49. Вимоги до якості прасок.

Головною функціональною властивістю приладів для прасування є якісне прасування текстильних матеріалів без їх пошкодження. Якість прасування, тобто її кількісний показник, дуже важко визначити, тому за критерії якості прасування були обрані фізико-механічні параметри, до яких належать температурні режими обробки білизни, тривалість волого-теплової обробки (ВТО), інтенсивність пароутворення, тривалість і витрати пари, тиск та ін., які регламентовані відповідними нормативними документами.

До температурних показників належать час нагрівання робочої поверхні приладу, рівномірність її нагрівання, температура в центрі підошви, середня максимальна температура, температура надмірного нагрівання, циклічне коливання температури, зниження температури підошви за умови навантаження, стабільність роботи терморегулюючих пристроїв. Усі ці показники, в тій чи іншій мірі, стосуються приладів для прасування, незалежно від їх конструктивних особливостей; різниця полягає в методах вимірювання параметрів. Тому доцільно розглянути вимоги до якості приладів для прасування на прикладі прасок.

Рекомендована температура надмірного нагрівання в найбільш гарячій точці підошви праски після першого ввімкнення щодо середнього значення температур за п'ять останніх циклів (з дев'яти) не повинна перебільшувати ЗО °С.

Циклічне коливання температури в найбільш гарячій точці підошви не повинно перебільшувати 20 °С середнього значення температури підошви праски у сталому тепловому режимі.

Температура в центрі підошви має відповідати рекомендованим значенням при встановленому покажчику температури терморегулятора проти центрів символів умов прасування.

Середня максимальна температура в центрі підошви праски при граничному положенні покажчика температури терморегулятора не повинна перевищувати 250 °С.

Підошва праски повинна нагріватися рівномірно. Різниця між середнім значенням температури нагрівання підошви і середнім значенням однієї з встановлених точок не повинна перевищувати 10 °С.

Стабільність роботи терморегулятора визначається дозволеним відхиленням від заданого значення температури, яке не повинно перевищувати 10%.

Тривалість та інтенсивність утворення пари для прасок типів ПТП і ПТПР визначається місткістю бачка, яка повинна забезпечувати тривалість паріння не менш як 15 хв і середню інтенсивність 8 г/хв.

Праски з розбризкувачами води (типів ПТР і ПТПР) повинні забезпечувати зволоження тканини шляхом розбризкування води на ділянці площею не менш як 200 см2 триразовим натискуванням на кнопку розбризкування.

50. Основні положення механізму збирання та утримання пилу в пилососах.

Якiсть побутової прибиральної технiки визначається ступенем очищення поверхонь вiд твердого або рiдкого бруду. Ступiнь очищення значною мiрою визначається взаємодiєю повiтряного потоку з забрудненнями i умовами транспортування окремих його часток в аеродинамiчному трактi приладу з наступним розподiлом фаз на тверду (рiдку) i газову.

Вакуумний спосiб очищеняя поверхонь (сухе чищення) грунтується на використаннi енергiї повiтряного потоку. Рух повiтря, його швидкiсть, тиск та iншi параметри обумовленi роботою повiтровсмоктувального агрегату (ПВА), який є основним робочим вузлом будь-якого пилососа.

Рухомий потiк повiтря характеризується швидкiстю (v, м/с) витратою повiтря (Q, м3/с), повним статичним i динамiчним тиском (Р, Па), розрiдженням (Н, кПа) та iншими аеродинамiчними параметрами, якi залежать вiд конструкцiї приладiв i, зокрема, наприклад, вiд перетину повiтряного тракту, який на рiзних дiлянках пилососа має неоднакові) значення.

Чим бiльша площа перерiзу, тим менша швидкiсть потоку. Природно, що змiна площi перерiзу зумовлює змiни тиску повiтряного потоку Взаємозвязок мiж значеннями тиску, якi обумовленi рiзними площами перетину, визначається рiвннянням Бернуллi.

Із рiвняння Бернуллi випливас, що динамiчний тиск повiтря пропорцiйний квадрату швидкостi його руху.

Статичним називають тиск, який дiє на стiнки повiтропроводу; динамiчним - тиск, який потрiбний для переходу iз стану спокою до вiдповiдної швидкостi потоку повiтря.

Кiнетична енергiя повiтряного потоку повинна забезпечувати вiдривання частинок забруднення вiд поверхонь, транспортування їх повiтропроводом i фiльтрацiю повiтря (розподiл фаз).

Вiдомо, що утримання забруднень будь-якою поверхяею обумовлене дією адгезiйних сил притягання, якi залежать вiд властивостей контактуючих сил i складаються в загальному випадку iз сил молекулярної, електричної та сил капiлярної взаємодії.

Сили молекулярної взаемодiї (кулонiвськi сили) обумовленi взаемодiєю електрично заряджених частинок бруду i поверхнi за навностi визначеного зазору мiж ними.

Електричнi сили виникають пiд час контакту частин з поверхнею i залежать вiд властивостей контактуючих пар. Електричнi сили пропорцiйнi площi контакту i можуть перевищувати iншi сили внаслiдок впливу рiзних факторiв, у тому числi кулонiвських сил, особливо при наявностi зовнiшнього електричного поля. Так, у випадках, коли частинки попередньо зарядженi (пiд час експлуатацiї синтетичних пiдлогових килимiв, особливо в умовах низького рiвня вiдносної вологи середовища та у разi вiдсутностi або низької ефективностi дiї антистатичних речовин) виникас електричне поле, яке має досить велику напруженiсть.