51. Принципи класифікації готелів у Туреччині та Єгипті.

Турецькі готелі чітко класифікуються за "зоряній системі" від однієї (1 yildizli) до п'яти (5 yildizli) зірок. Мотелі та вілли діляться на два класи - перший (1 sinif) і другий (2 sinif). Є й інші системи атестації, що вводяться місцевою владою, що також покликане забезпечити деякі стандарти якості обслуговування та послуг. Однак, навіть незважаючи на те, що визначають рівень готелів спеціальні комісії Міністерства туризму, в межах однієї категорії цілком можна знайти заклади дуже різні за якістю і цінового рівня.

Останнім часом у провінції активно розвиваються готелі, розташовані в ретельно відновлених старих особняках, а також у сільських будинках минулого століття. Часто вони не можуть похвалитися особливим вибором послуг, але дуже колоритні, до того ж і розміщуються зазвичай в дуже мальовничих місцях. Також нерідко зустрічаються "готелі без зірок", що належать муніципалітетам. Звичайно це дуже середні за якістю послуг закладу (приблизно відповідають рівню 1 *), але й ціни тут більш ніж демократичні - зазвичай 4-6 євро на людину в добу плюс 1-2 євро за сніданок.

«Зіркова» категоризація використовується і при класифікації готелів в Єгипті. Але слід враховувати, що реально відповідають «зірковим» стандартам лише заклади, що належать до міжнародних готельних ланцюгів. Готелі місцевих власників досить часто вказують завищену на 1-2 зірки даний готель користується в субаренду з більш потужним закладом, необхідно мати квиток, але жодний з працівників готелю (крім директора/управляючого) про це й гадки не мають, - тим не менше управляючий/директор власноручно вручить гостеві квиток і дуже поважно засвідчить який він радий прислужитися і догодити клієнтові особисто.

52. Харатеристика основних вимог до класифікації готелів розроблена вто 1989 р.

Вони, в першу чергу, стосуються якості обладнання, систем водопостачання, опалення, вентиляції, рівня санітарної безпеки, технічного оснащення номерів, додаткових приміщень, кухні і т.д. Наприклад, обов‘язковою є вимога до готелів всіх категорій відносно холодного та гарячого водопостачання напротязі доби.

Стандарти передбачають наявність в готелях, починаючи з категорії три зірки, стаціонарного аварійного генератора для постійного забезпечення електроенергією готельних служб (ліфти, холодильники і т.інш.). Для України це особливо актуально у зв‘язку з проблемами енергозабезпечення в регіонах.

Особлива увага приділяється питанням обслуговування туристів-інвалідів. Готелі повинні мати достатню кількість інвалідних візків, визначену кількість спеціальних номерів з туалетами, ваннами, обладнаних для туристів-інвалідів.

Рекомендації ВТО висувають високі умови до якості питної води в готелях. Туристам не рекомендується вживати воду з кранів, тому готелі повинні мати спеціальні установки для забезпечення якості питної води. Лід в готелях та ресторанах виготовляється тільки з якісної питної води, а у нас, як правило, льодогенератори підключені до загальної системи водопостачання. Це – одна з багатьох проблем якості обслуговування в готельному господарстві.

Згідно з документом UNWTO "Міжрегіональна гармонізація критеріїв готельної класифікації на основі класифікаційних стандартів, схвалених регіональними комісіями" (Мадрид, листопад 1989 p.), окрім готельних категорій (від 1-ї до 5-ти зірок), за рахунок збільшення кількості параметрів, які оцінюються, і більш чіткої їхньої градації, існує поділ на класи: Т (Tourist), ST (Super Tourist), F (First), SF (Super First), L (De Luxe). При цьому вимоги до класів, природно, залежать від категорій, і для різних категорій готелів вимоги до того самого класу є неоднаковими. За такої структури класифікаційних вимог існує досить чітка кореляційна залежність між категорією і класом готелю: De Luxe — п'ять зірок, Super First — чотири зірки тощо