Тема 9 «Процесс моделирования в системе менеджмента»

Реальный объект - такой объект может быть физическим или логическим; он может включать компоненты, также являющиеся реальными объектами, или являться компонентом составного реального объекта.

Экономическая модель - упрощенное представление экономической действительности, показывающее взаимосвязи между выбранными экономическими переменными.

Экономико-математические модели (economic model, economic-mathematical model) — модели, описывающие экономические процессы, объекты, связи с использованием математического аппарата, прежде всего математических соотношений, уравнений.

Модель теории очередей (или модель оптимального обслуживания) - используется для определения оптимального числа каналов обслуживания по отношению к потребности в них

Модель теории игр — метод моделирования оценки воздействия принятого решения на конкурентов.

Модель массового обслуживания - системы, предназначенные для обслуживания массового потока требований случайного характера.

Имитационное моделирование - часто применяется в ситуациях слишком сложных для использования математических методов (маркетолог может создать модель модификации покупательских потребностей в связи с изменением цен товаров на рынке, и их дизайна).

Модель управления запасами - эта модель часто используется для оптимизации времени исполнения заказов, а также для определения необходимых ресурсов и площадей для хранения той или иной продукции. Цель этой модели - свести к минимуму отрицательные последствия при накоплении или дефиците тех или иных запасов продукции или ресурсов.

Модель линейного программирования - эта модель применяется для определения оптимального распределения дефицитных ресурсов при наличии конкурирующих между собой потребностей.

Морфологический анализ - способ анализа всевозможных соотношений составляющих исследуемой системы; требует жесткой классификации объектов и параметров объектов системы.

2. Глосарій

Абсентеїзм – систематична відсутність людей на місцях, де вони повинні знаходитись.

Автоматизація – заміна праці людей роботою машин-автоматів.

Автономія – самоуправління; право самостійно здійснювати управління.

Авторитарний (автократичний, самовладний) – характеристика стиля керівництва, яка полягає у централізації повноважень у керівника або керуючого органа та прийняття рішень без урахування точки зору виконавців.

Авторитет – характеристика людських відносин, яка полягає у високому рівні довіри і поваги до носія авторитету. Авторитет керівника передбачає, що його дії розцінюються людьми як відповідні їх власним інтересам.

Агент – особа, уповноважена підприємством для виконання діловий доручень. Наприклад, страховий або торговий агент. Інше значення – особа, що діє у інтересах будь-кого.

Адаптація – пристосування.

Адаптація професійна – привикання та пристосування керівника до робочого місця, засвоєння специфіки роботи і вимог до трудових операцій, принципів розділення і кооперації праці, засвоєння технічних засобів і т.ін.

Адаптація соціальна – уживання робітника в колектив, прийняття існуючих норм поведінки, цінностей і цілей, стилю взаємовідносин, форм спілкування, традицій і ритуалів, а також інших елементів організаційної культури.

Адміністрація – вище керівництво організації.

Адміністративні міри – дії, що здійснюють керівника на основі формальної влади.

Адміністративні механізми менеджменту – накази, розпорядження, вказівки керівників, як письмові так і усні.

Акт – одинична короткочасна дія або окремий вчинок. Інше значення – документ, який засвідчує щось, указ державного органу.

Актуальний – такий. Що має значення зараз, важливий у теперішній час.

Акцент – особлива увага, підкреслювання.

Акциз – вид непрямого податку на продукти масового вжитку (сплачується державі продавцями цих товарів і перекладається на населення шляхом підвищення цін).

Акція – цінний папір, що засвідчує права власника на частку власності. Інше значення - дії, що вживаються для досягнення будь-якої цілі.

Алергія – хвороблива реакція на будь-що. Алергія соціальна – хвороблива реакція суспільства (колективу) на будь-які події або явища, засудження даного явища та протидія йому.

Альтернатива – одна з можливостей вибору.

Аналіз – дослідження цілого шляхом розгляду його окремих сторін, властивостей, складових частин.

Анонімний – такий, що відбувається без вказування імені.

Антиномія – твердження, що включає в себе формальне протиріччя між двома положеннями, що признаються однаково вірними.

Антипатія – почуття неприязні.

Антропологія – комплекс наук, що вивчають людину.

Антропологія психологічна – наука про глибинну сутність людини та її співвідношенням з видимими проявами; про місце і ролі людини у світі та, в цьому зв’язку, про доцільність його поведінки.

Апеляція – звернення по допомогу (або оскарження чого-небудь).

Апарат управління – структурний підрозділ організації, що виконує в ньому функції суб’єкта управління.

Апріорі – без перевірки, незалежно від практики.

Аргумент – довід, який є основою для доказу.

Артикуляція – ясний вислів, чітка заява.

Архітектура – побудова.

Архітектура організації – структурні частини організації (ланки, блоки, підрозділи) та формальні зв’язки між ними.

Аспект – одна з сторін явища, точка зору, погляд.

Асиміляція – засвоєння чогось (нерідко це пов’язано з втратою одних якостей і придбанням других).

Атестація – процес оцінки, стогом якого є встановлення характеристики. Або процедура періодичного контролю персоналу підприємства для встановлення відповідності робітників посадовим вимогам.

Безапеляційність – неприйняття заперечень, категоричність.

Бесіда – розмова двох або декількох осіб.

Бізнес – справа, яку розуміють як роботу, що здійснюється заради отримання прибутку.

Бізнес венчурний – особливий вид бізнесу, що полягає у одночасному здійсненні декількох ризикованих проектів. Ризик невдачі кожного окремого проекту великий, але успіх бодай одного проекту може принести прибуток, який значно перевищує витрати на усі проекти. Бізнес венчурний (ризикове підприємництво) довів свою доцільність, але доступний тільки для крупних фірм, тому що потребує великих інвестицій з метою паралельного здійснення декількох проектів.

Бізнес малий – сукупність малих і середніх приватних підприємств, які прямо не входять ні до одного монополістичного об’єднання.

Бізнес-план – документ, що описує основні аспекти діяльності фірми, підприємця або інвестиційного проекту, що передбачаються в майбутньому. Ядром бізнес-плану є техніко-економічне обґрунтування вигідності задуманого діла.

Біхевіоризм – поведінкова «школа» менеджменту, відповідно до якої ефективне дослідження цілей організації потребує максимального використання людського потенціалу на основі даних психології і соціології.

Бонус – грошова винагорода, що виплачується робітнику за результатами роботи фірми за рік або півроку.

Бос – керівник вищої управлінської ланки, крупний менеджер, голова фірми.

Бригада виробнича – мала група робітників, що об’єднані для сумісної праці.

Бюрократ – чиновник або працівник апарату управління, що має владу (іноді це поняття має негативний відтінок).

Вакансія – не зайнята посада на підприємстві, вільне робоче місце.

Віра – відсутність сумнівів в реальності будь-чого не встановленого досвідом, в тому числі передбачення майбутнього.

Вербальний – виражений звуковою мовою: словами і супроводжуючими їх звуковими засобами.

Вербовка кандидатів на посаду – процедура пошуку і набору кандидатів на посаду.

Вертикальний поділ праці – відділення управлінської праці від праці виконавців.

Взаємодія – діяльність суб’єктів, що характеризується наявністю між ними безпосереднього та опосередкованого зв’язку.

Візування документів – проставляння підписів посадових осіб на документі, що є ознакою згоди зі змістом документу.

Влада – реальна можливість впливати на людей.

Влада законна – вплив, основний на традиції, згідно якої необхідно підкорятися начальнику заради задоволення потреби в захищеності і приналежності.

Влада інформаційна – вплив шляхом повідомлення інформації, яка або впливає на підсвідомість і звідти керує людиною, або впливає на почуття або сприймається розумом.

Влада експертна – вплив, який спирається на повну довіру до того, хто впливає, базується на вірі у його глибоке знання проблем на рівні експерту.

Владні повноваження – право використовувати людські ресурси організації, право керувати людьми.

Вплив – засіб змінювати поведінку людей або хід процесу.

Внутрішнє середовище організації – середовище власних можливостей, внутрішніх обмежень і ресурсів, головним із яких є люди.

Винагорода – те, що робітник отримує для себе в обмін на свою працю.

Вік – кількість часу існування. Який оцінюється об’єктивно або суб’єктивно.

Волюнтаризм – практика прийняття сугубо єдино осібних рішень, які ігнорують об’єктивні умови і закономірності.

Воля – бажання, яке здійснюється через владу.

Відтворення – безперервно відновлюваний процес послідовної зміни стадій чого-небудь.

Вигода – користь, отримана від чого-небудь.

Виробок – кількість продукції або послуг, що вироблено у одиницю часу.

Виручка – гроші, отримані в результаті продажу чого-небудь.

Гармонія – відповідність частин цілого, яка проявляється в тому, що кожна частина сприяє повноцінному прояву інших частин і загальній досконалості.

Гендер – стать – англійське слово, яке означає не біологічну, а соціальну характеристику статі.

Гнучкість – властивість швидко перебудовуватися, відмовлятися від неефективної стратегії і тактики.

Графік – (розклад) – план, який вміщує часову послідовність виконання дій.

Група – кілька речей, людей, факторів, які розглядаються як єдине ціле у зв’язку з наявністю у них загальних ознак.

Група виконавців – люди, які разом виконують роботу. Група виконавців, яка має керівника називається також «командою» або «робочою командою».

Група мала (контактна) – група, яка характеризується наявністю контактів між всіма її членами.

Група неформальна (неофіційна) – група, існування якої попередньо не передбачено і не оформлено рішенням посадової особи або управлінського органу.

Група керівника (штаб, управлінська команда) – керівник разом зі своїми найближчими помічниками – керівниками.

Група соціальна – група, яка складається з людей, що відчувають приналежність до групи, взаємодіють один з одним і сприймаються іншими людьми саме як члени даної групи.

Група формальна (офіційна) – група, існування якої оформлено рішенням відповідної посадової особи або управлінського органу. Тому така група має юридичний статус всередині організації.

Гуманітарний – такий, що має безпосереднє відношення до людини або людського суспільства.

Гуртки якості – особлива форма участі робітників в управлінні організацією. Гуртки якості діють так: у підрозділі фірми один чи два рази на тиждень (іноді по необхідності) збираються під час роботи декілька робітників (2-4 чоловіки).вони обговорюють виробничі проблеми і розробляють пропозиції щодо їх вирішення.

Девіз – короткий вислів, який виражає головну ідею поведінки або діяльності.

Дезінтеграція – розпад цілого на частини, з яких воно складалося.

Декодування – розшифрування умовних позначок.

Делегат – посланець, перед яким поставлено певні цілі.

Делегування повноважень – передача працівникам прав на виконання дій. Здійснюється як згори вниз так і навпаки.

Демографія – описання складу і руху населення.

Демократизація управління – залучення рядових працівників фірми до процесу вироблення управлінських рішень на основі подання пропозицій, участі в роботі гуртків якості, консультування керівників.

Демократичний – народовладний. Характеристика стилю керівництва, яка відрізняється довірою до підлеглих, значним ступенем демократизації управління і товариським відношення керівника до підлеглих.

Дерево цілей – група цілей, яка зв’язана у ієрархічну систему взаємного впливу і взаємного підпорядкування.

Деструктивний – такий, що носить руйнуючий характер.

Дефіцит – нехватка, нестача.

Децентралізація – розосередження у напрямку від центру до периферії.

Децентралізація повноважень – передача повноважень від вищих управлінських ланок до нижчих.

Децентралізація федеральна – часткова передача повноважень від управлінських ланок, що стоять вище до ланок, що стоять нижче зі збереженням загального управління та вирішального голосу за центральним вищим керівництвом організації.

Діяльність управлінська – повне або часткове здійснення базових функцій управління.

Діалог – розмова двох осіб (сторін).

Диверсифікація – одночасна діяльність в різних сферах або напрямах.

Дивізійний – розділений. В менеджменті відомі дивізійні управлінські структури: продуктові, регіональні, орієнтовані на споживача.

Дизайн – реалізація потреб красоти, зручності, економічності при створенні виробів.

Дилема – необхідність вибору між двома можливостями, кожна з яких не є оптимальною.

Динаміка – зміни будь-якого явища, хід його розвитку.

Директива – управлінська вказівка, розпорядження, наказ. Директива – адміністративний механізм управління.

Директивна економіка – господарчий механізм держави, який функціонує на основі командного методу управління.

Директор – перший керівник підприємства, установи, учбового закладу.

Дискредитація – підрив довіри, зменшення авторитету.

Дискретність – переривчастість.

Дискримінація – обмеження прав одних осіб (або груп осіб) у порівнянні з іншими.

Дискусія – обговорення будь-якого питання з висловлюванням різних думок.

Диспетчер – розпорядник.

Диспетчеризація – управління шляхом розпорядництва при високому рівні централізації повноважень в руках керуючого – диспетчера.

Диспозиції мотиваційні групові – переважаючі у групі мотивації, прийняті більшістю членів групи і які є психологічною основою групової діяльності.

Диспозиції мотиваційні особистісні – психологічні і психосоматичні фактори, які зсередини визначають поведінку людини.

Дисфункціональний – такий, що впливає негативно, несприятливий.

Диференціація – розділення, розмежування, встановлення різниці.

Дисципліна – характеристика поведінки людей, що показує рівень дотримання ними формальних правил і норм, що установлені в групі, організації, суспільстві, державі.

Догма – положення, яке приймається як єдине вірне і не допускається правомірність інших положень.

Доказ – факт або довід, що підтверджує достовірність будь-чого (логічне обґрунтування).

Єдино осібність – стиль керівництва, який полягає у тому, що керівник сам приймає рішення.

Єдиноначальність – принцип управління за яким кожний виконавець повинен безпосередньо підпорядковуватися тільки одному керівнику. Даний принцип порушується у функціональних і матричних організаційних структурах управління.

Задатки – попередні якості, необхідні для розвитку здібностей людини.

Задача – те, що необхідно робити, що підлягає вирішенню.

Закон результату – намагання людей повторити ту поведінку, яка асоціюється у них з задоволенням потреб і уникати такої, яка асоціюється з недостатнім задоволенням або дискомфортними відчуттями.

Захист психологічний – поведінка, спрямована на усунення психологічного дискомфорту.

Захист соціальний – підтримка соціумом тих своїх членів, які з об’єктивних причин потребують допомоги.

Знання – інформація, що містить частину загальнолюдського досвіду.

«Зрілість» виконавців – здатність окремих осіб і груп нести відповідальність за свою поведінку, бажання досягти поставленої мети, а також освіта і досвід по відношенню до конкретної задачі, яку необхідно виконати.

Збурення – вплив, який порушує нормальне функціонування або розвиток системи. Збурення може бути зовнішнім і внутрішнім.

Зовнішнє середовище організації – середовище перебування організації, постачання і зовнішніх обмежень; є конкурентною (або монопольною), а також правовою і моральною.

Ідентифікація – встановлення відповідності, ототожнення.

Ідеологія – система ідей, поглядів, підходів до чого-небудь.

Ідеологія управління – основні ідеї і принципові позиції, цільові установи і ціннісні орієнтації, які визначають хід і результат управління.

Ієрархія – системи рівнів, в якій нижчі рівні підпорядковані рівням, що знаходяться вище.

Імідж - образ, враження.

Інвестиція – матеріальні або інтелектуальні цінності, що вкладаються у будь-яке підприємства всередині країни або за кордоном з метою отримання прибутку.

Ініціативність – активність в починаннях, підприємливість.

Інструкція – документ, який включає правила виконання будь-чого, докладна настанова письмова або усна.

Інтернаціоналізація менеджменту – посилення ролі інтернаціонального фактору в управлінні організаціями з причини міждержавного поділу і кооперації праці, глобалізації ринків збуту, а також у зв’язку із загостренням міжнародної конкуренції.

Інтуїція – висновки, які людина робить на основі інформації, яка зберігаються в підсвідомості, тобто отриманої у минулому і не усвідомлюваної явно.

Інфраструктура – сукупність структурних елементів, які сприяють основній діяльності.

Інфраструктура менеджменту – сукупність засобів, що забезпечують управління: зв'язок, оргтехніка, меблі, допоміжний персонал, кадрова служба, служби маркетингу та ін..

Інфраструктура соціальна – сукупність засобів, що сприяють ефективній діяльності робітників фірми, компанії: торгові точки, пункти харчування, медичні пункти, спортивні комплекси, профілакторії, дома відпочинку, туристичні бази, дитячі садки.

Кадри – люди, що працюють у фірмі, персонал підприємства, робітники взагалі.

Кар’єра – успішне просування у сфері громадської, службової, наукової діяльності.

Кар’єра ділова – шлях до успіху на службовому терені.

Кваліфікація – рівень підготовленості до виконання певної роботи.

Кінесіка – прояви людини через зовнішні рухи його тіла.

Клієнт – замовник, покупець, споживач послуг фірми.

Клімат мотиваційний сукупність обставин, що формують настроювання персоналу організації на роботу.

Клімат соціально-психологічний – характеристика між особових відносин в колективі.

Кодування – процес представлення інформації символами коду.

Колегіальність – намагання керівника прийняти до уваги точки зору рядових працівників.

Колектив – люди, які займаються однією справою, персонал підприємства, соціальна організація.

Колектив трудовий первинний – такий колектив, у складі якого неможливо виділити більш малу групу, наприклад, робоча ланка, кафедра інституту, невеликий відділ в установі.

Колектив-команда – колектив, в якому спостерігається гармонія загальних і індивідуальних мотивів, коли групові мотиви переважають не у зв’язку з придушенням індивідуальних, а на основі їх асиміляції.

Комісія (комітет) група всередині організації, якій делеговано повноваження для виконання певного завдання. Відмінною рисою комісій є – колективне прийняття рішень. Комісії можуть бути тимчасовими або постійної дії.

Комунікація – процес передачі та прийняття інформації.

Компетентність – сукупність знань і досвіду відносно чого-небудь.

Компетенція – сфера поінформованості, рівень знань. Інше значення коло повноважень.

Компроміс – домовленість сторін, яку досягнуто шляхом взаємних поступок.

Конгломерат – механічне поєднання різнорідних частин. В менеджменті поняття «конгломерат» вживається до організаційних структур, які являють собою об’єднання в єдину компанію структур різного виду.

Конкурент – суперник у конкурентній боротьбі.

Конкурентоспроможність – здатність виграти в конкурентній боротьбі. Необхідною і достатньою умовою конкурентоспроможності фірми є її ефективність.

Конкуренція – суперництво і боротьба декількох претендентів за споживача, ресурси, надійних постачальників і таке інше.

Контроль – перевірка, слідкування. Контроль як функція управління – це збір інформації про ситуацію і визначення відхилень ситуації від бажаного стану.

Конфлікт – зіткнення, протиріччя між людьми, акт психологічного захисту або акт боротьби за задоволення потреб.

Концепція – система поглядів на будь-що.

Кон’юнктура ринку – ситуація на ринку, яка характеризується співвідношенням попиту і пропозицій, рівнем конкуренції, цінами. Поняття кон’юнктура ринку може відноситись до ринку в цілому, окремого сегменту, групі товарів, певному товару.

КТВ – коефіцієнт трудового вкладу. Показник, за допомогою якого оцінюють внесок конкретного підрозділу у результати діяльності фірми.

КТУ – коефіцієнт трудової участі. Показник за допомогою якого оцінюють індивідуальний вклад працівника у результат діяльності первинного трудового колективу.

Культура – форми і результати діяльності, а також норми поведінки, які склалися у практиці і свідомості людей.

Культура організаційна – форма діяльності і норма поведінки, які склалися у діловій практиці і свідомості членів організації. Культура організації спирається на систему цінностей, які прийняті в організації; виграє провідну роль у розвитку сіх сторін діяльності організації.

Механізм управління (менеджменту) – конкретний спосіб взаємодії суб’єкта та об’єкта управління. Слід розрізняти механізми управління:

• адміністративні (накази, розпорядження, вказівки);

• нормативні (закони, положення, інструкції, плани, інше);

• економічні (відсоток від прибутку, розмір заробітної плати, матеріальні санкції, ціна, інше);

• соціально-психологічні (процедура заохочування й покарання, заходи переконання та критики, засоби інформування).

Мотиваційні базові фактори -

Оренда – взяття у тимчасове використання за визначеною наперед платою.

Посада – поняття, яке визначає положення працівника в організації у зв’язку з його конкретними службовими обов’язками. Синонім слова «посада» є «робоче місце».

Тимчасовий трудовий колектив (ТТК) – тимчасовий трудовий колектив набраний із працівників даної організації або запрошених зі сторони.

Управлінська дія – дія суб’єкта управління на об’єкт управління заради досягнення цілей управління.

Час історичний – період часу, який розглядається з точки зору пануючих у ньому умов, обставин, чинників, що обумовили хід і результат подій.