1. Машинобудівний комплекс України, його значення, структура, регіональні особливості формування.

Великезначення машинобудування в народногосподарському комплексівизначається тим, що воно виробляє знаряддя праці як для галузей, що виготовляють засоби виробництва (робочі машини і апарати, верстати, технологічне і силове устаткування, контрольно-вимірювальні прилади, технічні засоби автоматики тощо), так і для галузей, які виробляють предмети споживання (машини для сільського господарства, технологічне устаткування для легкої і харчової промисловості і т. п.), а також самі предмети споживання (легкові автомобілі, побутову техніку, телевізори, радіоприймачі, відеотехніку, годинники тощо). Крім того, машинобудування виробляє різноманітне устаткування для будівництва, транспорту, зв’язку, торгівлі, спецобладнання для невиробничих галузей, а також продукцію оборонного призначення.Структура. Машинобудування має багатогалузеву структуруіхарактеризується створенням спеціалізованих заводів і галузей: ? Важке ? Загальне ? Середнє ? Точне ? Наукомістке  Особливості формування.Процес виробництва машин складається з 3 стадій: а) виробництво заготовок; б) механічна обробка заготовок; в) складання деталей і частин. Сучасні машини складаються з сотень, а то й тисяч деталей і вузлів. Це сприяє формуванню спеціалізованих підприємств і розвитку кооперованих зв’язків між ними.У машинобудуванні поширені такі види спеціалізації: ? предметна; ? технологічна; ? подетальна та вузлова. Підприємства машинобудівної галузі мають відмінні від інших галузей особливості розміщення. Вони майже не залежать від природних умов і ресурсів, їх продукція має широке коло споживачів. Внаслідок цього машинобудування розвинуте в усіх регіонах країни, відмінності полягають у різному рівні розвитку та наборі галузей, їх значенні на різних територіях. В одних регіонах вони є галузями спеціалізації, в інших — задовольняють потреби тільки даного регіону.Один із важливих принципів розміщення машинобудівних підприємств — орієнтація на сировину.

Металомісткі виробництва здебільшого розміщені в районах металургійної промисловості.Більшість галузей машинобудівного комплексу належить до трудомістких. Постійно зростають вимоги до кваліфікації робочої сили.В усіх галузях машинобудування зростає значення науково-дослідних та дослідницько-конструкторських робіт. Такі виробництва тяжіють до найбільших міст І агломерацій, де сконцентрована наукова база країни.На розміщення підприємств, які випускають важкотранспортабельну продукцію, також значно впливає споживач, а принципом розміщення складальних підприємств, що мають розгалужені коопераційні зв'язки з іншими центрами, є вигідність економіко-географічного (особливо транс­портного) положення

2. Сучасний стан розвитку та регіональні особливості територіальної організації галузей машинобудівного комплексу України. Центри основних галузей.

На сучасному етапі розвитку науково-технічного прогресу неможливо обійтися без кольорових металів, які є незамінними в машинобудуванні і особливо широко використовуються в таких його галузях, як електронна, електротехнічна, радіо-телевізійна, приладобудівна та ін.Серед проблем, пов'язаних із розвитком кольорової металургії,найголовнішими є забруднення повітря, нагромадження великої кількості порід, некомплексне використання сировини.Україна має тісні економічні зв’язки з іншими країнами СНД по забезпеченню її потреб у кольорових металах.  ЧИННИКИ РОЗМІЩЕННЯ ГАЛУЗІ. Кольорова металургія, на відміну від чорної, в Україні розвинута порівняно слабо. Вона має ряд особливостей:  а) у рудах міститься незначна кількість металу, що вимагає розміщення багатьох підприємств кольорової металургії поблизу джерел сировини;  б) у рудах кольорових металів міститься багато різних металів, а це вимагає комплексного використання сировини.

Підприємства, які переробляють руди з незначним вмістом основного металу, тяжіють до джерел сировини (виплавка ртуті, нікелю, рідкісних металів та ін.);  в) галузь потребує багато енергії і води, а також згубно впливає на довкілля. Енергомісткі виробництва (титано-магнієве, цинкове, алюмінієве) розміщуються в місцях дешевої електроенергії, як правило, поблизу потужних електростанцій.  В Україні сформувалися два райони кольорової металургії — Донецький і Придніпровський. Перспективним є Карпатський район. Центри. У структурі кольорової металургії України провідне місце займає алюмінієва промисловість. Вона працює на привізній сировині (бокситах з Угорщини, Росії, країн Африки), її підприємства розміщені біля портів і в місцях виробництва електроенергії. Галузь представлена великим глиноземним заводом у Миколаєві, продукція якого (глинозем — напівфабрикат для отримання готового металу) використовується в Україні й відправляється в Росію.У Запоріжжі працює алюмінієвий завод, у Свердловську (Луганська область) — завод алюмінієвих сплавів.Серед інших галузей кольорової металургії виділяється виробниц­тво магнію (Калуш), титану і магнію (Запоріжжя), феронікелю (Побужжя, Кіровоградська область). Ці виробництва працюють на власній сировині, най­більш забезпеченими з них є титанова (родовища руд у Житомирській і Дніпропетровській областях). Також на власній сировині в Донбасі виникло виробництво ртуті (Горлівка), а на Закарпатті – золота (Мужієво). У даний час ці підприємства призупинили роботу, хоча запаси сировини залишаються доволі великі (насамперед, ртуті). У Костянтинівці на привізній сировині створено цинкову галузь