9.Призначення таблиць у Word. Форматування таблиць.

Таблиці призначені для наочного подання інформації. Елементами таблиці є комірки, рядки, стовпці. Таблицю створюють засобами меню Таблиця. Для створення таблиці слід використати меню Таблиця  Вставити  Таблиця й у діалоговому вікні задати кількість стовпців і рядків майбутньої таблиці. Після натискання на кнопку ОК порожня таблиця розташується в документі там, де був курсор. Уведення тексту до комірок таблиці здійснюється звичайним способом. Для вставки рядків/стовпців треба виділити ті елементи, перед якими необхідно вставити, у кількості, що дорівнює кількості вставлюваних елементів, і вибрати в меню Таблиця  Вставити рядки/стовпці (меню міняється автоматично). Щоб здійснити видалення, слід позначити елементи й використати меню Таблиця – Видалити. Для зміни розмірів стовпців або рядків треба: 1) покажчик миші поставити на межу між стовпцями або рядками й тягти; 2) покажчик миші поставити на роздільник стовпців або рядків у горизонтальній чи вертикальній лінійці й тягти; 3) виділити рядки або стовпці й у меню Таблиця – Властивості таблиці вибрати необхідні опції. Під час виконання всіх вищеописаних дій можна використовувати контекстне меню. Використання пункту Заголовки меню Таблиця дозволяє повторити заголовки стовпців на наступній сторінці (у разі продовження таблиці). Перед цим заголовки потрібно виділити. За необхідності можна перетворити текст на таблицю. Попередньо між елементами тексту, що будуть розташовуватися в різних комірках таблиці, потрібно ввести розділовий символ. Стандартними розділовими символами служать: символ абзацу, символ табуляції, крапка з комою, але можна використовувати й інші символи. Для перетворення тексту на таблицю його потрібно виділити, вибрати відповідний пункт меню Таблиця, а потім у вікні діалогу вказати розділовий символ.

10.Призначення електронної таблиці Excel.

Система Excel яка є складовою частиною популярного пакета Microsoft Office, надає користувачу розвинені можливості для роботи з табличною інформацією (причому, таблиці розглядаються у дуже загальному розумінні). Ці можливості включають: розвинені засоби для підготовки, оформлення, збереження та захисту даних; потужний та зручний апарат для виконання різноманітних обчислень; розвинені засоби для аналізу даних у вигляді графіків та діаграм; застосування до табличних даних дій, традиційних для баз даних; підтримка головних форматів “справжніх баз даних” і не тільки баз даних (“імпорт” та “експорт” даних); наявність спеціалізованих “розв'язників задач”; потужні засоби для програмування та створення макросів. Excel виступає не тільки як дуже потужна та зручна самостійна система, але і як засіб, що доповнює та розширює можливості інших, більш спеціалізованих систем (програми-бухгалтерії, прикладні програми, які працюють з базами даних, текстові редактори та інші).

11.Принцип побудови складних формул у Excel. Формат r1c1 у таблиці.

Формули практично завжди містять посилання на клітинки, вміст яких використовується в обчисленнях. Для уведення формули: Помістіть покажчик клітинки на клітинку, у якій ви хочете ввести формулу. Вставте як перший символ знак рівності. Введіть частину формули аж до першого посилання, як звичайний текст. Задайте посилання на клітинку. Це можна зробити або уведенням з клавіатури, або за допомогою миші, клацнувши на потрібній клітинці. Для завдання діапазону можна виділити його за допомогою миші. Після уведення іншої частини формули, завершіть уведення натисканням клавіші <Enter>. У клітинці відображається результат обчислення формули, хоча дійсним значенням клітинки є формула. Сама формула буде відображатися, як вміст клітинки, у рядку формул. У формулі можна використовувати імена клітинок і діапазонів клітинок. Список визначених у поточній робочій книзі імен можна відкрити, клацнувши на кнопці зі стрілкою «вниз» у полі «Имя», яке розташоване зліва у рядку формул. Можна також натиснути клавішу <F5> та вибрати ім'я діапазону у вікні діалогу «Переход». Кожна комірка листка визначається своїм положенням на листі і має свою адресу, яка складається з номера рядка та стовпця. Наприклад комірка, що знаходиться на перетині стовпця В та рядка 3, має назву В3. Однакі існує ще один спосіб адресації комірок – так звана R1C1–адресація, коли рядки і стовпці нумеруються цифрами (R-row–рядок, C-column–стовпчик). У цьому випадку, комірка розглянута в попередньому прикладі, буде мати адресу R2C3. Для того щоб адресація була в такому вигляді, необхідно скористатися меню: Сервис→Параметры та на вкладці Общие ввімкнути перемикач Стиль ссылок R1C1. Після цього Excel автоматично перетворить всі адреси, які використов