;

б) посвідчення аудитора;

в) свідоцтво аудитора;

г) диплом аудитора.

154. Чи може проводити перевірку аудитор, який є засновником підприємства, що перевіряється:

1) ні;

2) так;

3) може, якщо аудитора включено до Реєстру суб’єктів аудиторської діяльності?

155. Свідоцтво про включення до Реєстру суб’єктів аудиторської діяльності видається терміном на:

1) п’ять років;

2) один рік;

3) три роки.

156. Чи має право аудитор самостійно визначати форми і методи аудиту:

1) ні, це визначається нормативними актами України;

2) форми і методи аудиту визначає керівництво суб’єкта перевірки;

3) так, це його право.

157. Аудиторський ризик має такі складові:

1) властивий ризик, ризик контролю, ризик невиявлення;

2) властивий ризик, ризик контролю;

3) ризик контролю, ризик невиявлення;

4) ризик контролю, ризик не виявлення, ризик аналітичного огляду.

158. Аудиторський ризик – це:

1) імовірність невиявлення помилок системою внутрішнього контролю;

2) імовірність невиявлення суттєвих помилок у процесі проведення вибіркової перевірки;

3) імовірність складання неправильного висновку про перевірену фінансову звітність;

4) ризик, притаманний бізнесу клієнта, зумовлений характером і умовами діяльності організації.

159. Які розділи повинні бути у договорі на проведення аудиту:

1) вступ, основна частина, висновок;

2) мета, обсяг аудиту, гонорар, строки виконання, відповідальність сторін, юридичні адреси;

3) обов’язки сторін, обсяг робіт, відповідальність тощо;

4) предмет договору, період перевірки, строк перевірки, мета і масштаб аудиту, права і обов’язки сторін, відповідальність сторін, реквізити сторін?

160. Визначте дії аудитора на етапі оцінки інформації про бізнес клієнта відповідно до вимог МСА:

1) розроблення загального плану аудиту;

2) ознайомлення з інформацією про зовнішні чинники, що впливають на господарську діяльність економічного суб’єкта;

3) розроблення програми перевірки;

4) визначення витрат праці.

161. Чи мають право аудитори при проведенні аудиторських перевірок отримувати необхідну інформацію від третіх осіб:

1) мають право в будь-якій формі;

2) мають право лише за письмовим запитом;

3) не мають права?

162. Які з перелічених доказів мають найбільший рівень надійності:

1) внутрішні документи фірми;

2) письмове пояснення, отримане від керівництва фірми;

3) документи, отримані від третьої сторони;

4) інформація, отримана аудитором у результаті проведення аналітичних процедур?

163. Служба внутрішнього аудиту на підприємстві виконує такі функції:

1) контрольні;

2) контрольні та аналітичні;

3) аналітичні (здійснює аудит ефективності);

4) контрольні або аналітичні.

164. Реєстр аудиторів і аудиторських фірм веде:

1) Міністерство фінансів;

2) Аудиторська палата;

3) Рахункова палата;

4) Податкова адміністрація.

165. До аудиторських процедур відносять:

1) спостереження, запит, підтвердження;

2) складання робочих документів;

3) формування аудиторського висновку.

166. Який вид аудиторського висновку не існує:

1)Умовно-позитивний;

2)Умовно-негативний;

3)Негативний;

4)Позитивний.

167. З якої процедури після укладення договору необхідно починати перевірку фінансової звітності:

1) планування аудиту;

2) запитання клієнта про наявність претензійних сум;

3) отримання письмових пояснень від керівництва фірми-клієнта;

4) ознайомлення з організацією внутрішнього контролю.

168. Аудиторський висновок про фінансову звітність клієнта є:

1) підтвердженням аудиторською фірмою правильності і точності визначення всіх показників бухгалтерської і статистичної звітності;

2) актом перевірки фінансово-господарської діяльності;

3) думкою аудиторської фірми про достовірність фінансової звітності в усіх суттєвих аспектах;

4) рекомендаціями з усунення виявлених недоліків у веденні бухгалтерського обліку;

169. Аудиторський висновок подається в обов’язковому порядку аудиторською фірмою:

1) тільки клієнту;

2) клієнту і місцевій податковій службі;

3) клієнту і всім користувачам фінансової звітності клієнта за їх вимогою;

4) клієнту і до Аудиторської палати.

170. Аудитори, які пройшли атестацію та бажають працювати самостійно, а також аудиторські фірми починають свою діяльність:

1) після одержання сертифіката;

2) після одержання ліцензії;

3) після державної реєстрації як суб'єкта підприємницької ді­яльності, одержання сертифіката та включення в державний Ре­єстр аудиторів;

4) після складання кваліфікаційного іспиту.

171. Аудиторський висновок про фінансову звітність являє собою:

1) інформацію про своєчасність і повноту сплати податків;

2) відомості про фінансовий стан суб’єкта, що перевіря­ється;

3) думку про достовірність фінансової звітності;

4) думку аудитора про достовірність фінансової звітності в усіх суттєвих аспектах.

172. Якщо аудитору відмовлено в наданні додаткової інформації (пояснень) щодо об’єкту перевірки він повинен:

1) розірвати договір на проведення аудиту;

2) надати безумовно-позитивний висновок;

3) надати умовно-позитивний висновок;

4) надати висновок за видом, відповідним рівню невпевненості або незгоди аудитора.

173. Які аудиторські докази будуть використані при перевірці основних засобів за критерієм «існування»:

1) акт приймання-передачі;

2) товарно-транспортна накладна;

3) платіжне доручення;

4) інвентарна картка.

174. Аудитор визнає правильним віднесення витрат на придбання необоротних активів на рахунок:

1) адміністративних витрат;

2) капітальних інвестицій;

3) довгострокових фінансових інвестицій;

4) виробничих запасів.

175. Яким доказам аудитор повинен віддавати перевагу під час перевірки рахунків клієнта у банках:

1) усним повідомленням клієнта;

2) документам з обліку операцій на рахунках у банках;

3) випискам банку;

4) результатам зустрічної перевірки?

176. Які прийоми використовує аудитор при перевірці своєчасності оприбуткування готівки, отриманої з рахунку в банку, та її збереження у касі підприємства:

1) спостереження;

2) інвентаризація;

3) огляд приміщення каси;

4) звіряння записів у касовій книзі і виписок банку?

177. Які з наведених завдань не належать до комплексу завдань з оплати праці, що необхідно перевірити аудитору:

1) облік і контроль виробітку і нарахування заробітної плати працівників-відрядників;

2) розрахунки з визначення середньої заробітної плати;

3) розрахунки за підзвітними сумами;

4) розрахунки утримань із заробітної плати фізичних осіб?

178. Під час дослідження системи внутрішнього контролю аудитор встановив, що на підприємстві більше двох років не проводилася інвентаризація матеріальних цінностей, що є недоліком системи:

1) бухгалтерського обліку;

2) контрольних процедур;

3) бухгалтерського обліку і внутрішнього контролю;

4) внутрішнього контролю.

179. У сучасних умовах використовують такі способи обробки інформації в аудиті:

1) ручний;

2) механічний;

3) автоматизований;

4) усі перелічені.

180. При перевірці облікової політики основних засобів встановлюють дотримання вимог:

1) МСА 300;

2) П(С)БО 7;

3) МСА 700;

4) П(С)БО 16.

181. Аудит фінансових результатів передбачає перевірку рахунків:

1) 6 і 7 класу;

2) 7 і 8 класів;

3) 7 і 9 класів;

4) 7, 8 і 9 класів.

182. Обов’язковою умовою створення аудиторської фірми є:

1) наявність хоча б одного сертифікованого аудитора;

2) наявність трьох сертифікованих аудиторів;

3) штат працівників має становити не менше 10 осіб;

4) директором має бути особа з вищою юридичною освітою.

183. Хто такий аудитор?

а) інспектор ДПС;

б) випускник ВУЗу за спеціальністю «Облік і аудит»;

в) особа, яка має сертифікат аудитора, здійснює діяльність у складі аудиторської фірми або самостійно;

г) працівник міністерства.

184. Хто встановлює форми та методи проведення зовнішнього аудиту?

а) аудитор самостійно відповідно до мети аудиту;

б) замовник на рівні підприємства;

в) МСА;

г) визначено Законом «Про аудиторську діяльність».

185. Рівень ризику та суттєвості зазначається в:

а) плані та програмі аудиту;

б) договорі на проведення аудиту;

в) листі-зобов’язані;

г) листі-замовленні.

186. Розробка загальної стратегії й детального підходу до очікуваного характеру, часу та обсягу аудиту – це:

а) тактика аудиту;

б) методика аудиту;

в) планування аудиту;

г) аудиторські процедури.

187. Процедура одержання аудиторських доказів, яка відповідно до МСА 500 полягає у вивченні процесів або процедур, виконуваних іншими особами, має назву:

1) інспектування;

2) підрахунок;

3) запит;

4) спостереження.

188. Процедура одержання аудиторських доказів, яка відповідно до МСА 500 полягає у перевірці записів, документів або матеріальних активів, має назву:

1) інспектування;

2) підрахунок;

3) запит;

4) спостереження.

189.Процедура одержання аудиторських доказів, яка відповідно до МСА 500 полягає у пошуку і одержанні інформації у обізнаних осіб, має назву:

1) інспектування;

2) підрахунок;

3) запит;

4) спостереження.

190. Питання визначення суттєвості в аудиті регламентує:

1) МСА 700;

2) Закон України «Про аудиторську діяльність»;

3) МСА 320;

4) МСА 500.

191. Визначення мети при аудиті регламентує:

1) МСА 700;

2) Закон України «Про аудиторську діяльність»;

3) МСА 200;

4) МСА 500.

192. Здійснення планування в аудиті регламентує:

1) МСА 700;

2) МСА 300;

3) МСА 320;

4) МСА 500.

193. Фундаментальні принципи професійної етики аудиторів встановлені:

1) Кодексом професійної етики бухгалтерів;

2) МСА 300;

3) Законом України «Про аудиторську діяльність»;

4) Положенням з контролю якості аудиторських послуг.

194. Твердження, яке використовує аудитор згідно з МСА 500, що передбачає відображення всіх операцій і подій, які мають бути відображені у фінансовій звітності, має назву:

1) повнота;

2) відсікання;

4) існування;

3) відображення.

195. Твердження, яке використовує аудитор згідно з МСА 500, що передбачає відображення операцій і подій у відповідному звітному періоді, має назву:

1) повнота;

2) відсікання;

4) існування;

3) відображення.

196. З якого року аудиторська діяльність в Україні регламентується Міжнародними стандартами аудиту:

1)2010;

2)1999;

3)1993;

4)2004.

197. Аудиторські фірми згідно чинного законодавства мають право:

а) залучати на договірній основі до аудиторської перевірки аудиторів, працюючих самостійно;

б) вилучати первинні документи і облікові регістри по фактах виявлених порушень або зловживань;

в) вимагати від керівництва клієнта звільнення з посади осіб, винних у виявлених зловживаннях;

г) повідомляти державну податкову адміністрацію про всі факти виявлених порушень або зловживань.

198. Суб’єкти внутрішнього аудиту звітують перед:

1) керівництвом підприємства;

2) головним бухгалтером;

3) економічною службою;

4) службою безпеки.

199. Ненавмисне перекручення фінансової інформації в результаті арифметичних або логічних помилок у облікових записах і розрахунках відповідно до МСА 240 має назву:

1) шахрайство;

2) помилка;

3) недбалість;

4) злочин.

200. Що із перерахованого не є формою шахрайства:

1) маніпуляція обліковою політикою;

2) фальсифікація бухгалтерських документів і записів;

3) неправильне представлення в обліку фактів господарської діяльності внаслідок несвідомих дій;

4) невідповідне відображення записів у обліковій політиці.

201. Чи є різниця між негативним висновком і відмовою від видачі висновку?

а) немає ніякої різниці.

б) підставою для негативного висновку є фундаментальна незгода, а для відмови - фундаментальна невпевненість.

в) причини рішення одні й ті ж самі, але відмова для клієнта більш вигідніша.

г) підставою відмови є несуттєвість виявлених відхилень.

202. Документ, що містить послідовний перелік робіт для досягнення мети аудиту має назву:

1) договір на проведення аудиту;

2) лист-зобов’язання;

3) тест внутрішнього контролю;

4) план аудиту.

203. Що із переліченого не є процедурою одержання аудиторських доказів:

1) спостереження;

2) вибірка;

3) інспектування;

4) підрахунок.

204. Внутрішні стандарти, розроблені аудитором, мають бути спрямовані на:

1) розкриття переліку робочої документації;

2) затвердження процедур обмеження доступу та надійності збереження;

3) стандартизацію вимог до складання документації;

4) усі відповіді вірні.

205. Впровадження внутрішнього контролю на підприємстві регулюється:

1) незалежним аудитором;

2) керівником підприємства;

3) податковою інспекцією;

4) контроль-ревізійним управлінням.