11. Фінансовий ринок.

26. За видом фінансових інструментів грошовий ринок поділяється на:

а) ринок позичкових зобов'язань, ринок цінних паперів, ринок валюти;

б) міжбанківський, обліковий, відкритий;

в) страховий, інвестиційний;

г) ринок банківських кредитів, ринок послуг небанківських фінансово-кредиттних установ.

27. Курс «спот» — це:

а) курс, згідно з яким банк-резидент продає іноземну валюту;

б) курс, згідно з яким банк-резидент купує іноземну валюту за національну;

в) співвідношення між двома валютами, яке визначено через їхній курс до третьої валюти;

г) обмінний курс продажу чи купівлі, який використовується для валютних операцій без будь-якої угоди для здійснення майбутньої купівлі чи продажу.

28. Тих, хто залучає вiльнi фiнансовi ресурси через випуск та продаж iнвecторам фiнансових активiв, називають:

а) акціонерами;

б) брокерами;

в) емітентами активів;

г) ділерами.

12. Міжнародні фінанси.

29. Міжнародний фінансовий ринок — це:

а) механізм купівлі-продажу фінансових ресурсів;

б) механізм задоволення попиту та пропозиції суб’єктів міжна­родних економічних відносин на кредитні ресурси;

в) сукупність економічних відносин у сфері трансформації тим­часово вільних коштів у позичковий капітал через фінансово-кредит­ні інститути та ринок цінних паперів на основі попиту та пропозиції;

г) сист ема економічних відносин, що забезпечує акумуляцію та перерозподіл міжнародних фінансових потоків.

30. Грошові знаки іноземних держав, кредитні та платіжні засоби, виражені в іноземних грошових одиницях, що використовуються в міжнародних розрахунках, — це:

а) світова валюта;

б) національна валюта;

в) іноземна валюта;

г) міжнародна валюта.

ВАРІАНТ 4

1. Предмет фінансової науки. Суть і функції фінансів.

1. Суб’єктами фінансових відносин є:

а) держава, підприємства, населення;

б) валовий внутрішній продукт і національне багатство;

в) доходи, податки, збори;

г) суб’єкти господарювання та домогосподарства.

2. Фінансові ресурси — це:

а) економічні відносини, що виникають у процесі розподілу і пе­рерозподілу фондів грошових коштів суб’єктів господарювання;

б) сукупність централізованих та децентралізованих коштів ці­льових фондів;

в) основні та оборотні фонди суб’єктів господарювання;

г) грошові накопичення і доходи, які створюються в процесі роз­поділу, перерозподілу та використання валового внутрішнього про­дукту і національного багатства та зосереджені у відповідних фондах або у нефондовій формі.

3. Хто з українських вчених-економістів є автором «Теорії кредиту» (1852р.):

а) І. Я. Франко;

б) М. X. Бунге;

в) М. І. Туган-Барановський;

г) М. Яснопольський;

2. Фінансова система.

4. З яких елементів складається фінансова система за вну­трішньою будовою:

а) рівнів, сфер та ланок;

б) етапів та ланок;

в) сфер та ланок;

г) органів та інститутів.

5. Повноваження Президента України в сфері управління фінансами:

а) має право встановлювати місцеві податки;

б) підписує закони, прийняті Верховною Радою України;

в) розробляє пропозиції щодо вдосконалення податкової політики;

г) складає проект Державного бюджету України.