10. Страховий ринок.

23. Функціонування страхового ринку пов’язане з наступними поняттями:

а) страхове поле, страховий портфель;

б) сума страхових резервів;

в) сума страхового відшкодування;

г) витрати на обслуговування процесу страхування і перестраху­вання.

24. Що з наведеного нижче розкриває суть ризикової функ­ції страхування:

а) створення системи страхових резервів;

б) передача за певну плату страховикові матеріальної відпові­дальності за наслідки ризику, зумовленого подіями, перелік яких передбачено договором страхування або чинним законодавством;

в) зменшення наслідків страхових подій;

г) перерозподіл коштів між страхувальниками.

 25. Прибуток від страхової діяльності формується за рахунок:

а) комісійних винагород страховим посередникам;

б) одержаних комісійних винагород за оренду приміщень;

в) доходів від розміщення тимчасово вільних коштів;

г) зароблених страхових премій.

11. Фінансовий ринок.

26. Основними суб’єктами фінансового ринку є:

а) населення та суб’єкти господарювання;

б) комерційні банки;

в) фондова біржа;

г) підприємства, що здійснюють зовнішньоекономічну діяльність.

27. Коефіцієнт перерахунку однієї валюти в іншу, що визначається співвідношенням попиту та пропозиції на валютному ринку, — це:

а) курс-спот;

б) валютний курс;

в) крос-курс;

г) форвардний курс.

28. Регулювання фінансового ринку це:

а) сфера специфічних економічних відносин, у процесі яких відбувається купівля продаж цінних паперів;

б) об’єднання в єдину систему певних методів, прийомів, що задовольняють упорядковувати діяльність усіх його учасників і операцій між ними шляхом встановлення державою певних вимог та правил для підтримки рівноваги взаємних інтересів усіх учасників;

в) об’єднання в єдину систему певних методів, прийомів, що задовольняють упорядковувати діяльність усіх його учасників;

г) сфера специфічних економічних відносин, у процесі яких формується попит та пропозиція на фінансові ресурси.

12. Міжнародні фінанси.

29. Валютна інтервенція — це:

а) виключне право держави на операції з іноземною валютою;

б) порушення правил здійснення валютних операцій, спекуляція валютними цінностями;

в) пряме втручання держави в операції на валютному ринку шля­хом продажу або купівлі іноземної валюти з метою підвищення чи зниження курсу національної або іноземної валюти;

г) продаж державою національної валюти на світовому (міжна­родному) валютному ринку.

30. Міжнародний ринок цінних паперів — це:

а) система економічних відносин з приводу переміщення фінан­сових зобов’язань та інструментів у вигляді цінних паперів за межі країни шляхом їх купівлі-продажу;

б) короткостроковий ринок, на якому фінансові посередники зво­дять між собою кредиторів і позичальників;

в) економічний простір, на якому формуються та функціонують обмінно-перерозподільні відносини, що пов’язані з процесами купів­лі продажу фінансових ресурсів та фінансових фондів, які набувають відображення в цінних паперах;

г) економічні відносини, які виникають між кредиторами і пози­чальниками різних країн з приводу надання, використання та пога­шення позики.

ВАРІАНТ 5