9.2. Навіювання словом

, Слово — найбільший владика.

''||'.|"•|-• Горгий

Нищівна сила мови знайшла своєрідне віддзеркалення ів Евангелії від Іакова (3:5—6):

«Так і мова — невеликий член, але багато робить...

Мова — вогонь, оздоба неправди...

це неспинне зло: він виконаний смертельної отрути». •

З давніх часів відомо, що лікування людини покоїться на трьох основани­ях: ніж, трава і слово. Ніж використовується в хірургії; вживання трав привело до виникнення ліків; слово ж є основним «знаряддям праці» психоло­га і психотерапевта. Але не лише їх. Хороший лікар той, одні відвідини якого >ж полегшують стан хворого.

Літні люди жалуются^ що лікарям зараз колись навіть вислухати пациен­та. Найбільшою пошаною в цього контингенту якраз і користуються доктори, що знаходять можливість терпляче вислухати їх скарги, підбадьорити, вселити на­дежду.

«Слово вбиває», — абсолютно справедливо затверджується в прислів'ї. Імен­но так незрідка і відбувалося, коли чаклун накладав на ту або іншу людину проклін, пронизуючи при цьому його зображення гострим предметом, і до призначеного терміну чоловік дійсно захворював і вмирав. Деякі мате­ри і тепер вважають, що ауі&м*<?я7<гз&»>ліажионаїійсл]А шкода їх дитяті. У подоб­ных випадках ми маємо справу з механізмами прямого або непрямого навіювання.

Класифікація видів навіювання

Пряме і непряме навіювання

Пряме навіювання пов'язане безпосередньо з мовою впливаючої людини. ^л^^^^^^^ш^г^^ршз^мхго^тушетія приведемо такий випадок.

Молодий лікар, аби заспокоїти літню недовірливу пацієнтку, сказав: «j&c помрете після мене». Незабаром в результаті нещасного випадку лікар помер. Дізнавшись про це, пацієнтка «пішла за ним».

Проведений, зокрема, такий експеримент на пряме навіювання [85].По при­знаку високої навіюваності були підібрані 2 групи (по 8 чоловік в кожній) солдатів першого року служби. Спочатку була проведена пробна стрілянина з вин­товки, стоячи, з руки, без яких-небудь навіювань. За чотири постріли перша група отримала в среднем.по 20,3 очка, друга — по 21,2 очка. Перед основними стрель­бами випробовуваним першої групи було зроблено пряме позитивне внуше­ние: «Ви спокійні... Ваші руки тверді і слухняні, а око точне...При стрілянині ви покажете відмінні результаты*. Другій групі випробовуваних робилося пря мне отрицательное навіювання: «Ви чомусь дуже сильно хвилюєтеся... У вас лше руки тремтять... і очі ваші якісь стомлені... Боюся, що вам буде оче» і трудно стріляти... Навряд чи ви покажете добрі результати...» Перша гр>- -* j повысила результати майже на 8 % (з 2ОД0чкадо21,9 очка). У другій rpy^TcJj наоборот, сталося зниження результату стрілянини більш ніж на 11 % (з 21,2 счнян до 18,1 очка). |

Умови пробної і основної стрілянини були абсолютно однаковими. Розмін! чиє полягало лише в тому, що перед основною стріляниною випробовуваним даий| лось пряме навіювання: у першій групі позитивне, а в другій — отркдан! тільне. Отже, можна укласти, що зміна результатів..стрілі сталося під впливом прямого навіювання, а також того, що отрицательнее пряме навіювання володіє більшою силою дії, йому позитивне. Ечи виводи отримали переконливе підтвердження, і в інших експериментах.

Непряме навіювання. Використовується деяка проміжна дія або раздра­житель з метою посилення ефекту (наприклад, проткнути цвяхом або сж?«ш зображення людини, на яку накладений проклін). Незрідка непряме вну­шение буває ефективнішим, ніж пряме, оскільки діє в об%щ свідомості і не викликає тому внутрішнього опору у адресата воздей­ствия.

Сила непрямого навіювання доведена багатьма експериментами. У одному на них, що проводився в психіатричній клініці, пацієнтів розділили на лше групи: перша фуппа проходила психотерапію протягом напівроку, друга ще група в цей час чекала лікування. Коли порівняли результати, то оказалоац,, що відсоток поліпшення був однаковий в обох групах. Надія на лікуванні порівнялася по дії з самим лікуванням.

У іншому досвіді пацієнтам з неврозом замість ліків давали пілюлі з сахжш (абсолютно даремні в плані лікування), запевняючи, що вони «допоможуть так само, як же інші ліки». Група з чотирнадцяти чоловік приймала цукрові пиляват три рази в день протягом тижня, після чого у тринадцяти пацієнтів настукжж поліпшення за всіма показниками.*.

Подібний ефект широко відомий в медицині під назвою «ефект плаиетт (тобто пустушки).

Малпасс і Девін провели наступний експеримент. Свідками инсцениро­ванного акту вандалізму давали зрозуміти, що хуліган точно знаходиться серед п'ятеро чоловік, пред'явлених для «пізнання (тенденційна інструкції,,, або те, що він «може бути серед них*;г (нетенденційна інструкція). Ні самій справі хулігана серед них не було. Проте 78 % свідків происшедшей^, що отримали тенденційні инструкции^ «пізнали» непричетного. Зі Свиде-е-я лей, що отримали нетенденційну інструкцію, ту ж помилку зробили 35 It I [423, 345-351].

Неумисне і навмисне навіювання

По критерію наявності мети і зусиль, вживаних суггестором, виділяється 1 неумисне і навмисне навіювання. Останнє є иг- 1 ленаправленное і свідомо організовувана психологічна дія. У«- 1 гестора є конкретна мета, якою він прагне Досягти. Він знає, що і кешу 1

Хоче ВСЕЛИТИ.

Другою істотною особливість» навмисного навіювання є на-^ личие зусиль суггестора для досягнення планованих цілей.

Неумисне навіювання характеризується, по-перше, тим, що суггестор не ставить перед собою мети вселити даному суггеренду ту або іншу думку, дію, вчинок і тому подібне Можна вважати, що вчитель не має наміру вну­шить вихованцеві невіра в свої сили, думку про непоправність недоліків, своєрідну покірливість «долі». Проте його зауваження (наприклад: «Ти як все­гда упертий і говориш лише дурощі»; «Ну, я бачу, ти просто непоправний») всупереч бажанням педагога можуть вселити учневі багато негативних психи­ческие станів. Коли батьки надмірно переживають з приводу майбутніх іспитів своїх дітей, посилено готують їх до перевірки знань, то, самі того не бажаючи, можуть вселити дітям страх перед іспитами, невпевненість, які паралізують їх розумові сили і здібності». Батьки і вихователі, засуджуючи провину дитяти словами «ти поганий», вселяють йому тим самим соответствую­щую установку. Не можна переходити наличность* якщо не бажаєш нашкодити.

Невірно, проте, вважати, що неумисне навіювання впливає лише негативно, Воно може формувати і багато позитивних якостей лично­сти: працьовитість, чесність, старанність. Але не моралями, а особистим

Прикладом.- | |' | . ||' ":"' _|..<:-;-',;,.:. .

Другою особливістю неумисного навіювання є те, що суггестор не докладає жодних зусиль сугестій. Взагалі при неумисному вну­шении суггестор може і не знати, що на когось надає дію.

Спостереження показують, що істотною детермінантою ненавмисного навіювання є наявність в сугеренда схильності до того, що вселяється. Тим самим сфера дії неумисного навіювання ограничива­ется тими випадками, коли спрямованість особі суггеренда і вміст навіювань збігаються. Лише за цих умов слова і дії що говорить, окрім його наміру і зусиль, можуть придбати вселяючу силу, оскільки падають на підготовлений грунт.

ВИДИ НАВІЮВАНЬ В ЗАЛЕЖНОСТІ ВІД ЇХ ВМІСТУ

По критерію вмісту, характеру того, що вселяється, навіювання можна ділити на специфічне і неспецифічне. Перший різновид складають дії, які вселяють суггеренду конкретні ідеї, думки, дії і вчинки. Другий різновид складають дії, які вселяють лич­ности або групі ті або інші психічні стани: хороше або погане на­строение, емоційний підйом або спади т.д. г

Навіювання можна ділити на положитеАНое і негативне. Перше характе­ризуется положительной танравлениосіроі свого содержания. Воно щепить лич­ности і соціальній спільності позитивні психологічні якості, свой­ства і стани (звички, інтереси, погляди, стосунки і тому подібне).

До отрицательнымвнушениям відносяться такі, які своїм вмістом со­знательно або несвідомо, навмисно або ненавмисно щеплять людям отри­цательные (сточування зору нашої моралі):псих0логИческие якості, властивості і стани (нечесність, лінощі і ін.). Якщо, наприклад, вчитель постійно говорить учневі про невдачі в навчанні, то цим він може ненавмисно вселити школяру невпевненість в своїх силах, що приведе до спаду розумової активності.