
- •3. Прототипи майбутніх підприємств готельного господарства в Стародавнії Русі
- •4. Початок будівництва готелів для бізнесменів і комерсантів
- •5. Архітектурні особливості туристичних готелів, які зводилися у важких природно-кліматичних умовах
- •6. Сучасна концепція архітектури споруд готельного господарства
- •7. Основні принципи при спорудженні пгг
- •8. Характеристика меблів, що використовуються для створення інтер’єру приміщень пгг
- •9. Роль дпм в художньому оформленні інтер’єру приміщення
- •10. Стилі дизайну інтер’єра пгг
- •11.Характеристика основних видів композиції
- •12 Роль та значення рівноваги, динаміки, статики,симетрії, асиметрії в композиції
- •13. Взаємодія кольору та світла
- •14 Колір в інтер’єрі підприємств готельного господарства
- •15. Меблювання номерів
- •16. Основні принципи озеленення приміщень
- •17. Історія розвитку інтер’єру
- •18. Етапи розвитку світової готельної індустрії
- •19. Характеристика готельної індустрії сша
- •20. Готельне господарство незалежної України
- •21. Сутність поняття «Готельний ланцюг». Роль готельних ланцюгів у світовому готельному господарстві
- •22. Готельні українські готельні ланцюги та принципи їх створення
- •23. Вплив готельних ланцюгів на готельну індустрію україни
- •24. Типи сучасних готелів
- •25. Історія розвитку світового готельного господарства стародавні часи чсторичні періоди: древній період (4 ст. До н.Е- 476 рік н.Е)
- •26. Історія розвитку світового готельного господарства в період середньовіччя (V-XV віки н.Е.)
- •27. Історія розвитку світового готельного господарства в новий час (XVI ст. – початок XX ст.)
- •28. Взаємозв’язок розвитку туризму з розвитком готельного господарства
- •29. Вплив науково-технічного прогресу на розвиток туризму і засобів розміщення
- •30. Готельна база Європи
- •31. Готельна база східної Азії та району Тихого океану
- •32. Готельна база країн Близького Сходу
- •33. Готельна база Африканського макрорегіону
- •34. Правила користування готелями та аналогічними засобами розміщення та надання готельних послуг в україні
- •35. Дсту 4268
- •36. Дсту 4269
- •37. Дсту 4527
- •5 Колективні засоби розміщення
- •5.1 Готель (de Hotel (5) en hotel (5) fr hotel (5)ru гостиница (10))
- •6 Індивідуальні засоби розміщення
- •7 Типи номерів
- •7.15 Багатомісний номер (de Mehrbettzimmer (5) en multiple bedded room (5) fr chambre à plusieurs lits (5))
- •8 Типи тарифів
- •8.1 «Лише номер»: «розміщення без харчування» (de «nur Zimmer» (5) en «room only» (5) fr «chambre seule» (5) ru «размещение без питания» (6))
- •8.2 «Ліжко та сніданок» (de «Übernachtung mit Fruhstuk» (5) en «bed and breakfast» (5)
- •8.3 Напівпансіон (de Halbpension (5) en half board (5) fr demi-pension (5) ru полупансион (8))
- •8.4 Повний пансіон (de Vollpension (5) en full board (5) fr pension complète (5) ru полный пансион (6))
- •8.5 «Усе включено» (de «All inclusive» (5) en «all inclusive» (5) fr «tout compris» (5))
- •9 Типи ліжок
- •40.Риси, що притаманні готельними послугам
- •41. Розкрийте зміст понять «місткість номерного фонду», «гостинність», «процес обслуговування», «тривалість діяльності», «тривалість перебування гостей».
- •42. Транзитні готелі- їх призначення розташування та форми власності.
- •44. Курортні готелі.
- •45. Готелі для сімейного відпочинку.
- •46. Характеристика підприємств готельного господарства для відпочинку
- •47. Вимоги до лікувально-оздоровчих підприємств готельного господарства та їх основні типи
- •48. Основні принципи та загальні підходи до класифікації готельних підприємств Франції
- •49. Основні принципи та загальні підходи до класифікації готельних підприємств Німеччини
- •50. Основні принципи та загальні підходи до класифікації готельних підприємств України
- •51. Принципи класифікації готелів у Туреччині та Єгипті.
- •52. Харатеристика основних вимог до класифікації готелів розроблена вто 1989 р.
- •53. Критерії класифікації підприємств готельного господарства.
- •54. Категорійність номерного фонду України.
- •55. Роподіл приміщення готельного господарства на групи.
- •56.Характеристика житлової групи приміщень готельного господарства
- •57. Характеристика номеру «президентський апартамент»
- •58.Характеристика номеру «люкс»
- •59. Характеристика номеру «дуплекс»
- •60. Приміщення для побутового обслуговування на поверсі.
- •61. Характеристика обслуговуючих приміщень на житлових поверхах.
- •62. Організація приміщень вестибюльної групи
- •63. Організація приміщень адміністрації
- •64. Приміщення і підприємства побутового обслуговування гостей готельного підприємства (див. 60 питання)
- •65. Приміщення культурно-масового та спортивно-рекреаційного обслуговування.
- •66. Характеристика закладів ресторанного господарства в структурі готельних підприємств.
- •68. Колір в дизайні готельного підприємства.
- •69. Ергономіка і схема кольорів
1-2. Будівлі готельного типу античного світу
Створення перших закладів розміщення у IV тис. до н. е. пов'язано з необхідністю забезпечення мандрівників місцем для ночівлі, харчування та відпочинку. Від стану розвитку системи засобів гостинності суттєво залежала інтенсивність подорожей, господарство окремих центрів і регіонів. Засоби гостинності відображають риси матеріальної та духовної культури, традиції прийому гостей різної національності.
Перші історичні згадки про мандрівки розміщені в античних джерелах і пов'язані з регіонами Стародавнього Єгипту, Близького Сходу та Греції. Саме між ними здійснювались найінтенсивніші подорожі з метою торгівлі, паломництва, завоювання, а також оздоровлення, розваг і культурного пізнання.
Давні письмові згадки про спеціалізовані заклади розміщення виявлено серед вавилонських манускриптів. Зокрема, Кодекс вавилонського царя Хаммурапі (1792—1750 рр. до н. е.) згадує таверни. Крім основних функцій надання послуг із харчування, а також будинків розпусти, вони відомі як засоби, що надавали послуги з ночівлі. У Кодексі цар Хаммурапі зобов'язує власників таверн доносити владі на відвідувачів, котрі у розмові виявляли намір вчинити злочин. Розширення торгових зв'язків на Близькому Сході й у Стародавній Греції в І тис. до н. е., пов'язані з ними тривалі подорожі сприяють організації розгалуженої мережі закладів не лише для надання послуг з харчування, а й типових засобів із розміщення — заїжджих дворів.
Вишуканістю обслуговування, оригінальністю архітектурного стилю та широким використанням прогресивних нововведень для зручності перебування гостей вирізнялись давньогрецькі заїжджі двори. У Стародавній Греції набули поширення два типи заїжджих дворів: приватні — катагогії; державні — пандокеї. У таких міських дворах, незалежно від форми власності, передбачалось постійне водопостачання керамічними трубами, наявність у дворику туалету — латрики, водоймищ, фонтанів, декоративного озеленення. У подібних закладах часто зупинялись державні службовці, багаті патриції, котрі прибували на спортивні змагання, відвідували театри, відомі храми.
За Римської імперії мережа заїжджих дворів і таверн, головне державних, стає особливо розгалуженою. Такі двори розташовувались, окрім міст, у селах, уздовж усіх основних доріг, на відстані близько 25 миль (40,225 км) один від одного з таким розрахунком, щоби державні чиновники не втомлювались у дорозі, відпочиваючи в кожному з них. Чітка суспільна диференціація, характерна для Римської імперії, позначилась на особливостях обслуговування. Послуги у державних закладах гостинності надавали державним службовцям строго за спеціальною урядовою перепусткою. У таких заїжджих дворах, згідно з твердженнями знаного мандрівника Марко Поло, умови облаштування й обслуговування давали змогу зупинятись чиновникам найвищого державного рівня. До часу подорожі відомого венеціанця у Східну Азію таких дворів налічувалось близько 10 тис.
Високий рівень сервісу забезпечували, окрім державних заїжджих дворів, приватні заїжджі двори, які створювали багаті землевласники на окраїнах своїх володінь, гладіатори, котрі вкладали заощадження у сферу гостинності.
Заїжджі двори і таверни, зорієнтовані на обслуговування широкого кола відвідувачів, — купців, ремісників, селян та інших категорій простолюду, пропонували обмежений обсяг послуг. Здебільшого місце для ночівлі надавали на соломі поряд з худобою, елементарні послуги були відсутні. Таверни вважались місцем розпусти, аристократам заходити туди вважалось непристойно.
Водночас у Стародавньому Римі значну увагу приділяли лікувальним процедурам — оздоровленню мінеральними й термальними водами, цілющим гірським повітрям. У III-IV ст. до н. е. була створена мережа оздоровчих центрів на Адріатичному узбережжі, де використовувались термальні джерела та морське повітря, кліматичних курортів у тяжкодоступних районах Альп, послугами яких користувалася лише політична еліта римського суспільства.
3. Прототипи майбутніх підприємств готельного господарства в Стародавнії Русі
Перші заклади гостинності на території України виникли в XII-XIII ст., у період економічного та політичного розвитку Київської Русі. Вигідне географічне положення на перехресті торгових шляхів, культурні та релігійні зв'язки з країнами Середземномор'я, Балтики, Західної Європи сприяли розбудові міст та появі спеціалізованих закладів розміщення.
З-поміж перших закладів гостинності у Київській Русі відомі заїжджі двори, розташовані один від одного на відстані кінного переходу, які називали "ями". З розвитком поштового сполучення у XV ст. такі двори створювали біля поштових станцій, підпорядкованих Ямському наказу. У великих містах почали виникати гостинні двори. Вони вирізнялися вищим комфортом порівняно зі заїжджими дворами, їхніми послугами користувались головно купці, державні службовці, які мали умови для проведення комерційних операцій — у структурі виокремлювались крамниці, торгові ряди, складські приміщення. Гостинні двори були небагаточисельними, але вирізнялись значними розмірами, ізольованістю та самобутністю, зокрема щодо розселення іноземців за національною ознакою. Гостинні двори часто огороджували оборонними стінами, баштами, мали декілька в'їзних воріт.
На чумацьких і торгових шляхах України послуги гостинності надавали корчми. Вони торгували хмільними напоями, були місцем зупинки для подорожніх, а також розваг. Корчми в окремих регіонах називали також "шинки", "корчми-заїзди".
Найчастіше корчма складалась із двох чітко розділених частин — приміщення для харчування та ночівлі. У першому виокремлювались два приміщення: шинок з прилавками, один або декілька масивних столів, де відвідувачі могли відпочивати і розважатись.
У містечках та великих селах, на узбіччі доріг, діяли корчми зі заїздами. У плануванні цього типу корчми посередині фасадної стіни був в'їзд у формі брами в підсіння (коридор), що прилягав через усю будівлю. По боках розташовувались кімнати для приїжджих, корчма і помешкання корчмаря.
4. Початок будівництва готелів для бізнесменів і комерсантів
Перші роки XX століття вважаються часом початку будівництва готелів для бізнесменів і комерсантів. Першим це зрозумів Елсворт Статлер. У 1908 році він відкриває готель у Буффало за назвою «Буффало Статлер». Це була принципово нова концепція в готельній справі, заснована на наданні клієнтам максимальних зручностей. Що особливо важливо, цей перший у своєму роді готель був орієнтованим винятково на бізнесменів.
Бізнес-готелі
Попередники цих готелів розміщувались на шляху подорожуючих. Розвиток залізних доріг сприяв будівництву багатьох готелів поблизу вокзалів. Ті готелі, що розміщувались в центрі міста, стали з часом місцем для розміщення не тільки приїжджих, але й суспільним центром для місцевих жителів. Сучасні бізнес-готелі знаходяться в діловій або центральній частині міста і обслуговують, більш за все, бізнес-туристів. Вони представляють собою саму велику групу готельних підприємств, оскільки, згідно зі статистики, більша половина поїздок здійснюється з діловою метою. Обслуговування спрямоване на створення відповідної атмосфери, наявність в номері робочої зони, крім зони відпочинку, наявність спеціальних приміщень і обладнання для проведення ділових заходів (конференц-залів, переговірних кімнат і т. д.), наявність пунктів обміну валют і відділень банків і т. д., серед додаткових послуг потрібні послуги пральні, хімчистки, спортивних центрів, прокат автомобілів і т.п.
Обслуговування бізнес-клієнтів дозволяє готелю найбільш точно прогнозувати завантаження і здійснення бронювання.
Конгрес-готелі
Також спеціалізуються на обслуговуванні учасників різних заходів. Характерною рисою або рисою, яка відрізняє ці засоби розміщення являється розмір номерного фонду -2 тис. і більше.
В розпорядженні конгрес-готелів знаходяться різні виставкові площі і приміщення для зустрічей, повний набір бізнес-послуг (проведення телеконференцій, послуги перекладача і секретаря і т. п.). Конгрес-готелі потребують попереднього бронювання для бізнес-груп, як правило, за 2 роки до здійснення заходу (інколи й за 10 років наперед). Це пов'язано з необхідністю розміщення великої кількості учасників. Конгрес-готелі не завжди мають в наявності всі необхідні засоби для проведення заходів, в такому випадку він укладає угоду з місцевим когрес-центром.