Міністерство освіти і науки України

Львівський техніко – економічний коледж

НУ «Львівська політехніка»

Економічний аналіз Методичні вказівки до проведення практичного заняття у формі ділової гри на тему: «Аналіз фінансового стану підприємства»

Львів - 2008

Ділова гра складена: Зачківською М. І.- викладачем Львівського техніко – економічного коледжу НУ «Львівська політехніка»

Рецензент: Старко І. Є. - викладач Львівського техніко - економічного коледжу НУ «Львівська політехніка»

Розглянуто і схвалено на засіданні циклової комісії

економіки та підприємництва

Протокол №__від_______20 р.

Голова цикл. комісії _________ Оліярник Е.І.

Рецензія на методичні вказівки, щодо проведення практичного заняття з економічного аналізу у формі ділової гри на тему: «Аналіз фінансового стану підприємства».

Дана методична розробка має важливе значення для впровадження активних методик навчання у навчальний процес. Ділова гра на тему «Аналіз фінансового стану підприємства» допомагає студентам пережити певну ситуацію, що стосується фінансового стану певного підприємства,насправді.

Ділова гра включає 5 етапів: підготовчий, інформаційний , аналітичний , дослідницький , заключний. Найважливішим є аналітичний етап. Він вимагає від студентів знань алгоритму розрахунку конкретних показників фінансового стану підприємства.

Ділова гра поглиблює і конкретизує знання студентів з предмету економічний аналіз.

Рецензент: І.Є.Старко

Пояснювальна записка

Значна частина навчального процесу базується сьогодні на системі проблемно- ігрових ситуацій , важливе місце серед яких посідає ділова гра.

Діапазон застосування ділових ігор з метою дослідження тих чи інших об’єктів і систем є достатньо широким. У цьому аспекті вона виступає як інструмент вирішення пізнавальних завдань , завдань проектування , інженерної діяльності , управління , навчання , професійної підготовки різного рівня тощо.

Під час проведення ділової гри випробовують нові методи, нові позиції, аналізуються слабкі місця в діючих системах, висуваються вимоги до спеціалістів, виявляються та вирішуються різного роду конфлікти і проблеми.

У поняття активних методик навчання входять рольові, управлінські та навчальні ігри. Гра, як метод навчання, дозволяє ніби насправді пережити певну ситуацію. Це один із дійових способів повернути навчання лицем до конкретної людської практики.

У практиці економічної освіти найбільш відомі: ділові ігри, тренінги, аналіз ситуації,розробка колективних проектів у малих групах.

Традиційно назву «ділові ігри» - «business games» - відносять до ігор, які відображають економічні процеси.

Сучасному економісту недостатньо формальних знань,умінь та навичок. Йому необхідні якості керівника виробництва , колективу , соціальна компетентність. На формування саме цих умінь мають бути спрямовані форми активізації навчання.

Ігрові форми проблемного навчання – це не просте включення проблемних ситуацій у процес навчання. Це передусім спільна творча праця студентів і викладача для дослідження конкретної господарської діяльності. Недостатньо просто розглянути статистичний матеріал і сформулювати проблему. Студенти повинні усвідомлювати мету гри , відчути складність проблеми й практичну цілісність її вирішення.

Ділові ігри , забезпечуючи максимальне емоційне і практичне залучення до конкретної ігрової ситуації , створюють принципово нові можливості у навчанні, дозволяючи радикально скоротити час накопичення власного соціального досвіду, перетворюючи загальні знання на особистісно-значущі , сприяють розвитку організаторських навичок у спеціалістів. Недарма широке використання ділових ігор дозволяє зменшити визначений для вивчення деяких дисциплін час на 30 – 50%.

Навчальна гра є формою навчання , у якій реалізуються частково – пошуковий , і навіть дослідницький метод навчання.

Та сама гра може виконувати кілька функцій:

- навчальну – розвиток таких загальних вмінь і навичок, як пам’ять , увага , сприймання інформації різної модальності;

- розважальну – створення сприятливої атмосфери , перетворення уроку на захоплюючу пригоду;

- комунікативну – об’єднання учнів у колектив , встановлення емоційних контактів;

- релаксаційну – зняття емоційної напруженості , спричиненої навантаженням на нервову систему до інтенсивного навчання;

- психологічну – підготовка для більш ефективної діяльності , перебудова техніки і фізіології для засвоєння великих обсягів інформації;

- розвиваючу – гармонійний розвиток особистісних якостей для активізації резервних можливостей;

- виховну – психотренінг і психокорекція поведінки в ігрових моделях життєвих ситуацій.

В економічному аналізі доцільно проводити практичні заняття у формі ділової гри , зокрема на тему «Аналіз фінансового стану підприємства».

Мета практичного заняття на тему «Аналіз фінансового стану підприємства» у формі ділової гри: навчити визначати основні показники фінансового стану підприємства на основі фінансової звітності , дослідити логіку визначення показників фінансового стану , підходити до аналізу як до творчого процесу , розвивати логічне мислення студентів.

В процесі проведення ділової гри студентам знадобляться знання та навики , набуті на заняттях з економіки , статистики , бухгалтерського обліку.

Ділова гра розрахована на 4 години.

Студентам видають спеціальні алгоритми розрахунку показників для оцінки фінансового стану підприємства.

Ділові ігри в системі підготовки спеціалістів вищої кваліфікації

Професійна підготовка у вищих навчальних закладах та коледжах вирівнює всі навчальні дисципліни і лише практична діяльність показує справжню професійну цінність та значимість кожної з них. Практика викриває недоліки вузівської освіти , які усуваються , головним чином , в процесі подальшої професійної діяльності . Здійснюється додаткове навчання та перевивчення молодого спеціаліста , що носить нерідко пристосований характер. Відсутність позитивних стереотипів виконання професійних дій негативно впливає на його становлення як спеціаліста. Відомо,що краще сприймається інформація, до якої студент виявляє цікавість. Добре організована ділова гра викликає цей інтерес,та він може зберегтися на протязі всього терміну навчання,а можливо й всього життя. Це дає можливість подолати недоліки сучасних методів навчання. Актуальне завдання сучасної вищої школи – перехід від екстенсивних до інтенсивних методів навчання , що характеризуються не розширенням переліку дисциплін , а поглибленням , прискоренням та активізації самого процесу навчання. Ділові ігри сприяють вирішенню цього завдання. В них відображається динаміка майбутньої професійної діяльності , її особливості , складності та основні проблеми. Студенти звикають до майбутньої спеціальності , набувають свою професійну особистість , отримують задоволення від вивчення професії , набувають такий досвід , який формується лише при виконанні професійних функцій. За допомогою ділових ігор можливо моделювати професійні ситуації з типовими помилками,а потім передавати їх на детальний багатоплановий аналіз. Такі ситуації добре запам’ятовуються і це знижує ймовірність повторення помилок в професійній діяльності.

На основі ділових ігор синтезуються різноманітні методи навчання ,при цьому ефект від використання зазначених прийомів в комплексі з ігровими прийомами значно підвищується.

Вчені обґрунтовано вважають , що ділова гра є основним методом серед активних методів навчання.

Добре продумана ділова гра вивчає закономірності професійної діяльності та закономірності засвоєння студентами теоретичного матеріалу , тому ефект її навчання є достатньо високим.

Емоційно – значні фрагменти ігрового спілкування

, цікаві рішення , елементи раціонального аналізу можуть стати опорними сигналами для запам’ятовування та використовування отриманої інформації в подальшій професійній діяльності.

Людям взагалі притаманне дослідницьке відношення до життєвих обставин , а ділова гра надає широкі можливості для багатопланової перевірки своїх поглядів і переконань. Інформація поступає до учасників ігор за багатьма каналами. Її неодноразово повторюють ,і вона набуває визначеної специфічної форми , з різних точок зору її оцінюють стосовно ситуації , що аналізується . Результатом всього цього є глибокі знання та стабільні навички студентів.

Ділова гра поєднує суміжні навчальні дисципліни, що розділені традиційними методами навчання. Ділова гра розкриває особистий потенціал студента: кожний учасник може продіагностувати свої власні можливості окремо та в спільній діяльності з іншими учасниками. Студенти стають творцями не лише професійних ситуацій,але й власної особистості. Вони вирішують завдання самоуправління,шукають шляхи та засоби оптимізації професійного спілкування, виявляють свої недоліки та застосовують заходи щодо їх усунення.

Трансформація особистих якостей студентів здійснюється на всіх рівнях підготовки та проведення ділової гри. Перед студентами ставиться мета вжитися в образ спеціаліста , роль якого вони будуть виконувати. При підготовці гри викладач , як правило , рекомендує їм намагатися думати за свого персонажа, продумати підготовчий стан так , як продумав би його спеціаліст. Здійснюється перенос ролевих якостей персонажа на студента виконавця ролі , він звикає до необхідності оволодіння цими якостями. В той же час , студент вчиться долати труднощі вербального(словесного) і невербального (мови жестів) спілкування. Матеріал про поведінку виконавців ролей є підставою для перевірки різних гіпотез поведінки і реакції партнерів . В ігрових формах можуть перевірятися версії про результативність того чи іншого тактичного прийому. Так , поступово від однієї гри до іншої формується майбутній спеціаліст, формується стиль його професійної діяльності.

Професійний стиль формується з позитивних стереотипів вміння ними користуватися у відповідних ситуаціях , забезпечує творчий підхід до вирішення нестандартних завдань. Ці стереотипи дозволяють використовувати прийоми і методи, що є в наявності у спеціаліста та вироблені в процесі проведення ділових ігор.

Діловою грою можна діагностувати не лише ділові якості її учасників, але й типовий розвиток окремих виробничих ситуацій. Такі заняття стають перевіркою прийомів і методів професійної діяльності.

Ділова гра може бути розглянута і як засіб групової психотерапії , тому що на учасника гри ефективно впливає атмосфера групи , групового спілкування та підтримки. Він вчить долати психологічні бар’єри у спілкуванні з різними людьми, удосконалювати якості своєї особистості: усувати ті з них, які перешкоджають ефективному виконанню професійних функцій, наприклад, замкнутість, нестриманість, тощо.

Навчальна ділова гра, в широкому розумінні,може бути визначена,як знакова модель професійної діяльності,контекст якої задається знаковими засобами: за допомогою мови моделювання, імітації, зв’язків , включаючи звичайну мову.

Це визначення можна б було сформулювати наступним чином: ділова гра - система ролевих функцій та установок для моделювання та дослідження можливих взаємовідносин, характерних для окремої професійної діяльності.

На відміну від традиційних методів навчання ,ділова гра має ряд переваг , що характеризують її як метод активного навчання.

По – перше, змодельовані професійні відносини забезпечують повне включення студентів до імітованого професійного середовища. Коли він є суб’єктом професійних відносин,він , незалежно від власних цілей і мотивів діяльності, набуває необхідні навики і знання.

По – друге, емоційно – творчий пошуковий характер діяльності студентів формує професійні образи та ситуації. Це як правило, викликає почуття задоволення та впевненості у собі.

По – третє, традиційні методи навчання штучно поділяють навчальні дисципліни (різні предмети, індивідуальні методи та вимоги) , а у діловій грі зміст суміжних навчальних дисциплін поєднується так ,як використовується у професійній діяльності.

Зазначена форма навчання інтенсифікує та робить компактнішою навчальну діяльність. Те,що при традиційних формах навчання обговорюється на протязі двох годин,тут вкладається у півгодинну діяльність, яку студент не лише чує , але й ретельно виконує . Ця діяльність супроводжується динамічною оцінкою відносин з партнерами.

В ігровій діяльності діагностується професійна здатність студентів. Здійснюється процес керованої викладачем та самокерованої студентом трансформації особистості молодого спеціаліста, розвиток його професійно значущих якостей. Псевдопрофесійна діяльність адаптує студента до майбутньої діяльності, формує механізм і засоби «психологічного захисту» ,що усувають дезорганізацію психічної діяльності в екстремальних умовах.

Багатократна та різнопланова участь студентів в іграх сприяє алгоритмізації професійних навиків, формуванню навиків системного аналізу професійної діяльності в цілому , її різних етапів , операцій, прийомів, професійних помилок. Студенти самостійно, але під контролем викладача, формують оптимальний стиль професійної діяльності.

Види ділових ігор

Ділові ігри класифікують за наступними ознаками:

1. За ступенем формалізації процедури: жорсткі та вільні.

Жорсткі передбачають точну послідовність дій учасників. Зміст їх діяльності повністю регламентовано та обмежено в часі.

Вільні регламентують основні напрями діяльності учасників гри, забезпечуючи можливості для творчого виконання ділових функцій. Ігри зазначеного виду характеризуються тим,що студенти отримують лише вихідну інформацію та завдання викладача,а форми і заходи виконання професійних функцій обирають самі,при чому кожен є творцем власного тексту та дій.

2. За наявністю або відсутністю конфлікту в сценарії ділові ігри поділяють на: ігри в безконфліктних ситуаціях,конфліктних ситуаціях з невисоким степенем суперництва,конфліктних ситуаціях з високим ступенем суперництва.

Ділові ігри в безконфліктних ситуаціях характеризуються повним або частковим співпаданням інтересів учасників гри.

Ділові ігри в конфліктних ситуаціях з невисоким ступенем суперництва характеризуються гострою конкуренцією,але програш однієї із сторін не означає повного програшу іншої.

Ділові ігри конфліктних ситуаціях з високим ступенем суперництва передбачає повну протилежність інтересів суперників.

3.За рівнем проблемності ділові ігри поділяються на два рівні.

Перший рівень передбачає знаходження та поставку проблеми,яка вимагає вирішення при аналізі конкретної ігрової ситуації.

Другий рівень характеризується активним пошуком шляхів і засобів вирішення поставлених питань.

4.За ступенем участі студентів в підготовці ділових ігор їх поділяють на ігри з попередньою домашньою підготовкою студентів і ділові бліц – ігри.

5. За тривалістю процедури ділові ігри поділяють на: міні - ігри, що тривають декілька хвилин,та повні ділові ігри, що тривають протягом всього практичного заняття.

6.Гра ілюстрація складного теоретичного матеріалу в процесі проведення лекції або практичного заняття.

7.Ігри – тренажери, мета яких полягає в тренуванні та пристосуванні студентів до виконання професійних функцій.

8.Ділові ігри з випереджаючим ефектом, в процесі проведення яких для вирішення поставлених завдань вимагається додаткове вивчення великого обсягу нового матеріалу.

9. Універсальні ділові ігри, в яких дидактичні межі занять розширюються за рахунок включення інформації профілюючих курсів.

10.Ігрові комплекси, сутність яких полягає в об’єднанні в єдиному комплексі різноманітних за характером ділових ігор.

11.Ділова гра з використанням методу групової динаміки навчання в умовах імітації конкретних ситуацій – ділова гра,побудована за універсальним методом,по без лекційному курсу.

12.Використання ділових методів для конспектування монографічної літератури.

13. Ігри – прогнози, що моделюють обставини непізнаного минулого(ретроспективні ігри) та майбутнього (перспективні ігри).

14.Використання ділових ігор в науково – дослідній роботі студентів.

15.Ділова гра – екзамен,атестаційні ділові ігри, сутність яких полягає в перевірці знань студентів, встановлення ступеня їх підготовки до практичної діяльності в тій чи іншій галузі.

Структура ділової гри – обґрунтована на внутрішніх і зовнішніх зв’язках, просторово – часова організація діяльності її учасників. Структура може бути розглянута як розташування систем елементів,що її утворюють , обумовлену сукупністю стійких зв’язків :

* Завдання

* Принципи

* Умови

* Модель

Система внутрішніх і зовнішніх зв’язків

* Сценарій

* Система оцінок

* Діяльності учасників

*Документація по оптимізації

Головні завдання ділової гри:

1. Створення оптимальних умов для поглибленого сприйняття та запам’ятовування матеріалу.

2. Формування навиків оперативної оцінки ситуацій і прийняття оптимального рішення.

3. Формування навиків раціональної реалізації прийнятих рішень.

4. Розвиток творчих форм виконання професійних функцій.

Ділова гра будується на наступних принципах:

1. Імітаційного моделювання конкретних умов динаміки виробництва,ігрового моделювання змісту професійної діяльності спеціалістів.

2. Проблемності змісту ділової гри та процесу його розвитку до пізнавальної діяльності студентів.

3. Спільної діяльності в умовах ролевої взаємодії, розподілу та інтеграції імітованих в грі виробничих функцій спеціалістів.

4. Діалог і взаємодія партнері по грі як необхідна умова вирішення навчальних завдань,підготовки і прийняття погоджених рішень,розвиток пізнавальної активності.

5. Двоплановість ігрової навчальної діяльності – досягнення навчальних цілей служить засобом реалізації цілей розвитку особистості спеціаліста,цілей навчання і виховання .

Результативність навчальної ігрової діяльності залежить від ряду умов – схвалення викладачем попередньої діяльності студентів,висловлення впевненості в успіху, створення атмосфери відкритості, надання кожному учасникові гри можливості для самоствердження і саморозвитку тощо.

Модель процедури ділової гри можна охарактеризувати наступними стадіями та етапами:

1. Етап:Діагностика основних елементів.

• Вибір теми і діагностики вихідної ситуації.

• Формування цілей і завдань,прогнозування очікуваних результатів.

• Визначення структури.

• Діагностика ігрових якостей майбутніх виконавців ролевих функцій (аналіз можливостей конкретної групи студентів).

• Діагностика об’єктивних обставин,що впливають на хід гри.

2. Етап:підготовка сценарію.

• Системний аналіз вихідної інформації.

• Аналіз існуючих методик вирішення поставлених проблем.

• Вибір найбільш оптимальної методики та її творча переробка стосовно до майбутньої гри.

• Підготовка сценарію.

Стадія проведення ділової гри

1. Етап:ознайомлення студентів з вихідною інформацією.

• Викладання вихідної інформації,постановка навчальної задачі.

• Розподіл ролей.

2. Етап:самопідготовка студентів.

• Аналіз вихідної інформації.

• Вивчення спеціальної літератури.

• Підготовка до виконання ролевих функцій.

3. Етап:проведення гри.

• Виконання учасниками ролевих функцій.

• Управління процедурою.

• Аналіз.

• Підведення підсумків викладачем

Виконавцями ролей можуть бути студенти будь – якого курсу, викладачі і технічні працівники кафедри. Об’єктом моделювання в діловій грі може бути будь – який етап або прийом професійної діяльності, до якої готуються студенти.

Сценарій ділової гри являє собою поетапний , детальний опис дій її учасників з викладенням основних положень їх викладів. Він може містити інформацію про основні напрями діяльності, зберігаючи можливості для індивідуальної творчості і саморозвитку, а також ряд відомостей про засоби непрямого управління процедурою гри.

Система оцінок учасників базується на наступних критеріях: рівень знань навчального матеріалу, наявність навиків виконання окремих професійних функцій, ступінь виразності при виконанні ролевих функцій, узгодженість дій учасників.

Документація складається з метою оптимізації процедури підготовки та перепідготовки ділової гри , та може бути представлена наступними документами: проспект,характеристика змодельованого об’єкту, сценарій, рекомендації для організатора заняття тощо.

Система зв’язків ділової гри являє собою комплекс елементів, що забезпечують зв'язок між прийомами, операціями і етапами ігрової діяльності. Для неї є характерними прямі і зворотні; статичні і динамічні(функціональні); схильні до посилання та послаблення; зовнішні і внутрішні зв’язки.

Аналіз проведення ділової гри

Аналіз результатів проведення ділової гри доцільно проводити за наступною схемою:

1. Поставлення викладачем питань, направлених на оцінку ходу і результатів проведення ділової гри;

2. Визначення предмету аналізу, тобто того,що необхідно аналізувати, оцінювати;

3. Встановлення критеріїв, за якими необхідно аналізувати діяльність учасників ділової гри;

4. Аналіз ходу та результатів ділової гри її учасників;

5. Організація обговорення (дискусії) про досягнення та недоліки гри;

6. Підведення підсумків.

При обговоренні результатів ділової гри викладачеві слід керуватися наступними правилами:

• Надати кожному учаснику право висловитися про форму та сутність проведеного заняття (з аналізом особистих дій, дій інших учасників гри, включаючи викладача);

• Вислухати кожного, проявляючи максимальну увагу. Деякі зауваженні доцільно записати з метою підкреслення важливості оцінки ділової гри;

• Оскільки реакція викладача на виступи студентів постійно фіксується т а діагностується іншими учасниками,уважно вислухати студентів під час його виступу є не менш важливим,ніж зміст самого виступу;

• Не можна спішити інтерпретувати виступи студентів у мовних реакціях. Доцільним є просумувати зміст виступів та надати їм оцінку в комплексі;

• Необхідно спонукати студентів виділяти головну думку. Якщо самі студенти не змогли цього зробити,слід конкретизувати позицію кожного та сконцентрувати їх увагу на конструктивних пропозиціях;

• Під час аналізу виступів доцільно фіксувати увагу на перевагах більше,ніж на недоліках;

• Орієнтувати студентів на обговорення зауважень,які висловлені викладачем,та на обґрунтування власної точки зору.

Виявлення недоліків виконавців ролей відкриває можливості для їх саморозвитку та удосконалення. Чим більше недоліків буде виявлено в процесі обговорення, тим досконалішою буде наступна ділова гра та професійна діяльність .

Аналіз слід розпочати з позитивного відтворення того епізоду, який оцінюється, показати його студентам зі сторони, та піддати його оцінці і обговоренню. Це в значній мірі підвищує ступінь об’єктивності оцінки та закріплює за учасниками правильність переконань.

Аналізу підлягають лише реально виконані ролеві функції, а не діяльність окремої особи зокрема. Є можливим, що ігрова діяльність людини у чомусь протирічить його ролевій функції , але ця обставина не повинна бути предметом обговорення, оскільки не підноситься до ділової гри та ускладнює і необґрунтовано затягує процес обговорення.

Оцінка ігрової діяльності повинна проводитись в доброзичливій, тактичній формі, оскільки лише в цьому випадку критична інформація буде сприйнята правильно. Роль викладача в цій ситуації полягає у збалансуванні емоційного стану учасників обговорення. При необхідності викладач повинен тактично, але достатньо твердо погасити внутрішньогруповий конфлікт.

Доцільним є знаходити виправдальні обставини помилкової діяльності учасників гри. У цьому випадку критика набуває форми психологічної допомоги, яка зміцнює впевненості в собі, в своїх силах і можливостях та викликає бажання щось змінити в майбутньому.

Обов’язковою і головною умовою обговорення ділової гри є відкритість, правдивість та щирість виступів учасників ділової гри.

Висновок

При наявності методичного забезпечення та їх правильного застосування в навчальному процесі, ділової ігри розвиваються за наступними перспективними напрямками:

• Удосконалення в ділових іграх професійної комунікативної компетенції студентів;

• Формування навиків з динамічного аналізу власних дій,а також дій партнерів по спілкуванню та їх особистих характеристик (психологічний аспект);

• Оптимізація навчального процесу (педагогічний аспект);

• Обробка навиків оперативного знаходження проблем,пов’язаних з професійною діяльністю,їх оптимальне вирішення з широким використанням довідково – нормативної літератури (науково – дослідний аспект).

Зазначені напрями розвитку ділових ігор забезпечують раціональні форми адаптації молодих спеціалістів до їх майбутньої професії.

Послідовність проведення гри

I. Підготовчий етап

На цьому етапі група розділяється на чотири підгрупи чисельністю 5-6 студентів.

Викладачем призначається старший підгрупи,який розподіляє функції учасників групи,імітуючи управлінську верхівку підприємства.

У складі першої підгрупи можуть бути:

1. Директор фірми (керівник підгрупи).

2. Головний бухгалтер.

3. Головний економіст.

4. Представник банку.

5. Представник ДПА.

Всі інші підгрупи складаються з спеціалістів – аналітиків,які будуть проводити конкретні аналітико – розрахункові операції.

II. Інформаційний етап

Після розподілу функції,група підбирає об’єкт аналізу. В даній ситуації перша підгрупа отримує 4 або 5 пакетів фінансової звітності,всі інші підгрупи – по одному пакету усіх форм фінансової звітності конкретного комунального підприємства,а саме:

1. Форма №1 «Баланс»;

2. Форма №2 «Звіт про фінансові результати»;

3. Форма №3 «Звіт про рух грошових коштів»;

4. Форма №4 «звіт про власний капітал»;

5. Форма №5 «Примітки до звітності».

Окрім цього,кожна підгрупа отримує алгоритм розрахунку основних показників,що характеризують фінансовий стан підприємства.

Студенти ознайомлюються з фінансовою звітністю і перевіряють достовірність відображених у них показників.

Для цього використовують спеціальний спосіб перевірки узгодженості одних і тих самих показників у різних формах

звітності, а також перевіряють достовірність підсумків по

окремих розділах форм бухгалтерської звітності, а також перевіряють достовірність підсумків по окремих розділах форм бухгалтерської звітності.

На цьому етапі застосовують вказівки по перевірці порівнянності підсумків по окремих розділах форм бухгалтерської звітності.

А також вказівки по перевірці порівнянності показників форм фінансової звітності підприємств,порядок якої визначений листом Міністерства фінансів України №053-41(2008р.)

Перевірка порівнянності показників форм фінансової звітності підприємств(2008р.)

№з/п	Показники,що порівнюються			Порівнювальні показники
Форма №1 «Баланс»
1.	Рядок 010,графи 3 і 4				Форма №1,рядок 011 мінус рядок 012,графи 3 і 4
2.	Рядок 030,графи 3 і 4				Форма №1,рядок 031 мінус рядок 032,графи 3 і 4
3.	Рядок 080,графи 3 і 4				Форма №1,сума рядків 010,020,030,035,040,045,050,055,060,065,070 – рядок 070,графи 3 і 4
4.	Рядок 160,графи 3 і 4				Форма №1,рядок 161 мінус рядок 162,графи 3 і 4
5.	Рядок 260,графи 3 і 4				Форма №1,сума рядків 100-150,160,170-250,графи 3 і 4
6.	Рядок 280,графи 3 і 4				Форма №1,сума рядків 080,260,270,275 графи 3 і 4
7.	Рядок 380,графи 3 і 4				Форма №1,сума рядків 300-340 плюс або мінус рядок 350 мінус рядки 360,370,графи 3 і 4
8.	Рядок 430,графи 3 і 4				Форма №1,сума рядків 400,410,415,417,418,420 мінус рядок 416,графи 3 і 4
9.	Рядок 480,графи 3 і 4				Форма №1,сума рядків 440-470,графи 3 і 4
10.	Рядок 620,графи 3 і 4				Форма №1,сума рядків 500-600,605,610,графи 3 і 4
11.	Рядок 640,графи 3 і 4				Форма №1,сума рядків 380,430,480,620,630,графи 3 і 4
Форма №2 «Звіт про фінансові результати»
12.		Рядок 035, графа 3	Форма №2,рядок 010 мінус рядки 015,020,025,030.
13.		Рядок 050,графа 3	Форма №2,рядок 035 мінус рядок 040
14.		Рядок 055,графа 3	Форма №2,рядок 040 мінус рядок 035
15.		Рядок 100,графа 3	Форма №2,сума рядків 050,060 мінус рядки 070,080,090 або рядок 060 мінус рядки 055,070,080,090
16.		Рядок 105,графа 3	Форма №2,сума рядків 055,070,080,090 мінус рядок 060 або сума рядків 070,080,090 мінус рядки 050 і 060
17.		Рядок 170,графа 3	Форма №2,сума рядків 100,110,120,130 мінус рядки 140,150,160 або сума рядків 110,120,130 мінус рядки 105,140,150,160
18.		Рядок 175,графа 3	Форма №2,сума рядків 105,140,150,160 мінус рядки 110,120 або сума рядків 140,150,160 мінус рядки 100,110,120,130
19.		Рядок 180,графа 3	Декларація про прибуток підприємства
20.		Рядок 190,графа 3	Форма №2,рядок 170 мінус рядок 180
21.		Рядок 195,графа 3	Форма №2,рядок 175 плюс рядок 180
22.		Рядок 220,графа 3	Форма №2,сума рядків 190 і 200 мінус рядок 205 і 210 або рядок 200 мінус рядки 195 і 205,210
23.		Рядок 225,графа 3	Форма №2,рядок 205 мінус рядки 190,200 або рядок 195 плюс рядок 205 мінус рядок 200,210
24.		Рядок 280,графа 3	Форма №2,сума рядків 230-270

Форма №3
25.	Рядок 010,графа 3		Форма №2, рядок 170,графа 3
26.	Рядок 010,графа 4		Форма №2,рядок 175,графа 3
27.	Рядок 020,графа 3	Форма №2,рядок 260,графа 3
28.	Рядок 050,графа 3	Форма №2,сума рядків 110,120,130 мінус рядки 150,150,160,графа 3
29.	Рядок 050,графа 4	Форма №2,сума рядків 140,150,160 мінус рядки 110,120,130,графа 3
30.	Рядок 060,графа 3	Форма №2,рядок 140,графа 3 плюс Форма №5,рядок 633
31.	Рядок 070,графа 3	Форма №3,різниця між сумою рядків 010-160,графа 3 і сумою рядків 030- 050,графа 4
32.	Рядок 070,графа 4	Форма №3,різниця між сумою рядків 010,030-050,графа 4 і сумою рядків 020-060,графа 3
33.	Рядок 090,графа 3	Форма №1,рядок 270,графа 3 мінус графа 4
34.	Рядок 090,графа 4	Форма №1,рядок 270,графа 4 мінус графа 3
35.	Рядок 110,графа 3	Форма №1,рядок 630,графа 4 мінус графа 3
36.	Рядок 110,графа 4	Форма №1,рядок 630,графа 3 мінус графа 4
37.	Рядок 120,графа 3	Форма №3,різниця між сумою рядків 070-110,графа 3 і сумою рядків 080-110,графа 4
38.	Рядок 120,графа 4	Форма №3,різниця між сумою рядків 070-110,графа 4 і сумою рядків 080-110,графа 3
39.	Рядок 150,графа 3	Форма №3,рядок 120,графа 3 мінус рядки 130,140,графа 4
40.	Рядок 150,графа 4	Форма №3,рядок 120,графа 4 плюс рядки 130,140,графа 4 або сума рядків 130 і 140,графа 4 мінус рядок 120,графа 3
41.	Рядок 170,графа 3	Форма №3,рядок 150,графа 3 плюс рядок 160,графа 3 або рядок 150,графа 3 мінус рядок 160,графа 4
42.	Рядок 170,графа 4	Форма №3,рядок 150,графа 4 плюс рядок 160,графа 4 або мінус рядок 150,графа 4 мінус рядок 160,графа 3
43.	Рядок 280,графа 3	Форма №3,сума рядків 180,210,220,230,графа 3 мінус сума рядків 240 і 270,графа 4
44.	Рядок 280,графа 4	Форма №3,сума рядків 240 і 270,графа 4 мінус сума рядків 180,210,220,230,графа 3
45.	Рядок 300,графа 3	Форма №3,рядок 280,графа 3 плюс рядок 290,графа 3 або мінус рядок 280,графа 3 мінус рядок 290,графа 4
46.	Рядок 300,графа 4	Форма №3,рядок 280,графа 4 плюс рядок 290,графа 4 або мінус рядок 280,графа 4 мінус рядок 290,графа 3
47.	Рядок 370,графа 3	Форма №3,сума рядків 310-330,графа 3 і мінус сума рядків 340-360,графа 4
48.	Рядок 370,графа 4	Форма №3, сума рядків 340-360,графа 4 і мінус сума рядків 310-330,графа 3
49.	Рядок 390,графа 3	Форма №3,рядок 370,графа 3 плюс рядок 380,графа 3 або мінус рядок 370,графа 3 мінус рядок 380,графа 4
50.	Рядок 390,графа 4	Форма №3,рядок 370,графа 4 плюс рядок 380,графа 4 або рядок 370,графа 4 мінус рядок 380,графа 3
51.	Рядок 400,графа 3	Форма №3,сума рядків 170,300,390,графа 3 або рядок 170,графа 3 плюс рядок 300,графа 3 мінус рядок 390 графа 4 або рядок 170,графа 3 мінус рядки 300 і 390,графа 4 або рядок 170,графа 3 мінус рядок 300,графа 4 плюс рядок 390,графа 4
52.	Рядок 400,графа 4	Форма №3,сума рядків 170,300,390,графа 4 або рядок 170,графа 4 плюс рядок 300,графа 4 мінус рядок 390,графа 3 або рядок 170,графа 4 мінус рядки 300 і 390,графа 3 або рядок 170,графа 4 мінус рядок 300,графа 3 плюс рядок 390,графа 4
53.	Рядок 410,графа 3	Форма №1,сума рядків 230,240,графа 3
54.	Рядок 420,графа 3	Форма №3,рядок 040,графа 4
55.	Рядок 420,графа 4	Форма №3,рядок 040,графа 3
56.	Рядок 430,графа 3	Форма №1,сума рядків 230,240,графа 4
57.	Рядок 430,графа 3	Форма №3,сума рядків 400,410,420,графа 3
58.	Рядок 430,графа 3	Форма №3,сума рядків 400,410,графа 3 мінус рядок 420,графа 4
59.	Рядок 430,графа 3	Форма №3,сума рядків 410,420,графа 3 мінус рядок 400,графа 4
60.	Рядок 430,графа 3	Форма №3,рядок 410,графа 3 мінус сума рядків 400,420,графа 4
Форма №4
61.	Рядок 010,графи 3-11	Форма №1,рядки 300-380,графа 4,відповідно
62.	Рядок 050,графи 3-11	Форма №4,алгебраїчна сума рядків 010,020,030,040,графи 3-11,відповідно
63.	Рядок 130,графа 8	Форма №2,рядок 220 або 225,графа 3
64.	Рядок 150,графа 3(позитивне значення)	Форма №4,рядок 150,графа 8 (від’ємне значення)
65.	Рядок 160,графа 7 (позитивне значення)	Форма №4,рядок 160,графа 8 (від’ємне значення)
66.	Рядок 2190,графи 3-11	Форма №4,алгебраїчна сума рядків 060-280,графи 3-11,відповідно
67.	Рядок 300,графи 3-11	Форма №4,алгебраїчна сума рядків 050 і 290,графи 3-11,відповідно
68.	Рядок 300,графи 3-11	Форма №1,графа 4,рядки 300-380,відповідно
69.	Рядки 010-300,графа 11	Форма №4,рядки 010-300,алгебраїчна сума граф 3-10,відповідно