1. Огляд життєвого шляху Дімітрії Деметра.

Дімітрія Деметр одне з провідних імен хорватського народного і літературного Відродження. Працював у різних жанрах: поет, драматург, прозаїк, новеліст, писав критичні статті та фейлетони. Та все ж основними видами його діяльності були поезія і драма.

Народився письменник у Загребі 21 липня 1811 року як третя дитина Теодора і Афратії. Його родина переїхалаз Греції, звідки його дід Григорій Деметр разом з родиною у 1770 році втік від помсти турків. Батько письменника був торговцем, який розвивав в родині грецькі традиції, що відобразилося на ранній літературній творчості Д.Деметра. В сім’ї Деметра було п’ятеро дітей, серед яких була і донька Олександра, яка у 1841 році одружилася з відомим письменником-романістом Іваном Мажураничом.

Письменник з дитинства був зорієнтований як на грецьку літературу так і на творчість Джоржа Гордона Байрона. Незважаючи на іноземне походження, Д.Деметр всі свої праці присвятив культурному розвитку країни, яка стала йому другою батьківщиною. Початкову школу і гімназію Д.Деметр закінчив у Загребі. У 1827-29 рр. вивчав філософію в м.Грац, і був там одним із засновників іллірійського клубу. Письменник знайомиться з багатьма хорватськими діячами, в тому числі ЛюдевітомГайем. Його знайомство з Гайем сприяє тому, що Деметр починає писати, займається літературною діяльністю.

Після вивчення філософії письменник у 1829-34 рр. вивчає медицину у Відні, де також знайомиться з такими хорватами, як: Яков Ужаревич, Людевіт Вукотинович та Фран Курелец.

У 1834 році Д.Деметр продовжує вивчати медицину в м.Падуя, де у 1836 році пише дисертацію, яку підписує «Croata Zagrabiensis» та успішно здобуває диплом доктора.

Після здобуття диплому письменник повертається у Загреб і починає свою лікарську практику, яка тривала тільки до 1841 року.

2.Значення творчості д.Деметра для хорватської літератури.

Перші творіння Д.Деметра були написані новогрецькою мовою і патріотично забарвлені. У 16 років письменник написав новогрецькою мовою драму «Virginija», події якої стосувалися життя римлян.

В суспільному житті Хорватії Д.Деметр з’являється у 1838 році, кoли видає свою першу збірку хорватською мовою «Dramatički pokušaji». Передмова до цієї збірки була про важливість хорватської драми і театру і заклала основу його майбутньої долі.

У 1844 році виходить найважливіша драма Д.Деметра «Teuta».

У 1842 році письменник написав велику епічну поему під назвою «Grobničko polje».

У січні 1840 року на зібранні сабору у Загребі Д.Деметру було доручено закласти підвалини до заснування хорватського професійного театру. У 1841 році він починає видавати «Izbor igrokazah ilirskoga kazališta» та писати театральні рецензії.

У 1852 році померла наречена Д.Деметра – талановита загребська акторка Франіца Весел. Для письменника це був величезний удар і до кінця життя він залишився неодруженим.

Дімітрія Деметр написав лібрето для двох опер Ватрослава Лісінского: «Ljubav i zlobu»(1846) - першу хорватську оперу та «Porin»(1850).

У 1850-60-х рр. письменник бере участь в пожвавленні театрального життя. У 1864 році Д.Деметр стає художнім керівником загребського театру. В той час він писав драми і спонукав інших до написання драм. Перекладав тексти для свого театру. У 1869 році письменник брав участь в організації протестів проти німецької мови на загребській театральній школі. Д.Деметр боровся проти недостатньої кількості хорватського репертуару в театрах. Вже у 1866 році Деметр зазнав гострої критики з боку Августа Шеноа, через яку у 1868 році був звільнений з своєї посади. Цього ж року він стає драматичним керівником театру.

Крім драм і поезії Деметр написав також і чотири оповідання «Otac i sin» «Ivo i Neda» «Jedna noć» «Vijavica». Він був одним з перших письменників, які звернулися до популяризації жанру новели.

Також Деметр був редактором альманахів «Iskra»(1844-46 рр.), «Danica» (1849), «Narodne novine»(1856-1862), «Hrvatsko sokol»(1870).

Як редактор «Danicе» брав участь у полеміці про мову, і разом з Л.Гайем в 1850 році підписав у Відні «Bečki dogovor».

У 1857 році Деметр підготував хорватський текст правових та політичних термінів для німецького словника.

У 1870 році в нього стався інсульт. Після цього в нього було ще декілька ударів і 24 серпня 1872 року він помирає в Загребі. Похований на православному кладовищі Св.Рока в Загребі, а 13 років після його смерті його гріб було перепоховано на кладовищі Мірогой.

У 1906 році, 35 років після його смерті, було встановлено театральну премію в честь його імені.