Тема 3. Історія розвитку менеджменту

Вивчення цієї теми необхідно розпочати з ознайомлення та розуміння передумов виникнення та розвитку науки управління. Для поглиблення знань з цієї теми необхідно визначити сутність еволюції управлінської думки, характер взаємозв’язку розвитку промисловості, соціально-економічного прогресу і теорії управління. Необхідно зрозуміти та усвідомити основні характеристики управлінських революцій. Особливе місце під час роботи над цією темою необхідно відвести з’ясуванню ролі та значення інтересу до бізнесу як найважливішого чинника розвитку управлінської думки.

Студент має дослідіть зміст та сутність перших наукових праць з теорії управління: теорія „ідеальної держави” давньогрецького філософа-ідеаліста Платона (427-347 роки до н.е.); основи вчення про домашнє господарство та системи господарювання Аристотеля (384 - 322роки до н.е.); наукові положення управління Марка Цицерона; погляди на моральну проблематику людського спілкування древньогрецького філософа Плутарха; рекомендації щодо організації управління державного італійського діяча Ніколо Макіавеллі.

Далі, у процесі вивчення цієї теми, необхідно проаналізуйте суть та відмінності основних шкіл (теорій) управління, ознайомитися з основними біографічними даними відомих представників цих шкіл: «Фабричний кодекс» Аркрайта (1732-1792); школа наукового управління (раціоналістична школа), її представники: Ф. Тейлор (1856-1915), Ф. Гілбрет, Г. Гант; класична (адміністративна) школа: А. Файоль (1841-1925), М. Вебер, Эмерсон (1853-1931); система Форда - творця масового (конвеєрного) виробництва автомобілів; школа людських відносин: Е. Мейо, А. Маслоу, М. Фоллет; школа наукового менеджеризма (Л. Урвік сформулював принципи побудови формальної організації: відповідність людей структурі організації, спеціалізація управлінських робітників, визначеність); школа поведінкових наук: К. Арджиріс, А. Лойкерт, Д. Мак Грегор, Р. Блей; емпірична школа; кількісна школа: Н. Вінер, Р. Акофф, Л. Берталанфі; нова школа (впровадження в науку управління методів і апарата точних наук); ситуаційна школа; «організаційна культура» як основний напрямок удосконалення менеджменту.

Також слід проаналізувати специфіку розвитку управлінської науки в Україні. Особливе місце під час роботи над цією темою необхідно відвести вивченню сучасних концепцій менеджменту. Необхідно приділити увагу вивченню сутності радикальної реформи управління на етапі переходу до цивілізованих ринкових відносин під впливом таких тенденцій: посилення впливу технічного прогресу; демократизація управління; інтернаціоналізація управління. Необхідно звернути увагу на наявність трьох принципово різних інструментів управління: ієрархію, ринок, культуру та на можливість їх застосування в оптимальному співвідношенні.

Глибокого вивчення потребують сучасні концепції та системи менеджменту організацій: концепція соціального партнерства; інтегровані підходи до управління: процесний, системний, ситуаційний; концепції „Менеджмент без ієрархії”, Just in Time Production (JIT), Total Quality Control (TQC), Total Productive Maintenance (TCP), Lean Management, Lean production (концепція узгодженого підприємства, бенчмаркетинг, реінжиніринг бізнесу).