3.6. Розрахунок потужності двигунів ходового механізму

3.6.1. Ходовий механізм служить для переміщення і придання стійкості при роботі екскаватора. Він складається з електродвигуна, механізмів гальмування, редуктора і бортових передач гусеничного ходу. На рис. 17 показана кінематична схема ходового механізму екскаватора.

Рис. 17 Кінематична схема ходового механізму екскаватора ЕКГ – 8І

1 – електродвигун; 2 – гальмо; 3 – муфта; 4 – редуктор; 5 – бортова передача гусеничного хода; 6 – ланцюг гусеничний; 7, 8, 9, 10 і 11 – шестерні; 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19 і 20 – шарикопідшипники

3.5.2. Тяговий розрахунок гусеничної ходової частини

Опір руху (W_т) розраховується за формулою:

Wт = Wвн + Wк + Wв + Wпід (51)

де W_т – опір руху, Н; W_вн – опір внутрішніх сил в гусеницях, Н; W_к – опір коченню, Н; W_в – опір вітру, Н; W_під – опір підйому, Н; W_п – опір повороту.

Опір внутрішніх сил (W_вн) в гусеницях:

Wвн = GЕ∙f1, Н (52)

де G_Е – вага екскаватора;

f₁ – перевідний коефіцієнт опору перекочування машини, приймається 0,1.

Опір коченню (W_к) визначається за формулою:

(53)

де Р_max – максимальний тиск під гусеницями, Н/м³;

b – ширина гусениці, м; n_г – кількість гусениць, шт; p₀ – коефіцієнт опору деформації породи, для найбільш м’яких порід, Н/м³.

Опір вітру (W_в) розраховується за формулою:

Wв = Рв · Fв, Н (54)

де Р_в – найбільший швидкісний напір вітру, при якому дозволяється експлуатація екскаватора, Па;

F_в – розрахункова площа поверхні екскаватора, м².

Опір підйому (W_п):

Wп = Gе·sinα, Н (55)

де α – найбільший кут підйому.

Потужність привідних двигунів ходу:

= Wт·Vе/n·η (56)

де V_е – робоча швидкість двигуна, м/с;

η – ККД ходового механізму;

n – кількість двигунів, шт.

3.7. Розрахункова маса противаги

Вихідні параметри:

G_с; G_р; G_к.в.; G₁; R₀; r_к; r_р; r_пр; r₁.

3.6.1. Маса противаги визначається для двох розрахункових положень:

1) ківш опущений на грунт (сили тяжіння ковша і рукояті не створюють моменту);

2) завантажений ківш при висунутій стрілі на 2/3 (рис. 18).

Маса противаги для положення І (початок копання) визначається із умови рівноваги моментів відносно точки А:

, т (57)

Маса противаги для положення ІІ (кінець копання) визначається із умови рівноваги моментів відносно точки В:

, т (58)

Маса противаги m_пр вибирається з умови: m_пр < m_пр < m_пр, т.

Рис. 18. Схема до розрахунку маси противаги

G_с – сила тяжіння стріли, Н; G₁ – сила тяжіння поворотної платформ із механізмами; R₀, r_к, r_р, r₁ – плечі дії сил