- •Тема 17. Правове регулювання перевезення вантажу
- •1, Транспорт є однією з найважливіших галузей суспільного виробництва. Він покликаний задовольняти потреби населення та народно-господарського комплексу в перевезеннях.
- •3. Господарський кодекс України визначає основи правового регулювання господарської діяльності щодо перевезення вантажів усіма видами транспорту, що становлять Єдину транспортну систему України.
- •1. Підставою виникнення господарських зобов'язань з перевезення вантажів є договір перевезення вантажу.
- •2. Господарським кодексом України передбачено укладення договору перевезення вантажу в письмовій формі.
- •1. Договір перевезення вантажу в прямому змішаному сполученні є господарським договором, який характеризують такі ознаки:
- •2. Перевезення вантажів у прямому змішаному сполученні регулюються нормами гк і цк, транспортними статутами, правилами перевезення та іншими нормативними актами.
- •3. Вузлова угода є господарським договором, який регулює відносини перевізників під час перевезення вантажу в прямому змішаному сполученні та умови роботи перевалочних пунктів.
- •Вузлову угоду характеризують такі правові ознаки:
- •1. Зміст договору перевезення вантажу становить обов'язок перевізника доставити вантаж до пункту призначення у встановлений строк.
- •2. Прострочення доставки свідчить про неналежне виконання перевізником свого обов'язку за договором перевезення вантажу, а тому є підставою господарсько-правової відповідальності перевізника.
2. Прострочення доставки свідчить про неналежне виконання перевізником свого обов'язку за договором перевезення вантажу, а тому є підставою господарсько-правової відповідальності перевізника.
Характерною ознакою відповідальності перевізника за прострочення у доставці вантажу є презумпція його вини. Вона полягає у тому, що перевізника може бути звільнено від відповідальності, якщо він доведе: прострочення доставки вантажу сталося не з його вини.
У транспортних кодексах, статутах і правилах перевезення наводиться перелік підстав, які звільняють перевізника від відповідальності.
Згідно з пунктом 189 Статуту внутрішнього водного транспорту Союзу РСР перевізник звільняється від відповідальності за прострочення доставки вантажу:
- якщо прострочення сталося внаслідок обставин, які перевізник не мав можливості передбачити та усунення котрих від нього не залежало;
- за наявності повідомлення про припинення руху, що було опубліковано в установленому порядку;
- якщо вантажоодержувач не вивіз доставлений з простроченням вантаж протягом доби, а за умов суднової відправки - протягом трьох діб після оголошення або повідомлення про його прибуття;
- якщо вантажоодержувач протягом 24-х годин з моменту прибуття судна не прийняв його під вивантаження.
Підставами звільнення автотранспортних підприємств або організацій від відповідальності за прострочення доставки вантажу є:
- явища стихійного характеру (замети, повені, пожежі тощо);
- аварія на підприємстві, внаслідок якої його роботу припинено на строк не менше трьох діб;
- тимчасове припинення або обмеження перевезення вантажів автомобільними шляхами у встановленому порядку (ст. 132 Статуту автомобільного транспорту УРСР).
4. Прострочення доставки вантажу під час перевезення може бути причиною його втрати, нестачі або пошкодження. У цьому разі, поряд із сплатою штрафних санкцій за прострочення у доставці вантажу, перевізник зобов'язаний відшкодувати збитки, що виникли внаслідок втрати, нестачі або пошкодження вантажу під час прострочення.
Таким чином, законодавець передбачає стягнення збитків понад застосування до перевізника штрафних санкцій. Тим самим пояснюється можливість застосування на практиці водночас двох видів господарських санкцій.