
- •Методичні вказівки
- •1. Загальні відомості
- •2. Конструкція одноковшевих кар’єрних екскаваторів
- •3. Порядок виконання розрахунково–графічної роботи та методика проведення розрахунків
- •3.1. Розрахунок параметрів екскаватора
- •3.1.1 Об’єм ковша Ек і вибір типу екскаватора
- •3.1.2 Тривалість виконання окремих операцій за цикл роботи
- •3.1.3 Розміри ковша
- •3.1.4 Маса ковша
- •3.2. Розрахунок геометричних параметрів робочого обладнання
- •3.3. Розрахунок підйомного механізму екскаватора
- •3.4. Розрахунок напірного механізму екскаватора
- •3.5. Розрахунок поворотного механізму екскаватора
- •3.6. Розрахунок потужності двигунів ходового механізму
- •3.7. Розрахункова маса противаги
- •4. Приклад розрахунку параметрів кар’єрного екскаватора “пряма лопата”
- •4.1. Розрахунок параметрів екскаватора
- •4.1.1) Об’єм ковша ек
- •4.1.2 Тривалість виконання окремих операцій за цикл роботи
- •4.1.3 Розміри ковша
- •4.1.4 Маса ковша
- •4.2 Розрахунок геометричних параметрів робочого обладнання
- •4.3. Розрахунок підйомного механізму екскаватора
- •4.4. Розрахунок напірного механізму екскаватора
- •4.5. Розрахунок поворотного механізму екскаватора
- •4.6. Розрахунок потужності двигунів ходового механізму
- •4.7. Розрахунок маси противаги екскаватора
- •5. Висновки
- •6. Контрольні запитання
- •7. Список використаної літератури
- •Додатки Додаток 1
3.6. Розрахунок потужності двигунів ходового механізму
3.6.1. Ходовий механізм служить для переміщення і придання стійкості при роботі екскаватора. Він складається з електродвигуна, механізмів гальмування, редуктора і бортових передач гусеничного ходу. На рис. 17 показана кінематична схема ходового механізму екскаватора.
Рис. 17 Кінематична схема ходового механізму екскаватора ЕКГ – 8І
1 – електродвигун; 2 – гальмо; 3 – муфта; 4 – редуктор; 5 – бортова передача гусеничного хода; 6 – ланцюг гусеничний; 7, 8, 9, 10 і 11 – шестерні; 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19 і 20 – шарикопідшипники
3.5.2. Тяговий розрахунок гусеничної ходової частини
Опір руху (Wт) розраховується за формулою:
|
Wт = Wвн + Wк + Wв + Wпід (51) |
де Wт – опір руху, Н; Wвн – опір внутрішніх сил в гусеницях, Н; Wк – опір коченню, Н; Wв – опір вітру, Н; Wпід – опір підйому, Н; Wп – опір повороту.
Опір внутрішніх сил (Wвн) в гусеницях:
|
Wвн = GЕ∙f1, Н (52) |
де GЕ – вага екскаватора;
f1 – перевідний коефіцієнт опору перекочування машини, приймається 0,1.
Опір коченню (Wк) визначається за формулою:
|
|
де Рmax – максимальний тиск під гусеницями, Н/м3;
b – ширина гусениці, м; nг – кількість гусениць, шт; p0 – коефіцієнт опору деформації породи, для найбільш м’яких порід, Н/м3.
Опір вітру (Wв) розраховується за формулою:
|
Wв = Рв · Fв, Н (54) |
де Рв – найбільший швидкісний напір вітру, при якому дозволяється експлуатація екскаватора, Па;
Fв – розрахункова площа поверхні екскаватора, м2.
Опір підйому (Wп):
|
Wп = Gе·sinα, Н (55) |
де α – найбільший кут підйому.
Потужність привідних двигунів ходу:
|
|
де Vе – робоча швидкість двигуна, м/с;
η – ККД ходового механізму;
n – кількість двигунів, шт.
3.7. Розрахункова маса противаги
Вихідні параметри:
Gс; Gр; Gк.в.; G1; R0; rк; rр; rпр; r1.
3.6.1. Маса противаги визначається для двох розрахункових положень:
1) ківш опущений на грунт (сили тяжіння ковша і рукояті не створюють моменту);
2) завантажений ківш при висунутій стрілі на 2/3 (рис. 18).
Маса противаги для положення І (початок копання) визначається із умови рівноваги моментів відносно точки А:
|
|
Маса противаги для положення ІІ (кінець копання) визначається із умови рівноваги моментів відносно точки В:
|
|
Маса противаги mпр вибирається з умови: mпр < mпр < mпр, т.
Рис. 18. Схема до розрахунку маси противаги
Gс – сила тяжіння стріли, Н; G1 – сила тяжіння поворотної платформ із механізмами; R0, rк, rр, r1 – плечі дії сил