Клінічна класифікація герх

1. Эрозивна ГЕРХ, (ендоскопічний позитивний варіант, ГЕРХ з езофагітом). Ступінь езофагіта виявляється у відношенні з ендоскопічною Лос–Анджелеською класифікацією.

• Ступінь А: одно (або більше) уражень, менше 5 мм., обмежене одною складкою слизової оболонки стравоходу.

• Ступінь В: одно (або більше) уражень слизової оболонки більше 5 мм., обмежені одною складкою стравоходу.

• Ступінь С: одно або більше уражень слизової оболонки, яке розповсюджується на дві складки (або більше ), що займає менше ¾ кільця стравоходу.

• Ступінь Д: одно (або більше) ураження слизової оболонки, яке займає більше ¾ кільця стравоходу.

Ускладнення ерозивної ГЕРХ:

• Пептичні виразки стравоходу

• Кровотечі

• Стриктури стравоходу

• Первинна аденокарцинома

2. Неерозивна ГЕРХ (неерозивна рефлюксна хвороба – ГЕРХ ендоскопічно негативний варіант , ГЕРХ без езофагіту)

3. Стравохід Баррета – (кишкова метаплазія неповного типу в дистальному відділі стравоходу)

• Короткий сегмент стравоходу Баррета – зміщення Z лінії проксимально від стравохідно –шлункового переходу і/або нерівна Z лінія з «язиками» циліндричного епітелію менше 3 см.

• Довгий сегмент стравоходу Баррета – зміщення Z лінії проксимально від стравохідно-шлункового переходу і-або нерівна Z лінії з язиками циліндричного епітелію більше 3см.

СБ визначають як зміна епітелію дистального відділу стравоходу по циліндричному типу будь-якої довжини, яке може бути розпізнано при ендоскопії. Відповідно до празьких рекомендацій (в 2004 р.), циліндрична метаплазія дистального відділу стравоходу, тобто СБ, може бути встановлена ​​за результатами ендоскопічного дослідження і морфологічної верифікації.

Діагностика герх

• ІПП - тест! анкетування

• Багатогодинний добовий моніторинг рН стравоходу - високоефективний метод, дозволяє не тільки встановити наявність рефлюксу, але й оцінити його характер, тривалість епізодів, індивідуально підібрати дозу препарату

• Рентгенологічне дослідження стравоходу та шлунка з навантажувальними пробами та контрастуванням - має обмежене застосування, використовується для уточнення діафрагмальних гриж

• Езофаготонокімографія - тиск в різних відділах стравоходу

• Імпендансометрія (24 год.) - «Золотий стандарт»

• ГФДС - дозволяє діагностувати «ендоскопічно позитивні» форми ГЕРХ

• Хроматографічне дослідження слизової стравоходу

• Добове визначення білірубіну

Відмінність НЕРХ від ерозивної ГЕРХ

• Виразність печії при НЕРХ не менше, ніж при ерозивної ГЕРХ

• НЕРХ зустрічається частіше у молодому віці у жінок, осіб з дефіцитом маси тіла, меншою частотою супутніх діафрагмальних гриж

• При НЕРХ достовірно часто зустрічаються екстраезофагальні і атипові прояви ГЕРХ

• При НЕРХ частіше зустрічаються рефрактерні форми рефлюксу

• НЕРХ частіше не прогресує

• Алкоголь, куріння, тривалість симптомів інфікування Нр в обох групах зустрічаються без достовірних відмінностей

Ускладнення ерозивної ГЕРХ:

• Виразки стравоходу

• Кровотечі

• Стриктури стравоходу

• Неерозивна ГЕРХ (неерозивна рефлюксна хвороба - НЕРХ ендоскопічно негативний варіант, ГЕРХ без езофагіту)

• Стравохід Баррета - (кишкова метаплазія неповного типу в дистальному відділі стравоходу).

Серед факторів ризику розвитку ускладнень ГЕРХ найбільше значення мають:

• Частота виникнення і тривалість існування симптомів (печія)

• Ступінь ерозивного езофагіту

• Наявність грижі стравохідного отвору

• Ожиріння при індексі маси тіла більше 30

Диференціальний діагноз

• При дисфагії - з доброякісними та злоякісними пухлинами, пептичними стриктурами, аортальною дисфагією, медіастинальною аденопатією, ахалазією, склеродермією та ін..

• При ШКТ - кровотечі - з синдромом Мелорі-Вейса, з кровотечею з розширених вен стравоходу, виразковою кровотечею.

• При БОС - з БА, ХОЗЛ

• При кардіальній болі - з ІХС

Формулювання діагнозу:

• ГЕРХ, рефлюкс езофагіт;

• ГЕРХ рефлюкс гастрит;

• ГЕРХ стриктура стравохода;

• ГЕРХ, стравохід Баретта;

• Кашель рефлюксной природи;

• Бронхіальна астма рефлюксной природи.