9. Спеціальні цільові фонди держави.

21. Відповідно до періоду дії державні цільові фонди поділяються на:

а) постійні та тимчасові;

б) бюджетні та позабюджетні;

в) місцеві та державні;

г) централізовані та децентралізовані.

22. У відсотках до якого показника здійснюється нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування:

а) доходу підприємства;

б) фонду заробітної плати;

в) прибутку;

г) собівартості продукції.

10. Страховий ринок.

23. До прямих посередників страхового ринку належать:

а) сюрвейєри;

б) аджастери;

в) страхові брокери та страхові агенти;

г) аварійні комісари.

24. У яких формах здійснюється державне регулювання страхової діяльності в Україні?

а) розробка і затвердження страхових тарифів для різних галузей страхування;

б) ліцензування страхової діяльності та реєстрації страховиків;

в) видача дозволів на страхування для страхувальни­ків;

г) розробка податкового законодавства для страхових компаній.

25. Страховий тариф — це:

а) ставка страхового внеску з одиниці страхової суми за визначений період страхування;

б) грошова сума, в межах якої страховик відповідно до умов страхування зобов'язаний провести виплату при настанні страхового випадку, а також сума, що виплачується за особистим страхуванням.;

в) ставка страхового відшкодування;

г) страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку.

11. Фінансовий ринок.

26. Який орган здійснює державний нагляд за діяльністю фон­дового ринку:

а) Кабінет Міністрів України;

б) Верховна Рада;

в) Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку;

г) Міністерство фінансів.

27. Оптові фінансові ринки, призначені для здійснення операцій по наданню і запозиченню грошових фондів на короткий термін, називаються:

а) ринками капіталів;

б) кредитними ринками;

в) грошовими ринками;

г) дисконтними ринками.

28. Дисконтування – це …

а) приведення реальної вартості грошей до їх вартості у майбутньому періоді;

б) нарахування відсотків;

в) дохід інвестора на вкладені кошти;

г) приведення майбутньої вартості грошей до їх вартості в поточному періоді.

12. Міжнародні фінанси.

29. Крос-курс валют — це:

а) співвідношення між двома валютами, визначене через їхній курс до третьої валюти;

б) різниця між курсами продавця і покупця;

в) курс, згідно з яким банк продає валюту;

г) обмінний курс продажу чи купівлі, що використовується у ва­лютних операціях;

д) вартість одиниці національної валюти, що виражається в іно­земній валюті.

30. Міжнародний кредит — це:

а) система економічних відносин з приводу переміщення фінан­сових зобов’язань та інструментів у вигляді цінних паперів за межі країни шляхом їх купівлі-продажу;

б) економічні відносини, які виникають між кредиторами і пози­чальниками різних країн з приводу надання, використання та пога­шення позик;

в) можливість держави забезпечувати свої короткотермінові зо­внішні зобов’язання фінансовими засобами;

г) економічні відносини, що виникають у процесі надання креди­тів національним імпортерам та експортерам;

д) система відносин, що виникають з приводу погашення фінан­сових зобов’язань.

ВАРІАНТ 2