Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
1 ГТМК РГР Методичка 2013.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
3.07 Mб
Скачать

4.6. Розрахунок потужності двигунів ходового механізму

Ходовий механізм служить для переміщення і придання стійкості при роботі екскаватора. Він складається з електродвигуна, механізмів гальмування, редуктора і бортових передач гусеничного ходу. На рис. 18 показано кінематичну схему ходового механізму.

Рис. 18 Кінематична схема ходового

механізму екскаватора ЕКГ – 8І

1 – електродвигун; 2 – гальмо;

3 – муфта; 4 – редуктор; 5 – бортова

передача гусеничного хода;

6 – ланцюг гусеничний; 7, 8, 9, 10, 11

шестерні; 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19

20 – шарикопідшипники

Сумарне тягове зусилля на всіх гусеницях Wт (Н) при постійному русі витрачається на подолання опорів: внутрішніх Wвн в гусеницях (приводних і холостих); коченню Wк з урахуванням витрат енергії на деформацію основи під гусеницями; вітру Wв інерції підйому Wпід і повороту Wп.

Для екскаваторів зі швидкістю переміщення меншою до 1 км/год, сили інерції не враховуються. В такому випадку, при прямолінійному рівномірному русі максимальне тягове зусилля визначають розрахунково з достатньою точністю для практики.

Тяговий розрахунок гусеничної ходової частини

Розраховуємо опір руху:

Wт = Wвн + Wк + Wв + Wпід.

Опір внутрішніх сил в гусеницях:

Wвн = Gе∙f1 = 2746800 ∙ 0,1 = 274680 Н.

де Gе = 2746800 Н – вага екскаватора ЕКГ – 8І;

f1 = 0,1 – переводний коефіцієнт опору перекочування машини.

Опір коченню:

Н

де Рmax = 2,03 105 Н/м3 – максимальний тиск під гусеницями;

b = 1,4 м – ширина гусениці;

nг = 2 – кількість гусениць;

p0 = 2∙106 Н/м3 – коефіцієнт опору деформації породи.

Опір вітру розраховується за формулою:

Wві = Рв · Fв = 250 ∙121 = 30250 Н,

де Рв = 250 Па – найбільший швидкісний напір вітру, при якому дозволяється експлуатація екскаватора;

FВ = 121 м2 – розрахункова площа поверхні екскаватора.

Опір підйому:

Wпід = Gе · sinα = 2746800 · sin120 = 571091 Н,

де α = 120 – найбільший кут підйому,.

Тоді отримуємо:

Wт = 274680 + 28846,2 + 30250 + 571091 = 904871 Н.

Робоча швидкість руху екскаватора:

Vе = 0,45 км/год = 0,125 м/с.

Потужність привідних двигунів ходу:

= Wт·Vе/n·η = 904871 ∙ 0,125/0,95 = 125,7 кВт.

де Vе = 0,125м/с – робоча швидкість двигуна;

η = 0,9 – ККД ходового механізму;

n = 2 – кількість двигунів.

Приймаємо два двигуна ДПЕ – 72 Nдв = 72 кВт (додаток 4).

4.7. Розрахунок маси противаги екскаватора

Вихідні параметри:

Gс = 1,1772∙105; Gр = 1,0664; Gк.в = 4,1281.; G1 = 8,95565; R0 = 1,9 м; rк= 16,3 м; rр = 8,3; rпр = 6; r1 = 2,3 м.

Маса противаги визначається для двох розрахункових положень:

1) ківш опущений на грунт (сили тяжіння ковша і рукояті не створюють моменту);

2)завантажений ківш при висунутій стрілі на 2/3 (рис. 12).

Маса противаги для положення І визначається із умови рівноваги моментів відносно точки А:

Маса противаги для положення ІІ визначається із умови рівноваги моментів відносно точки В:

Маса противаги mпр вибирається з умови:

14,22 = mПР< mПР <mПР 55,26 т.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]