Теорії масової комунікації
Функції та властивості масової комунікації
Масова комунікація – процес виробництва інформації, її передачі засобами преси, радіо, телебачення і між особистісного спілкування людей як членів „маси”.
Масова комунікація – особливе середовище формування, розповсюдження та функціонування різних зразків сприйняття, мислення і поведінки, через засвоєння яких відбувається формування „маси”.
Інституційна масова комунікація – газети, радіо, телебачення.
Не інституційна (неофіційна) масова комунікація – слухи, плітки.
Функції масової комунікації:
Інформаційна – передача інформації.
Соціалізуюча – формування соціально-політичних установок, цінностей, навчання норм та правил поведінки.
Поведінкова – викликає певні поведінкові прояви та дії аудиторії.
Емоційно-тонізуюча – створює та підтримує певний емоційний рівень аудиторії.
Комунікативна
Загальні властивості масової комунікації:
Діахронність – можливість стійкого збереження засобів масової комунікації.
Діатопність – можливість подолання повідомленнями значних відстаней.
Мультиплікування – можливість багатократного повторення автентичного змісту.
Симультанність – можливість надати автентичні повідомлення великій кількості людей одночасно.
Реплікація – можливість саморегуляції засобів масової інформації.
Система масової комунікації s m r
де S (sourse) – джерело, M (massage) – повідомлення, R (reseiver) - отримувач
ХТО говорить – ЩО повідомляє – по якому КАНАЛУ – КОМУ – з яким ЕФЕКТОМ (Модель Г.Лассуела)
Суб’єкт-об’єктна схема масової комунікації (на основі моделі Г.Лассуела) відображає зовнішню структуру масової комунікації.
Комунікатор - Зміст повідомлення - Засоби комунікації - Характеристики аудиторії - Зміни аудиторії в результаті комунікації
Суб’єкт-суб’єктна схема масової комунікації (на основі моделі Г.Лассуела) відображає внутрішню структуру масової комунікації.
Учасники комунікації – Перспективи – Ситуація - Основні цінності - Стратегії - Реакції реципієнтів - Ефекти
Генеральна схема комунікаційного впливу
26. Теорія дифузії е. Роджерса
Критичною точкою поширення інформації є 5% популяції, при переході через 20% ідея починає жити самостійно. Щоб переконати, необхідно повідомити 50% популяції.
6 етапів, через які проходить процес адаптації ідеї:
1. увага
2. інтерес
3. оцінка
4. перевірка
5. адаптація
6. визнання
Засоби масової комунікації
Радіо. Переваги – максимальна оперативність, технічна простота формування та розповсюдження повідомлення, емоційність. Швидкість та доступність шляхів передавання інформації до аудиторії.
Недоліки – сприймання інформації винятково на слух, тому велика кількість фактів, цифр, деталей є важкою для сприйняття: на слух сприймається близько 20 % інформації. Радіостанції рідко мають постійну аудиторію – вона змінюється навіть протягом дня, тому важко побудувати тривалий комунікативний зв’язок з аудиторією.
Телебачення. Переваги – наявність картинки, відеоряду. Поєднання слухових та зорових образів. Якщо радіо і преса звертаються до когнітивних структур психіки, то телебачення націлене на емоції та поведінку.
„Ефект присутності”. Телеглядач часто ототожнює себе з очевидцем або навіть з учасником подій, які він бачив на екрані. Принцип: „Я бачив, отже це правда!” Емоційна психологіка.
Недоліки – не настільки оперативне як радіо (телевізійна зйомка, передача інформації через супутник чи канали передачі через Інтернет, монтаж тощо). Надмірна емоційність заважає аналітично осмислювати інформацію.
Преса. Переваги – до друкованого слова можна повернутись, подумати над ним. Аналітичність інформації – газета розрахована на аудиторію, що думає. Можна передати газету друзям чи знайомим, робити вирізки. Газети мають стабільну аудиторію, що забезпечує регулярність вплив преси на аудиторію.
Недоліки – неоперативність, не емоційність, важко уявити картинку.
Зворотній зв’язок. Оцінка ефективності масової комунікації.
Інструментом отримання зворотнього зв’язку є соціологічні опитування. На їх основі будується рейтинги основних засобів масової інформації.
Анкетування, фокус-групи – дозволяють оцінити інформаційні потреби аудиторії та степінь їх задоволеності. Рівень довіри аудиторії до каналів масової інформації.