Словник термінів

„Велес книга” – літопис язичницьких жреців IX ст., описує історію дохристиянської Русі, починається приблизно від 650 р. перед Різдвом Христовим, закінчується князюванням Аскольда в кінці IX ст. Написана слов‘яно-руською мовою.

Гуманізація суспільства – зміна підходів до політичної, економічної, соціальної, культурної й інформаційної сфер життя. Універсальним критерієм державної політики стає людина як концептуальна основа розвитку суспільства.

„Літопис Аскольда” – започаткований близько 865 – 866 р. і доведений до 883 р.

Менталітет – явище більше соціально-культурне, ніж біологічне. Він не являє собою чогось абсолютно унікального і оригінального. Це - індивідуальна комбінація прикмет, рис характеру тощо, які досить поширені у світі й спільні багатьом народам; національний характер, образ мислення, поведінки тощо.

Метод дослідження (вивчення) – сукупність прийомів, здатних забезпечити одержання, переробку та засвоєння потрібної інформації.

Методологічні принципи – теоретичні положення, основоположні принципи пізнання, які беруться за основу наукового дослідження, вивчення чи практичного вирішення тієї чи іншої проблеми.

Неісторична нація – за деякими визначеннями переважно зарубіжної історіографії це народ, який тривалий час свого історичного існування не мав власної держави (т. зв. бездержавна нація).

Об’єкт вивчення – те, з чим людина взаємодіє в процесі пізнання. В історичній науці – це археологічні знахідки, різного роду письмові свідчення (літописи, офіційні документи, мемуари, наукова література та інші джерела історичного пізнання).

Політична правосуб'єктність – правовий статус входження того чи іншого етносу (нації, народності, територіального утворення) в політично-адміністративний устрій держави.

Предмет вивчення – та частина об’єктивного світу, пізнання якої є метою даної науки. Для історичної науки - це минуле, у всіх його проявах.

Суверенітет – право народу (держави) самому визначати свій політико-правовий статус, свою долю.

Тема 1. Прадавня історія людської цивілізації на території україни. Витоки українського народу

(2 год.)

План семінарського заняття

1. Археологічна періодизація, еволюція людини та людського суспільства.

2. Етнічні переоформлення в українських землях доісторичного періоду.

а) Найдавніші землероби неоліту України. Трипільська культура.

б) Скіфо-сарматська доба давньої історії України.

в) Міжплемінне об’єднання антів.

3. Давньогрецька колонізація Північного Причорномор’я. Державно-політичний устрій міст-держав.

Література

Брайчевський М. Вступ до історичної науки. – К., 1995.

Баран В.Д. та ін. Походження слов’ян. – К., 1991.

Давня історія України: В 2-х кн. / П.П. Толочко, Д.Н. Козак та ін. – К., 1994.

Залізняк Л. Нариси стародавньої історії України. – К., 1996.

Залізняк Л.Л. Походження українського народу. – К., 1996.

Залізняк Л.Л. Первісна історія України: Навч. посібник. – К., 1999.

Пономарьов А.П. Етнічність та етнічна історія України. – К., 1996.

Чмихов М.О. та ін. Археологія та стародавня історія України. Курс лекцій. – К., 1992.

Чмихов М.О. Давня культура. Навчальний посібник. – К., 1994.