- •49. Вимоги до якості прасок.
- •50. Основні положення механізму збирання та утримання пилу в пилососах.
- •51. Класифікація приладів для прибирання.
- •52. Конструкція пилососів для сухого очищення.
- •53. Споживні властивості та вимоги до якості пилососів.
- •54. Конструктивні особливості багатофункціональних приладів.
- •55. Класифікація, асортимент і будова основних видів нагрівальних приладів.
- •56. Прилади з індивідуальним електроприводом.
- •57. Прилади з універсальним електроприводом.
- •58. Прилади для опалювання приміщень.
- •59. Побутові кондиціонери.
- •60. Товарознавча характеристика вентиляторів та приладів для зволоження повітря.
- •29. Вимоги до якості палива
- •30. Показники якості бензину автомобільного за дсту 4063-2001.
60. Товарознавча характеристика вентиляторів та приладів для зволоження повітря.
Прилади для зволоження повітря. Призначені для підвищення рівня вологості повітря (60-70%) у приміщеннях. Існує аерозольний спосіб зволоження повітря за рахунок самоплинного або примусового зволоження вологи. Зволожувач складається з корпусу, нижня частина якого призначена для води. В корпусі встановлений ЕД, на валу якого міститься крильчатка з конусом для підйому води. Вода надходить до крильчатки, звідки відцетр силою викидається на решітку і подрібнюється на дуже маленькі частинки. Більш важкі частки води надходять до корпусу. Класифікують за типом – без регулювання та з регулюванням продуктивності розсіювання води.
Вентилятори. Призначені для штучного переміщення і циркуляції П, його вентиляції. Класифікують: Залежно від призначення – для обдування, перемішування повітря, для надходження свіжого і витягування забрудненого повітря. Залежно від місця встановлення – настільні, підлогові, настільно-настінні, віконні, універсальні, для витягування, ручні, стельові, автомобільні. За можливістю змінювати напрям П – без зміни напряму, зі зміною напряму у вертикальній або горизонтальній площині, з коловою зміною напряму повітря, реверсивні – з електор реверсуванням В. Режим роботи – S1- для інших.,S2,S3-для ручних.
Технічні параметри – номін напруга, продуктивність, діаметр роб крильчаситки, діапазон регулювання, рівень куту, шум, наявність пульта керування. Надійність визнач надійністю ЕД.
29. Вимоги до якості палива
Па́ливо — горючі природні або штучні тверді, рідкі або газоподібні речовини, які при спалюванні слугують джерелом теплової енергії. Основною складовою частиною яких є вуглець.
Вимоги до якості палив постійно підвищуються. Насамперед це стосується вмісту сірки (у всіх видах нафтопродуктів), ароматичних вуглеводнів (у бензинах, дизельних паливах), бензолу, олефінів і летких вуглеводнів фракцій С4 і С5 (у бензинах).
Розглянемо вимоги до якості палива на прикладі дизельного палива.
Для забезпечення повного, а також якісного згоряння палива до нього ставляться такі найголовніші експлуатаційні вимоги:
• добра прогонність — здатність нафтопродукту транспортуватися крізь фільтри, сепаратори, отвори як вимога безперебійної надійної роботи насоса високого тиску;
• забезпечення тонкого розпилення та гарне сумішоутворення;
• надійне запалювання;
• повне згоряння;
• м'яка робота двигуна;
• найменше утворення нагару і відкладень у зоні розпилювачів форсунок та в камері згоряння;
• найменша корозійна активність;
• якомога більша стабільність при довгому зберіганні, а також транспортуванні;
• невелика токсичність.
Від якості дизельного палива залежить надійність роботи двигуна і, як наслідок, витрати на його обслуговування та ремонт. Знання властивостей дизельного палива й уміння його застосовувати є одним з аспектів, що визначають використання машин із дизельними двигунами.
30. Показники якості бензину автомобільного за дсту 4063-2001.
Показники якості бензину марки А-95:
Густина за температури 20 °С. кг/ма, у межах 725-780;
Детонаційна стійкість: октанове число за дослідним методом, не менше 98,0; октанове число за моторним методом, не менше 88,0;
Фракційний склад: температура початку перегонку °С, не нижче ЗО; 10 % переганяються за температури, °С, не вище 75; 50 % переганяються за температури, °С, не вище 120; 90 % переганяються за температури, °С. не вище 190; кінець кипіння, °С, не вище 215; залишок у.колбі, %, не більше 1,5; залишок і втрати, %, не більше 4.0;
Тиск насичених парів бензину. кПа. не більше 79.9;
Кислотність, мг КОН на 100 см3 бензину, не більше 3;
Концентрація фактичних смол, мг на 100 см3 бензину, не більше: на місці виробництва 5; на місці споживання 10;
Індукційний період бензину на місці виробництва. хп. не менше 360;
Масова частка сірки, %, не більше 0.05;
Колір безбарвний або блідо-жовтий;;
Концентрація свинцю, г на 1 дм3 бензину, не більше 0,013;
Сумарний вміст ароматичних вуглеводнів, % мас, "' не більше 42;
Масова частка бензолу, %, не більше 5,0;
Масова частка кисню, %, не більше 2,7;
Масова частка кисневих сполук, %, не більше: метанолу – 3, етанолу - 5 , ізопропілового спирту - 10 , ізобутилового спирту - 7 , третбутилового спирту - 15 , простих ефірів - 10 .
