14. Структура та властивості масової свідомості

РАЦІОНАЛЬНИЙ РІВЕНЬ Блок соціально-політичних цінностей Блок думок та настроїв Блок соціально-політичних очікувань та оцінки можливостей впливати на проблему

ЕМОЦІЙНО-ДІЄВИЙ РІВЕНЬ Яскраве емоційне переживання проблеми, що викликає потребу в діях

Емоційно-дієвий рівень – основа масової свідомості. В фундаменті лежить яскраве емоційне переживання певної соціально-політичної проблеми, що викликає загальне занепокоєння. Це може бути війна, революція, економічна криза тощо. Крайня степінь переживання проблеми виступає як системотворчий фактор масової свідомості. таке переживання проявляється в сильних емоціях чи почуттях та закриває собою всі звичні правила життя – групові норми, цінності та зразки поведінки.

Таке переживання породжує потребу в негайних діях – тому і визнається емоційно-чуттєвою основою (іноді – „ядром”) масової свідомості.

Раціональний рівень поступово утворюється на основі базового емоційно-дієвого рівня. Він включає такі когнітивні компоненти: загальні знання та актуальну соціально-політичну інформацію.

Раціональний рівень масової свідомості включає:

▪ статичні компоненти (оцінки, очікування, цінності, загальні орієнтири)

▪ динамічні компоненти (масові погляди, настрої)

Раціональний рівень складається з трьох блоків:

1) Блок соціально-політичних очікувань та оцінки своїх можливостей впливати на соціальну систему з метою реалізації очікувань.

2) Блок швидкоплинних поглядів та настроїв людей, пов’язаних з оцінками наявного стану подій, влади, лідерів, конкретних соціально-політичних акцій.

3) Блок соціально-політичних цінностей, що лежать в основі достатньо усвідомленого політико-ідеологічного вибору (наприклад, цінності справедливості, демократії, рівності, стабільності, порядку тощо). Такі цінності визначають ставлення масової свідомості до того, що відбувається.

Раціональний рівень масової свідомості є більш менш адекватним відображенням „масово необхідної інформації”, що передається через чутки чи офіційні засоби масової інформації.

Масова поведінка залежить від того, який з двох рівнів переважає: емоційно-дієвий чи раціональний. В залежності від цього, воно буде більш чи менш стихійним та таким що піддається управлінню.

По-друге, масова поведінка залежить від ефективності (об’єму та якості) зовнішнього впливу на масову свідомість.

Властивості масової свідомості лежать в основі типологізації масової свідомості.

1) об’єм знань, якими володіють ті чи інші маси, і який вони використовують в життєдіяльності

2) просторова розповсюдженість (формат маси)

3) „темпоральність” (стійкість в часі)

4) степінь зв’язності змісту (протиріччя змісту)

5) керованість (стихійні та інституціолізовані форми)

6) рівень розвитку (високий, низький)

7) характер вираженості (сильний, середній, слабкий)

8) особливості мовленевих засобів (рівень експресивності мови, літературні та не літературні компоненти).

15. Суспільна думка: властивості та функції.

Провідними макроформами (формами вираження) у певні періоди розвитку маси є суспільна думка та масові настрої.

Суспільна думка – особлива форма вираження масової свідомості, що включає в себе приховане чи явне ставлення тієї чи іншої спільноти до подій, що відбуваються.

Функції суспільної думки:

1 Експресивна функція: виражає ставлення до тих чи інших подій чи проблем

2 Контрольна функція:вимагає прийняття та виконання прийнятих рішень

3 Консультативна функція: дає поради та формує рекомендації

4 Директивна функція: вимагає тих чи інших дій

В залежності від змісту, суспільна думка виражається в:

▪ оцінкових судженнях ▪ аналітичних судженнях ▪ рекомендаційних судженнях ▪ проскрептивних судженнях

В залежності від знаку висловлювань, суспільна думка поділяється на:

▪ позитивні судження ▪ негативні судження

Суспільна думка діє практично у всіх сферах життя суспільства. Разом з тим межі його суджень достатньо визначені. В якості об’єкту висловлювань виступають лише ті факти та події, що викликають загальний інтерес, актуальні та важливі. Якщо в стабільні періоди, суб’єкти суспільної думки знаходиться в чітких рамках належності до тієї чи іншої групи, то кризова ситуація руйнує ці рамки.