Словник термінів

Автономія – широке внутрішнє самоврядування в межах єдиної держави. Автономна територіальна одиниця, зазвичай самостійна у розв’язанні питань місцевого значення в межах, встановлених центральною владою. А. здійснюється на територіях, компактно заселених етнічними спільнотами з врахуванням особливостей їхнього культурного та економічного життя, побуту.

Малоросія – історична, а згодом офіційна назва України в XVII – початку XIX ст. Вперше використана на початку XIV ст. у зв’язку з утворенням Галицької митрополії. Більш широко вживається з середини XVII ст., але поряд із традиційною назвою Русь та Україна. Часто використовувалось поняття „Україна малоросійська”. З кінця XVII ст. і до 1835 р. була офіційною назвою Лівобережної України. Похідне поняття „малорос” збереглось в офіційній лексиці та діловодстві до 1917 р. У зв’язку з активізацією національного руху поширюється, спопуляризоване харківськими романтиками й Т.Шевченком поняття Україна, що на початку століття вживалось переважно стосовно Слобожанщини (навіть деякий час в офіційній назві цього краю – „Слобідсько-Українська губернія” та Правобережжя („польська Україна”). У другій половині XIX ст. воно поступово витісняє поняття „Малоросія” в публіцистиці та художніх творах. В наукових працях частіше використовувалась назва „Малоросія”. Лише наприкінці XIX та на початку XX ст. в українській громадськості поняття „Малоросія” набирає негативного відтінку.

Національна ідентичність – форма усвідомлення належності до певної національної спільноти, що характеризується спільними рисами ментальності, побуту, соціального досвіду, розумінням спільної історичної долі та перспектив на майбутнє.

Масонство (з франц. та англ. – вільний каменяр) – морально-етичне вчення та рух, що сформувались в якості противаги раціональним цінностям доби Просвітництва завданням яких було самовдосконалення членів масонських організацій та їх вплив на владні структури. Перша масонська організація з’явилась в Англії у 1717 р. Активізувався масонський рух в останній чверті XVIII ст. Масонами були провідники Американської війни за незалежність та лідери Великої французької революції. В Україну масонство потрапило з Росії та Польщі. Масонські ложі з’явились в Україні у 1817-1819 рр.: в Києві („З’єднаних слов’ян” 1818 р.), Одесі („Понт Евксинський”, „Трьох царств природи”), Полтаві („Любов до істини” 1818 р.), Житомирі, Кам’янець-Подільському, Крем’янці.

Національне Відродження – поняття, що використовується стосовно історії так званих „недержавних” народів у XIX ст., пов’язаного з процесами їх національної самоідентифікації, поширенням мережі культурно-освітніх установ, а також з перетворенням національних прагнень у програми та форми діяльності національних громадських організацій та політичних партій. Н.В. – це процес становлення сучасних націй Європи.

Маніфест – а) особливий акт вищого органу державної влади або глави держави у формі урочистого письмового звернення до населення з приводу винятково важливих подій в суспільно-політичному та соціально-економічному житті країни; б) звернення, декларація політичної партії або громадського угрупування, в якому містяться їхнє програмне положення і принципи теоретичної та практичної діяльності; видається з метою популяризації їхньої діяльності, залучення людей до лав цих організацій, до участі у виборчих кампаніях.

Громади – організації української інтелігенції у другій половині ХІХ – початку ХХ ст., які вели національно-культурну боротьбу та громадсько-політичну діяльність.

Інтелігенція – група людей, до якої належать особи, професійно зайняті розумовою працею, що мають відповідну для такої праці спеціальну освіту.

Націоналізм – радикальний політичний напрям; світогляд, відповідно до якого нація вважається головним і вирішальним чинником історії, інтересам якої підпорядковані всі елементи суспільного життя.

Політична партія – формально незалежне активне громадське об’єднання осіб на підставі загальних інтересів, сформульованих в основоположних ідейних настановах і програмах, головним завданням якої є участь у визначенні політичного курсу держави, вироблення державної політики, формуванні органів влади і місцевого самоврядування, представництва в їх складі. Має стійку структуру і постійний характер діяльності. Виражає політичну волю своїх членів і прихильників.

Революція – докорінна якісна зміна, різкий стрибкоподібний перехід від одного якісного стану до іншого, від старого до нового в розвитку суспільства чи пізнання.

Соціал-демократія – загальна назва соціалістичних партій, що виникли в останній третині ХІХ ст.

Автономія – широке внутрішнє самоврядування політико-національного або національно-територіального утворення в рамках єдиної держави.

Урбанізація – історичний процес зростання ролі міст в економічному та культурному житті суспільства, процес зосередження промисловості й населення переважно у великих містах.

Федерація – форма державного устрою, при якому кілька державних утворень, що юридично мають певну політичну самостійність, утворюють єдину союзну державу.

Антанта – військово-політичний блок Великобританії, Франції та Росії, що утворився у 1904–1907 рр. Пізніше до нього приєдналося ще понад 20 країн.

Троїстий союз – військово-політичний блок Німеччини, Австро-Угорщини та Італії, що склався у 1879-1882 рр. (пізніше Італія вийшла). Трансформувався у Четвертний союз у складі Німеччини, Австро-Угорщини, Болгарії та Туреччини.