
- •Методичні вказівки
- •1. Загальні відомості
- •2. Конструкція одноковшевих кар’єрних екскаваторів
- •3. Порядок виконання розрахунково–графічної роботи та методика проведення розрахунків
- •3.1. Розрахунок параметрів екскаватора
- •3.1.1 Об’єм ковша Ек і вибір типу екскаватора
- •3.1.2 Тривалість виконання окремих операцій за цикл роботи
- •3.1.3 Розміри ковша
- •3.1.4 Маса ковша
- •3.2. Розрахунок геометричних параметрів робочого обладнання
- •3.3. Розрахунок підйомного механізму екскаватора
- •3.4. Розрахунок напірного механізму екскаватора
- •3.5. Розрахунок поворотного механізму екскаватора
- •3.6. Розрахунок потужності двигунів ходового механізму
- •3.7. Розрахункова маса противаги
- •4. Приклад розрахунку параметрів кар’єрного екскаватора “пряма лопата”
- •4.1. Розрахунок параметрів екскаватора
- •4.1.1) Об’єм ковша ек
- •4.1.2 Тривалість виконання окремих операцій за цикл роботи
- •4.1.3 Розміри ковша
- •4.1.4 Маса ковша
- •4.2 Розрахунок геометричних параметрів робочого обладнання
- •4.3. Розрахунок підйомного механізму екскаватора
- •4.4. Розрахунок напірного механізму екскаватора
- •4.5. Розрахунок поворотного механізму екскаватора
- •4.6. Розрахунок потужності двигунів ходового механізму
- •4.7. Розрахунок маси противаги екскаватора
- •5. Висновки
- •6. Контрольні запитання
- •7. Список використаної літератури
- •Додатки Додаток 1
4.6. Розрахунок потужності двигунів ходового механізму
Ходовий механізм служить для переміщення і придання стійкості при роботі екскаватора. Він складається з електродвигуна, механізмів гальмування, редуктора і бортових передач гусеничного ходу. На рис. 18 показано кінематичну схему ходового механізму.
Рис. 18 Кінематична схема ходового
механізму екскаватора ЕКГ – 8І
1 – електродвигун; 2 – гальмо;
3 – муфта; 4 – редуктор; 5 – бортова
передача гусеничного хода;
6 – ланцюг гусеничний; 7, 8, 9, 10, 11
шестерні; 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19
20 – шарикопідшипники
Сумарне тягове зусилля на всіх гусеницях Wт (Н) при постійному русі витрачається на подолання опорів: внутрішніх Wвн в гусеницях (приводних і холостих); коченню Wк з урахуванням витрат енергії на деформацію основи під гусеницями; вітру Wв інерції підйому Wпід і повороту Wп.
Для екскаваторів зі швидкістю переміщення меншою до 1 км/год, сили інерції не враховуються. В такому випадку, при прямолінійному рівномірному русі максимальне тягове зусилля визначають розрахунково з достатньою точністю для практики.
Тяговий розрахунок гусеничної ходової частини
Розраховуємо опір руху:
Wт = Wвн + Wк + Wв + Wпід.
Опір внутрішніх сил в гусеницях:
Wвн = Gе∙f1 = 2746800 ∙ 0,1 = 274680 Н.
де Gе = 2746800 Н – вага екскаватора ЕКГ – 8І;
f1 = 0,1 – переводний коефіцієнт опору перекочування машини.
Опір коченню:
Н
де Рmax = 2,03 105 Н/м3 – максимальний тиск під гусеницями;
b = 1,4 м – ширина гусениці;
nг = 2 – кількість гусениць;
p0 = 2∙106 Н/м3 – коефіцієнт опору деформації породи.
Опір вітру розраховується за формулою:
Wві = Рв · Fв = 250 ∙121 = 30250 Н,
де Рв = 250 Па – найбільший швидкісний напір вітру, при якому дозволяється експлуатація екскаватора;
FВ = 121 м2 – розрахункова площа поверхні екскаватора.
Опір підйому:
Wпід = Gе · sinα = 2746800 · sin120 = 571091 Н,
де α = 120 – найбільший кут підйому,.
Тоді отримуємо:
Wт = 274680 + 28846,2 + 30250 + 571091 = 904871 Н.
Робоча швидкість руху екскаватора:
Vе = 0,45 км/год = 0,125 м/с.
Потужність привідних двигунів ходу:
=
Wт·Vе/n·η
= 904871 ∙ 0,125/0,95 = 125,7 кВт.
де Vе = 0,125м/с – робоча швидкість двигуна;
η = 0,9 – ККД ходового механізму;
n = 2 – кількість двигунів.
Приймаємо два двигуна ДПЕ – 72 Nдв = 72 кВт (додаток 4).
4.7. Розрахунок маси противаги екскаватора
Вихідні параметри:
Gс = 1,1772∙105; Gр = 1,0664; Gк.в = 4,1281.; G1 = 8,95565; R0 = 1,9 м; rк= 16,3 м; rр = 8,3; rпр = 6; r1 = 2,3 м.
Маса противаги визначається для двох розрахункових положень:
1) ківш опущений на грунт (сили тяжіння ковша і рукояті не створюють моменту);
2)завантажений ківш при висунутій стрілі на 2/3 (рис. 12).
Маса противаги для положення І визначається із умови рівноваги моментів відносно точки А:
Маса противаги для положення ІІ визначається із умови рівноваги моментів відносно точки В:
Маса противаги mпр вибирається з умови:
14,22 = mПР< mПР <mПР 55,26 т.